Ухвала суду № 71664046, 17.01.2018, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 616/1/18

Провадження № 2/616/75/18

У Х В А Л А

Іменем України

про відмову у відкритті провадження

“17” січня 2018 року смт.Великий Бурлук

Суддя Великобурлуцького районного суду Харківської області РИКОВ М.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_2, фермерського господарства «АГРОТЕМП 2015» про визнання недійсним наказу, договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки, скасування державної реєстрації речових прав за договором оренди та повернення земельної ділянки у володіння держави,-

в с т а н о в и в:

До Великобурлуцького районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_2, фермерського господарства «АГРОТЕМП 2015» в якій позивач просить визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківської області № 4781-СГ від грудня 2015 року, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 6321455100:04:000:0495 від 31 грудня 2015 року, визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки, кадастровий номер № 6321455100:04:000:0495 від 03 червня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та фермерським господарством «АГРОТЕМП 2015» та скасувати державну реєстрацію речових прав за договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер № 6321455100:04:000:0495 від 31 грудня 2015 року та повернути земельну ділянку, кадастровий номер № 6321455100:04:000:0495 у володіння держави.

Згідно до ч.5 ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно статті 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Статтею 17 визначено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Статтею 18 визначена спеціалізація судів: суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи, підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Відповідно до роз'яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наведених в п.3 постанови від 01 березня 2013 року № 13 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України(стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України(статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Отже, враховуючи викладене, суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Як вбачається із позовної заяви, позивачем в даній справі є ОСОБА_1, яка відповідно до витягу з протоколу № 2 зборів жителів с. Голубівка від 18 червня 2017 року, що міститься в матеріалах поданої позовної заяви, представляє інтереси територіальної громади с. Голубівка Великобурлуцького району Харківської області, а не свої інтереси, як фізичної особи, відповідачами в позовній заяві зазначені юридичні особи - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, фермерське господарство «АГРОТЕМП 2015», а також ОСОБА_2, якому була виділена земельна ділянка для ведення фермерського господарства, тобто спір виник відносно земельної ділянки у зв’язку із здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства закріплено неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з пунктом 4 ч.2 ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

Відповідно до ч.3 ст.44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ст.16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Отже, аналіз вищевказаного суб'єктного складу свідчить про те, що між сторонами виник спір, що підлягає розгляду за правилами господарського судочинства (цільове призначення земельної ділянки, яка була виділена ОСОБА_2 – для ведення фермерського господарства), а тому позовна заява подана із порушенням правил підсудності, встановлених ЦПК України для відповідного позову.

Таким чином, спір, який існує у справі між його учасниками, з огляду на їх склад, виходить із господарських правовідносин, що виключає його розгляд в порядку ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним відмовити у відкритті провадження ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_2, фермерського господарства «АГРОТЕМП 2015», оскільки позовна заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, керуючись ст.ст.2, 19, 44, п.1 ч.1 ст.186, 353 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_2, фермерського господарства «АГРОТЕМП 2015» про визнання недійсним наказу, договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки, скасування державної реєстрації речових прав за договором оренди та повернення земельної ділянки у володіння держави.

Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області з врахуванням вимог п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області ОСОБА_3