Ухвала суду № 71664602, 16.01.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/14198/16-к

н/п 1-кп/640/100/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2018 р.

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю:

секретаря Бломберус С.А.,

прокурора Лімішко М.

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката Звєряка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання захисника обвинуваченого про накладення грошового стягнення, привід свідків, та клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2016 року за №12016220490003520 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, осіб на утриманні не маючого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшов з Харківської місцевої прокуратури №2 обвинувальний акт затверджений прокурором Ільєнковим О.О. у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні вказаного злочину.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого просив накласти грошове стягнення на потерпілого, який не з'являється без поважних причин, просив здійснити привід свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Обвинувачений клопотання захисника підтримав.

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.

Також прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, беручи до уваги вчинення обвинуваченим умисного тяжкого корисливого злочину за попередньою змовою групою осіб, беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує йому, враховуючи особу обвинуваченого, який не має тісних соціальних зв'язків, тому наявні ризики не зменшилися, для забезпечення належної процесуальної поведінки необхідно продовжити строк тримання під вартою.

Обвинувачений та його захисник проти продовження строків тримання під вартою заперечували, зазначили, що ризики передбачені ст. 177 КПК України прокурором не доведені, просили змінити на домашній арешт, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, він не збирається ухилятися від суду та впливати на свідків, а тяжкість покарання не може бути підставою для тримання під вартою, обвинувачений тривалий час перебуває під вартою.

Суд, заслухавши клопотання, думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, зазначає наступне.

Статтею 325 КПК України встановлено, що якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.

Враховуючи, що потерпілий ОСОБА_7 викликався до суду, однак не з'являється без поважних причин, оскільки поважні причини неявки не повідомив суду, суд вважає необхідним накласти грошове стягнення на потерпілого ОСОБА_7 у розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3524 грн. (2х1762)

Статтею 327 КПК України встановлено, що якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу.

Враховуючи, що на визначену судом дату вказані свідки не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, суд вважає необхідним здійснити їх привід в судове засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 КПК України, привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 143 КПК України, у випадку невиконання особою, що підлягає приводу, законних вимог щодо виконання ухвали про здійснення приводу, до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, які дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Суд оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 умисного корисливого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєні злочину, у вчиненні якого обвинувачується (від 4 до 8 років позбавлення волі).

При цьому суд враховую дані про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, не працює, не має постійного джерела доходів, не одружений, осіб на утриманні немає, тобто не має стійких соціальних зв'язків, що оцінено у сукупності, тому суд проходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи суд продовжує строк тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 діб, з визначенням застави в розмірі 68900 грн., який визначено Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.07.2016 року, при внесенні якої обвинувачений підлягає звільненню з під варти.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Суди повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, продовження вчинення злочину.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій її переслідують, та міжнародними контактами.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе.

Відомості щодо неможливості перебування ОСОБА_1 під вартою відсутні, а наявність у обвинуваченого фактичного місця проживання не є достатньою обставиною, яка зменшує ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 199, 325, 327, 331, 350 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого задовольнити.

Доставити приводом свідка:

1)ОСОБА_3, проживаючу: АДРЕСА_2,

2)ОСОБА_4, проживаючого: АДРЕСА_3,

3)ОСОБА_5, проживаючу: АДРЕСА_4,

4)ОСОБА_6, проживаючого: АДРЕСА_5,

до Київського районного суду м. Харкова (м. Харків, вул. Валентинівська,7-Б, зал №5) на 31 січня 2018 року о 11 год. 00 хв.

Організацію виконання приводу доручити начальнику Київського відділу ГУ Національної поліції в Харківській області.

Контроль за організацією виконання приводу покласти на Прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 та Головне Управління Національної поліції в Харківській області.

Зобов'язати особу, яка буде здійснювати привід, у разі неможливості здійснити привід свідків, надати письмові пояснення причин невиконання ухвали суду до 31 січня 2018 року о 14 год. 00 хв.

Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, який проживає за адресою: АДРЕСА_6, на користь Держави грошове стягнення у розмірі - 3524 грн. 00 коп.

Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали в частині накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

Клопотання прокурора задовольнити.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27) продовжити на 60 діб - до 16 березня 2018 року включно.

З визначеним Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.07.2016 року розміром застави 68900 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот) грн., яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахункових рахунок 37318008006674, МФО банку 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА, банк отримувача ГУ ДКУ в Харківській області, призначення платежу - застава, справа №640/14198/16-к) обвинувачений ОСОБА_1, платник (прізвище,ініціали)), до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.І. Золотарьова