Рішення № 71661483, 15.01.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/5844/16-ц

Провадження №2/0203/78/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-представника позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Закір огли, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, Перша дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання недійсними довіреності і договорів купівлі-продажу та іпотеки, скасування рішень про державну реєстрацію, зобов’язання повернути майно в натурі,

у с т а н о в и в:

13 грудня 2016 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, Перша дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання недійсними довіреності і договорів купівлі-продажу та іпотеки, скасування рішень про державну реєстрацію, зобов’язання повернути майно в натурі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачці належала квартири АДРЕСА_1. Наприкінці 2016 року позивачка дізналася про те, що 19.05.2016 року між ОСОБА_3, який діяв від імені позивачки за довіреністю від 13.05.2016 року, і ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу, за яким останній придбав належну позивачці квартиру. 23.05.2016 року квартиру було передано в іпотеку за борговими зобов’язаннями, що виникли між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Насправді позивачка не видавала ОСОБА_3 довіреність, отже на укладення договору купівлі-продажу її волі не було. Викладені обставини стали причиною звернення позивачки до суду з позовом про визнання недійсними довіреності від 13.05.2016 року, договору купівлі-продажу від 19.05.2016 року та договору іпотеки від 23.05.2016 року, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що були ухвалені при укладенні договорів купівлі-продажу та іпотеки, зобов’язання ОСОБА_4 повернути позивачці спірну квартиру (т. 1 а.с.а.с. 2 – 7).

Представник позивачки у судовому засіданні позов підтримав.

ОСОБА_4, його представник у судових засіданнях заперечували проти задоволення позову; у судове засідання 15.01.2018 року не з’явилися, були повідомлені належним чином.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення заявленого у справі позову; у судове засідання 15.01.2018 року не з’явився, звернувшись із заявою про розгляд справи за його відсутності (т. 1 а.с. 213).

Представник Першої дніпровської державної нотаріальної контори, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 до суду також не з’явилися, звернувшись із заявами про розгляд справи за їх відсутності (т. 1 а.с.а.с. 55, 80, 193, 194, 216).

ОСОБА_5 до суду також не з’явився, був повідомлений належним чином (т. 1 а.с.а.с. 95, 96, 116, 122, 125).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, відповідача, третьої особи, вивчивши матеріали справи, а також матеріали кримінального провадження №42016041440000067, допитавши експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ОСОБА_8, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка від 19.12.2014 року є громадянкою ОСОБА_9 і за швейцарським паспортом має прізвище ОСОБА_10 (19.05.1995 року уклала шлюб з громадянином ОСОБА_9 ОСОБА_10 П’єр Лучо). 18.06.1996 року на ім’я позивачки Красногвардійським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області був виданий паспорт громадянина України серії АЕ №140346, згідно з яким позивачка від 02.09.1994 року зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с.а.с. 12 – 18, 202 – 205).

Позивачці на підставі договору дарування квартири від 09.10.2001 року, укладеному з ОСОБА_11 та ОСОБА_12, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13, зареєстрованого у реєстрі за №2-5103, у цілому належала квартира АДРЕСА_1 (а.с. 8).

13 травня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 було посвідчено довіреність, за якою позивачка уповноважила ОСОБА_3 замовити та отримати дублікат правовстановлювальних документів на спірну квартиру, продати або обміняти її. Довіреність була зареєстрована у реєстрі за №518. При посвідченні довіреності особою, яка її видавала, нотаріусу був наданий паспорт громадянина України серії АН №940351, виданий 08.04.2014 року Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, згідно з яким вона від 16.11.2007 року зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно з наданим паспортом ОСОБА_2 від 25.02.2011 року перебувала у шлюбі із ОСОБА_14 (т. 1 а.с.а.с. 138, 139).

19 травня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 було посвідчено договір купівлі-продажу квартири, за яким позивачка, від імені якої за довіреністю від 13.05.2016 року діяв ОСОБА_3, продала ОСОБА_4 належну їй квартиру. Договір був зареєстрований у реєстрі за №704. При укладенні договору ОСОБА_3 нотаріусу був наданий дублікат договору дарування квартири від 09.10.2001 року (т. 1 а.с.а.с. 22 – 25, 131-звор.).

23 травня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 в іпотеку як забезпечення виконання своїх боргових зобов’язань спірну квартиру. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 і зареєстрований у реєстрі за №720 (т. 1 а.с.а.с. 26 – 29).

02 грудня 2016 року позивачка за фактом незаконного заволодіння її квартирою звернулася до Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 із заявою про вчинення кримінального правопорушення, за якою було відкрите кримінальне провадження №42016041440000067 (т. 1 а.с.а.с. 128 – 130).

21 серпня 2017 року у рамках кримінального провадження №42016041440000067 Дніпропетровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром був складений висновок №21/1.1/489, згідно з яким: підписи і рукописний текст від імені позивачки у всіх екземплярах довіреності від 13.05.2016 року виконано не позивачкою, а іншою особою (т. 1 а.с.а.с. 223 – 234).

Відповідно до частини третьої статті 244 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

За своєю юридичною природою довіреність є одностороннім, безоплатним, консенсуальним, каузальним, фідуціарним правочином, для якого за загальним правилом властива наявність волі довірителя.

Згідно з частиною першою, третьою статті 215 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності з частинами другою, третьою статті 203 ЦК особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Воля – це суб'єктивний елемент правочину, бажання його вчинити. Вона формується під впливом різних обставин, найважливіші з який визначаються матеріальними і духовними потребами. Люди усвідомлюють виниклі в них потреби і прагнуть їх задовольнити, прибігаючи до засобів, у тому числі і до правочинів.

Судом встановлено, що позивачка в жодний спосіб не виявляла волю, спрямовану на видачу 13.05.2016 року ОСОБА_3 довіреності, про що свідчать численні докази, зібрані судом у справі.

Так, матеріали нотаріальної справи з посвідчення вказаного правочину, вилучені органом досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016041440000067 у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, свідчать про те, що насправді довіреність від 13.05.2016 року була видана ОСОБА_3 іншою особою. Це, зокрема, підтверджується копією паспорта громадянина України, наданого вказаною особою при посвідченні довіреності, який не збігається з паспортом позивачки ані за серією, ані за номером, ані за датою видачі, ані за органом, що його видала, ані за місцем реєстрації позивачки, ані за її сімейним станом, ані за фотокарткою (т. 1 а.с.а.с. 12, 13, 139).

При цьому органом досудового розслідування було встановлено, що бланк паспорта, наданий невідомою особою при посвідченні довіреності як позивачкою, насправді видавався іншій особі (ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_4) і був втрачений нею 03.11.2015 року (т. 1 а.с.а.с. 177 – 179).

Крім того, той факт, що позивачка не видавала (не підписувала) довіреність від 13.05.2016 року додатково підтвердився у суді долученим за клопотанням представника позивачки висновком Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 21.08.2017 року №21/1.1/489 та показаннями експерта, що склав цей висновок, допитаного у судовому засіданні.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання довіреності від 13.05.2016 року недійсною.

За правилами, встановленими абзацом першим частини першої статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, аналізуючи встановлені факти та висновок про недійсність довіреності від 13.05.2016 року, якого дійшов суд, мають бути визнані недійсними і правочини, укладені за наслідками видачі такої довіреності, а саме: договір купівлі-продажу від 19.05.2016 року, укладений саме на підставі цієї довіреності (як такий, на укладення якого не було волевиявлення позивачки), та договір іпотеки від 23.05.2016 року (як такий, що був укладений на підставі недійсних правочинів).

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 01.07.2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).

Ураховуючи викладене, суд вважає цілком обґрунтованим позов у частині зобов’язання ОСОБА_4 повернути спірне майно позивачці, оскільки саме з ним від імені позивачки був укладений договір купівлі-продажу від 19.05.2016 року, а також у частині скасування рішень про державну реєстрацію права ОСОБА_4 на придбане майно, державну реєстрацію іпотеки, проведену на підставі договору іпотеки від 23.05.2016 року, державну реєстрацію припинення права позивачки на спірне майно (т. 1 а.с.а.с. 19 – 21).

У порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідачів на користь позивачки у рівних частках підлягає стягненню компенсація її витрат з оплати судового збору в сумі 6 890,00 грн. (по 2 296,67 грн.) (а.с. 1).

Керуючись статтями 5, 7, 10 – 13, 19, 23, 76 – 81, 89, 133, 141, 209 – 211, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_1; 49000, місто Дніпро, вулиця Вахрушева, 18/1) до ОСОБА_3 Закір огли (РНОКПП – НОМЕР_2; 49000, місто Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, 7/6), ОСОБА_4 (РНОКПП – НОМЕР_3; 49000, місто Дніпро, вулиця Запорізьке шосе, 40/160), ОСОБА_5 (РНОКПП – НОМЕР_4; 49000, місто Дніпро, вулиця Панікахи, 77А/2/43), треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 69/9), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (49005, місто Дніпро, вулиця Олеся Гончара, 30А/1), Перша дніпровська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ – 02890920; 49044, місто Дніпро, вулиця Вернадського Володимира, 19/21), про визнання недійсними довіреності і договорів купівлі-продажу та іпотеки, скасування рішень про державну реєстрацію, зобов’язання повернути майно в натурі задовольнити.

Визнати недійсною довіреність від 13 травня 2016 року, посвідчену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровану у реєстрі за №518, видану від імені ОСОБА_2 на ім’я ОСОБА_3 Закір огли.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 19 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований у реєстрі за №704.

Визнати недійсним договір іпотеки від 23 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований у реєстрі за №720.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 травня 2016 року №29659469 (запис про право власності від 14 травня 2016 року №14566656), ухвалене Першою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, про припинення права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 травня 2016 року №29668726 (запис про право власності від 19 травня 2016 року №14575494), ухвалене приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_2.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 травня 2016 року №29713695 (запис про обтяження від 23 травня 2016 року №14621385), ухвалене приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, про реєстрацію заборони на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_2.

Зобов’язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_2 в натурі квартиру АДРЕСА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 Закір огли на користь ОСОБА_2 компенсацію судових витрат у сумі 2 296,67 грн.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 компенсацію судових витрат у сумі 2 296,67 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 компенсацію судових витрат у сумі 2 296,67 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 18 січня 2018 року.

Суддя М.О. Католікян