Постанова № 71659566, 17.01.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 рокуСправа № 915/1076/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Жекова В. І.,

суддів: Лашина В. В., Лавриненко Л. В.,

(склад колегії суддів визначено, згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18.12.2017р.)

при секретарі судового засідання – Чеголя Є.О.,

за участю представників учасників процесу:

ТОВ “МСС “ТІДІСІ-Дальнобой” – не з’явився,

ТОВ “НІКСПЕЦТРАНС” – не з’явився,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ “НІКСПЕЦТРАНС”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 14.11.2017 р.

у справі №915/1076/17

за позовом ТОВ “МСС “ТІДІСІ-Дальнобой”

до ТОВ “НІКСПЕЦТРАНС”

про стягнення 73878,90 грн.

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_1,

час та місце ухвалення рішення: 14.11.2017 р., м. Миколаїв, вул. Адміральська,22, господарський суд Миколаївської області, зал судових засідань №810, вступну та резолютивну частину рішення проголошено о 10:20, повний текст рішення складений 17.11.2017 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 р. було відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “НІКСПЕЦТРАНС”.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 р. розгляд апеляційної скарги був призначений на 17.01.2018 р.

Учасники судового процесу, відповідно до ст. 268 ГПК України, належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

17.10.2017 р. ТОВ “МСС “ТІДІСІ-Дальнобой” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ТОВ “НІКСПЕЦТРАНС” про стягнення заборгованості у розмірі 86665,00 грн., 3% річних у розмірі 484,37 грн. та інфляційних у розмірі 3421,87 грн. (а.с. 3-6), оскільки зобов’язання за усним договором про передачу товарів не виконувалися, у встановлені строки розрахунки за придбаний товар в повному обсязі здійснені не були.

13.11.2017 р. ТОВ “МСС “ТІДІСІ – Дальнобой” подало до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 35-37), в якій просило стягнути з ТОВ “НІКСПЕЦТРАНС” заборгованість у розмірі 71665,00 грн., 3% річних у розмірі 440,60 грн. та інфляційні у розмірі 1773,30 грн., у зв’язку з частковим погашенням заборгованості.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.11.2017 р. (суддя Семенчук Н. О.) позов задоволено частково, а саме стягнено з ТОВ “Нікспецтранс” на користь ТОВ “МСС “ТІДІСІ – Дальнобой” заборгованість у розмірі 71 665,00 грн., 434,51 грн. – 3% річних, 1733,30 грн. – інфляційних та 1599,04 судового збору, у зв’язку з їх обґрунтованістю, а в решті позовних вимог відмовлено (а.с. 53-57).

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, ТОВ “НІКСПЕЦТРАНС” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та у задоволенні позову відмовити, з тих підстав, що висновок суду про неналежне виконання зобов’язань за усним договором поставки не відповідає дійсності, оскільки оплата за товар здійснювалась.

18.12.2017 р. ТОВ “МСС “ТІДІСІ – Дальнобой” надало суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому просило відмовити в її задоволенні, а рішення залишити без змін.

15.01.2018 р. ТОВ “МСС “ТІДІСІ – Дальнобой” надало суду заперечення на скаргу, в якому просило суд відмовити в її задоволенні, а рішення – залишити без змін.

Представники учасників процесу у судове засідання 17.01.2018 р. не з’явилися, але від представника ТОВ “НІКСПЕЦТРАНС” надійшла заява про відкладення розгляду апеляційної скарги, у зв’язку з неможливістю прибути у судове засідання, але судова колегія, враховуючи, що явка учасників процесу не визнавалася обов’язковою, вирішила відхилити вказану заяву та розглянути скаргу за відсутністю учасників процесу.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ “МСС “ТІДІСІ – Дальнобой” та ТОВ “Нікспецтранс” був укладений договір поставки в усній формі.

24.05.2017 р. на підставі видаткової накладної №ЕНК0524077 від 24.05.2017 р. ТОВ “МСС “ТІДІСІ – Дальнобой” поставило ТОВ “Нікспецтранс” шини вантажні у кількості 6 штук на загальну суму 69 600,00 грн. (з ПДВ), які були отримані ТОВ “Нікспецтранс”, що підтверджується підписом його представника на вказаній видатковій накладній, яку скріплено печатками сторін (а.с. 11).

24.05.2017 р. на підставі видаткової накладної №ЕНК0526040 від 24.05.2017 р. ТОВ “МСС “ТІДІСІ – Дальнобой” поставило ТОВ “Нікспецтранс” шини вантажні у кількості 4 штук на загальну суму 42 400,00 грн. (з ПДВ), які були отримані ТОВ “Нікспецтранс”, що підтверджується підписом його представника на вказаній видатковій накладній, яку скріплено печатками сторін (а.с. 12).

24.05.2017 р. на підставі видаткової накладної №ЕНК0529063 від 24.05.2017 р. ТОВ “МСС “ТІДІСІ – Дальнобой” поставило ТОВ “Нікспецтранс” 1 шину вантажну на загальну суму 10 600,00 грн. (з ПДВ), яку було отримано ТОВ “Нікспецтранс”, що підтверджується підписом його представника на вказаній видатковій накладній, яку скріплено печатками сторін (а.с. 13).

06.06.2017 р. на підставі видаткової накладної №ЕНК0606214 від 06.06.2017 р. ТОВ “МСС “ТІДІСІ – Дальнобой” поставило ТОВ “Нікспецтранс” 1 шину вантажну на загальну суму 1 835,00 грн. (з ПДВ), яку було отримано ТОВ “Нікспецтранс”, що підтверджується підписом його представника на вказаній видатковій накладній, яку скріплено печатками сторін (а.с. 14).

21.06.2017 р. на підставі видаткової накладної №ЕНК0623024 від 21.06.2017 р. ТОВ “МСС “ТІДІСІ – Дальнобой” поставило ТОВ “Нікспецтранс” шини вантажні у кількості 2 штук на загальну суму 22 400,00 грн. (з ПДВ), які були отримані ТОВ “Нікспецтранс”, що підтверджується підписом його представника на вказаній видатковій накладній, яку скріплено печатками сторін. У видатковій накладній визначений термін сплати – 21.07.2017 р. (а.с. 15).

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами виникли правовідносини поставки, що підтверджуються видатковими накладними №ЕНК0524077 від 24.05.2017 р. на суму 69 600,00 грн., №ЕНК0526040 від 24.05.2017 р. на суму 42 400,00 грн., №ЕНК0529063 від 24.05.2017 р. на суму 10 600,00 грн., №ЕНК0606214 від 06.06.2017 р. на суму 1 835,00 грн., №ЕНК0623024 від 21.06.2017 р. на суму 22 400,00 грн., які містять відомості про кількість товару, ціну та загальну суму поставки.

Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, а сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю на настання відповідних наслідків.

Відповідно до роз’яснень, викладених в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. №01-06/928/2012 “Про практику застосування ВГСУ у розгляді справ окремих норм матеріального права”, перебіг строку виконання грошового зобов’язання, яке виникло на підставі договору купівлі – продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю – продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі викладеного судом першої інстанції зроблений вірний висновок щодо того, що факт отримання товару ТОВ “Нікспецтранс”, згідно видаткових накладних, є підставою для виникнення у останнього обов’язку здійснити розрахунки за отриманий товар.

Таким чином, поставка була здійснена на підставі усної угоди, відвантаження товару було здійснено за видатковими накладними, а обов’язок з оплати виник у ТОВ “Нікспецтранс”: за видатковою накладною №ЕНК0524077 від 24.05.2017 р. - 24.05.2017 р.; за видатковою накладною №ЕНК0526040 від 24.05.2017 р. - 24.05.2017 р.; за видатковою накладною №ЕНК0529063 від 24.05.2017 р. - 24.05.2017 р.; за видатковою накладною №ЕНК0606214 від 06.06.2017 р. - 06.06.2017 р.; за видатковою накладною №ЕНК0623024 від 21.06.2017 р. - 21.07.2017 р., оскільки у вказаній накладній визначений термін сплати за товар.

Згідно з виписки по рахунку ТОВ “МСС “ТІДІСІ – Дальнобой” з 01.05.2017 р. по 06.11.2017 р. (а.с. 44), ТОВ “Нікспецтранс” за отриманий товар розрахувалося частково - в розмірі 75 170,00 грн. та на день розгляду справи в суді першої інстанції його заборгованість склала 71 665,00 грн. (146 835,00 грн. (вартість всього поставленого товару) – 75 170,00 грн. (сума, сплачена ТОВ “Нікспецтранс”)).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Отже, судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про необхідність задоволення позовних вимог, з урахуванням заяви про зменшення їх розміру, в частині стягнення з заборгованості в сумі 71 665,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, судова колегія погоджується з підрахунком суду першої інстанції розміру 3% річних за період з 02.09.2017 р. по 01.11.2017 р., тобто 61 день прострочення, який складає 434,51 грн., замість 440,60 грн., які просило стягнути ТОВ “МСС “ТІДІСІ – Дальнобой”.

Крім того, судова колегія погоджується й з підрахунком суду першої інстанції розміру інфляційних, який становить 1 733,30 грн. за вересень 2017 року, замість 1 773,30 грн., які просило стягнути ТОВ “МСС “ТІДІСІ – Дальнобой”.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ “Нікспецтранс” будь - яких доказів того, що належним чином і в повному обсязі виконало свої зобов’язання щодо сплати вартості отриманого товару, не надало, тому судова колегія вважає за можливе погодитися з висновком щодо часткового задоволення позовних вимог, враховуючи заяву про зменшення їх розміру та перерахунок 3% річних та інфляційних, зроблений судом.

Таким чином, твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення в неповному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення справи по суті, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в повному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи та цілком обґрунтовано було прийнято рішення щодо часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 233,238,269,270,273,275,276,281-284 ГПК України,

Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 14.11.2017 р. у справі №915/1076/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ “НІКСПЕЦТРАНС” – без задоволення.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 18.01.2018 р.

Головуючий суддя: Жеков В. І.

Судді: Лашин В. В.

ОСОБА_2