Ухвала суду № 7166543, 24.09.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-7214/08

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Рибченка А.О., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу «Фірма «Аура»

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2005 року

у справі № 6/196

за позовом Акціонерного товариства відкритого типу «Фірма «Аура»

до Державної податкової інспекції у місті Миколаєві

про визнання недійсним податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

АТВТ «Фірма «Аура» було заявлено позов до ДПІ у м. Миколаєві про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 143-26-00307402/14597 від 05 грудня 2003 року.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 21 вересня 2005 року позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2005 року постанову господарського суду Миколаївської області від 21 вересня 2005 року скасовано.

В позові відмовлено.

В касаційній скарзі АТВТ «Фірма «Аура», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2005 року та залишити в силі постанову господарського суду Миколаївської області від 21 вересня 2005 року.

В запереченні на касаційну скаргу правонаступник ДПІ у м. Миколаєві - СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, посилаючись на суперечність доводів касаційної скарги нормам матеріального та процесуального права, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2005 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Миколаєві провела позапланову документальну перевірку з питань дотримання податкового та валютного законодавства АТВТ «Фірма «Аура» за період з 01 липня 2000 року по 01 липня 2003 року, за результатами якої було складено акт № 327/26-209/00307402 від 03 грудня 2003 року.

В акті перевірки було встановлено порушення ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», що мало вираз у здійсненні торгівельної діяльності за готівку без придбання торгового патенту на здійснення оптової торгівлі за період з 01 липня 2000 року до 01 серпня 2003 року. Строк здійснення діяльності без патенту складає 37 повних місяців, вартість патенту становить 105, 00 грн.

05 грудня 2003 року ДПІ у м. Миколаєві на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 143-26-00307402/14597, яким на підставі абзацу четвертого ч. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» визначила АТВТ «Фірма «Аура» суму податкового зобовязання з штрафних санкцій в розмірі 7770, 00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що акт перевірки, на підставі якого було прийнято спірне рішення, не містить доказів порушення позивачем ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», і відповідачем під час розгляду на вимог суду не було представлено таких доказів, а штрафні санкцій, застосовані цим рішенням, застосовані за період (липень 2003 року), за який перевірка не проводилась.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем було допущено порушення ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а тому застосування штрафних санкцій до нього на підставі абзацу четвертого ч. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» є правомірним. При цьому суд апеляційної інстанції посилався на те, що визначення цих штрафних санкцій в податковому повідомленні рішенні податковим зобовязанням є таким, що відповідає Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з урахуванням того, що включення плати за торговий патент до загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів) є підставою для поширення як на плату так і на штраф за її несплату, в тому числі при здійснені підприємницької діяльності без одержання торгового патенту.

Однак з таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Порядок придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності визначено Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється субєктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Вичерпний перелік торгових точок, які розуміються в цьому Законі, як пункти продажу, наведений в ч. 3 ст. 3 вищезазначеного Закону.

Відповідачем не було доведено факту здійснення позивачем роздрібної та оптової торгівлі у пунктах продажу товарів.

Акт перевірки ДПІ у м. Миколаєві № 327/26-209/00307402 від 03 грудня 2003 року, складений за наслідками перевірки позивача, в порушення вимог п. 1.7 розділу 1, п. 2 частини ІІ розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16 вересня 2002 року № 429 (який діяв на момент оформлення акта перевірки), не містить посилання на первинні документи та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

При цьому Довідка про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 500 Миколаївського обласного управління статистики з урахуванням ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України не може слугувати доказом здійснення оптової та роздрібної торгівлі позивачем з урахуванням того, що вона відображає види діяльності, які позивач може здійснювати, а також того, що довідка була видана 13 лютого 2003 року, а період перевірки охоплює період з 01 липня 2000 року по 01 липня 2003 року.

Отже, відповідачем відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не була доведена правомірність свого рішення.

Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі абзацу четвертого ч. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» оспорюваним рішенням є неправомірним.

Суд апеляційної інстанції внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права помилково скасував рішення суду першої інстанції, ухвалене відповідно до закону.

Враховуючи вищевикладене, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2005 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови господарського суду Миколаївської області від 21 вересня 2005 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу «Фірма «Аура» задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2005 року скасувати, а постанову господарського суду Миколаївської області від 21 вересня 2005 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: ________ Л.І. Бившева

Судді: ________ Н.Є. Маринчак

________ А.О. Рибченко

________ Є.А. Усенко

________ Т.М. Шипуліна