Ухвала суду № 71668282, 16.01.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/13074/17

Провадження №11-кп/772/174/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

суддів: Мішеніної С.В., Федчука В.В.

зі секретарем: Міхневич І.А.

розглянув «16» січня 2018 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці клопотання засудженого

ОСОБА_2 ,

народження 1962 року 11 місяця 24 дня,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1

області, українця, громадянина України, судимого:

-25.01.2012 року Апеляційним судом м. Києва за ст.

ст 69, 140 ч.2; 142 ч.2;166ч.3;93 п.п. «г», «ж», «з»,

«і»; 185 ч.3; 189 ч.4; 257; 42;54 КК України до

довічного позбавлення волі з конфіскацією

всього особистого йому належного майна,

та позбавленням права обіймати посади,

пов’язані з виконанням повноважень представника

влади строком на 3 роки, з позбавленням спеціального

звання «полковник міліції».

про застосування до нього Закону України від 26.11.2015 року № 838-У111 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом попереднього ув'язнення у строк покарання».

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Ведешина О.О.

захисника – адвоката: ОСОБА_3

за апеляційною скаргою із доповненнями засудженого ОСОБА_2 та апеляційною скаргою в його інтересах захисника – адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2017 року, -,

В с т а н о в и в :

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява засудженого ОСОБА_2 про зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання на підставі вимог ч.5 ст.72 КК України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» №838-VIII від 26 листопада 2015 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженому ОСОБА_2 про застосування до нього Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання».

Захисник-адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 засудженого до довічного позбавлення волі, про застосування до нього вимог ч.5 ст. 72 КК України, щодо зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_2 про застосування до нього вимог ч. 5 ст. 72 КК України щодо зарахування строку попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Свої вимоги захисник-адвокат ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_2 мотивує тим, що суд не вправі погіршувати становище осіб засуджених до довічного позбавлення волі не застосовуючи до них ч. 5 ст. 72 КК України, що суперечить вимогам Конституції України.

В апеляційній скарзі із доповненнями засудженого ОСОБА_2 ставиться питання про скасування ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2017 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання і зарахувати йому строк попереднього ув’язнення в період з 21.05.2002 року по 23.04.2013 року, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Апеляційна скарга засудженим мотивована тим, що частина 5 ст. 72 КК України в редакції від 26 листопада 2015 року не містить обмежень до застосування Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання», до осіб засуджених до довічного позбавлення волі, а лист Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з приводу застосування судами статті 72 частини 5 КК України носить лише рекомендаційний характер.

Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2, яка підтримали апеляційні скарги, міркування прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали провадження, суд вважає, що апеляційні скарги засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_3 не підлягають до задоволення.

Згідно ст. 404 КПК України,- суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.370 КПК України, рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому висновки суду, зазначені у рішенні, мають прямо випливати з аргументації, а також бути чіткими, тобто такими, що не допускають неоднозначного трактування. Крім того суду необхідно послідовно поєднувати закон і наводити чіткі аргументи. Не дотримання зазначених вимог під час розгляду справи кримінального провадження є порушенням права на справедливий суд, гарантований ст.6 Європейської конвенції з прав людини.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що судом по даній справі не дотримано вимог кримінального процесуального законодавства, спрямованих на встановлення в справі об’єктивної істини.

Законом України « Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року внесені зміни до ч. 5 ст. 72 КК України та встановлено, що зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до Прикінцевих положень даного Закону, - цей закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.

Відмовляючи в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зарахування йому строку попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі за вироком апеляційного суду м. Києва від 25.01.2012 року, суд першої інстанції мотивував своє рішення зокрема тим, що дана норма закону не застосовується до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.

Згідно частини 5 статті 72 КК України, - правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення розповсюджується на всі види покарань, в тому числі довічне позбавлення волі, оскільки законом будь-яких виключень не передбачено.

Разом з тим, слід зазначити, що суд першої інстанції, призначаючи покарання, зобов’язаний врахувати положення статті 72 КК України та зарахувати строк попереднього ув’язнення, вираховуючи його до моменту постановлення вироку. Наступне зарахування, в тому числі і у випадку тримання особи під вартою до набрання вироком законної сили, здійснюється місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

Відповідно до постанови судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 26 жовтня 2017 року, Верховний Суд України дійшов висновку про те, що положення ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII слід тлумачити таким чином, що в ній фактично використане родове поняття позбавлення волі, яке складає зміст відразу двох видів покарань: позбавлення волі на певний строк і довічного позбавлення волі. Відповідно, норма про зарахування попереднього ув»язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі підлягає застосуванню як до осіб, які засуджені до позбавлення волі на певний строк, так і до тих, які засуджені до довічного позбавлення волі.

Згідно до ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», встановлено, що судові рішеня, що набарали законної сили, є обов»язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об»єднаннями на всій території України

Разом з тим, як вбачається з матеріалів провадження, засуджений неодноразово звертався до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про зарахування йому строку попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.02.2016 року відмовлено засудженому ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про зарахування строку попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України, за вироком Апеляційного суду м. Києва від 25.01.2012 року.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області 27.04.2016 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26.02.2016 року залишено без змін.

Крім того, 08.08.2016 року Вінницьким судом Вінницької області розглянуто клопотання засудженого ОСОБА_2 про зарахування строку попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі за вироком Апеляційного суду м. Києва від 25.01.2012 року та ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.08.2016 року клопотання засудженого залишено без змін.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 17.10.2016 року, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08.08.2016 року про відмову у задоволені клопотання засудженого ОСОБА_2, про зарахування строку попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі за вироком Апеляційного суду м. Києва від 25.01.2012 року – залишено без змін. Дана ухвала вступила в законну силу.

Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні засудженого ОСОБА_2П з тих підстав, що до осіб , засуджених до довічного позбавлення волі, не застосовується Закон « Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року.

За наявності ухвал апеляційної інстанції , що набрали законної сили про відмову засудженому ОСОБА_2 в застосуванні ч.5 ст. 72 КК України, тобто існують рішення по тому самому питанню, щодо зарахування строку попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, а тому інше рішення в даній справі не може бути прийняте.

На підставі викладеного, суд першої інстанції повинен був відмовити у задоволені заяви засудженого ОСОБА_2 з підстав наявності рішень апеляційної інстанції про розгляд заяви в застосуванні ч.5 ст. 72 КК України, оскільки останній вже звертався із даним клопотанням та судом прийнято відповідне рішення, яке вступила в законну силу.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням нової ухвали.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412, 419 КПК України, ст. 72 КК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу із доповненнями засудженого ОСОБА_2 та апеляційну скаргу в його інтересах захисника- адвоката ОСОБА_3 . – задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2017 року якою відмовлено в задоволенні заяви засудженому ОСОБА_2 про зарахування йому строку попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі, на підставі ч.5 ст. 72 КК України, - скасувати, прийняти нову ухвалу.

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про зарахування строку попереднього ув’язнення, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 3 місяців з моменту її проголошення, а засудженим ОСОБА_2 в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7

Згідно з оригіналом: