Рішення № 71658849, 15.01.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2018 р. Справа № 911/3787/17

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», с. Гора Бориспільського району,

до відповідача приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України», с. Гора Бориспільського району,

про стягнення 49 257,12 грн.

Суддя О.В. Конюх;

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1, уповноважена, довіреність від 26.12.2017;

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач – Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», с. Гора Бориспільського району (далі по тексту ДП «МА «Бориспіль», позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом №35-28/7-52 від 13.12.2017 до приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України», с. Гора Бориспільського району (далі по тексту ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України, відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди №1488 нерухомого майна, що належить до державної власності від 11.09.2013 в сумі 49257,12 грн., в тому числі: 46 832,57 грн. основного боргу, 2012,00 грн. пені, 184,12 грн. інфляційних втрат, 228,43 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором оренди №1488 нерухомого майна, що належить до державної власності від 11.09.2013 (далі по тексту – Договір), укладеного між орендодавцем – Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі по тексту РВ ФДМУ по Київській області) та орендарем ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України», орендар отримав у тимчасове платне користування нежитлові приміщення №95-100, 102-103 загальною площею 62 кв.м. на другому поверсі адміністративно-виробничої будівлі (профілакторію), що перебувають на балансі позивача ДП «МА «Бориспіль», та зобов’язався сплачувати за них орендну плату (70% до державного бюджету, 30% балансоутримувачу) щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Позивач твердить, що відповідач, отримавши відповідні рахунки на оплату, їх не оплатив, у зв’язку з чим за період серпень-жовтень 2017 за ним утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 46832,57 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку з врахуванням передбачених договором пені (пункт 3.7 Договору) в розмірі 2012,00 грн. та відповідно до ст. 625 ЦК України трьох процентів річних в сумі 228,43 грн. та інфляційних втрат в сумі 184,12 грн. нарахованих за період з 16.09.2017 по 14.12.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.12.2017 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №911/3787/17 та призначено підготовче засідання на 15.01.2018.

05.01.2018 від відповідача надійшло клопотання, у якому відповідач просив суд здійснювати розгляд справи 15.01.2018 за відсутності представника ПрАТ «Авіакомпанія «Авіалінії України», позов ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про стягнення 49 257,12 грн. визнав повністю та підтвердив, що борг підприємства перед позивачем не погашено. 10.01.2018 зазначене клопотання від 05.01.2018 №1.6-1 надійшло до суду поштою. Клопотання підписано керівником відповідача ОСОБА_2, повноваження якого підтверджено залученим до матеріалів справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань №1003394940 від 19.12.2017.

У попереднє засідання 15.01.2018 з'явилась представник позивача, яка позов підтримала в межах заявлених предмету та підстав, повідомила про те, що між сторонами спір не врегульовано, всі обставини справи викладені в позові, всі наявні у позивача докази додані до позовної заяви.

Відповідно до частини 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Розглянувши позов ДП «МА «Бориспіль» до ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України», всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

11.09.2013 між РВ ФДМУ по Київській області (орендодавець) та ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» (орендар) укладено договір оренди №1488 нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення №95-100, 102-103 загальною площею 62,0 кв.м. на 2 поверсі адміністративно-виробничої будівлі (профілакторію), яке облковується на балансі ДП «МА «Бориспіль» (балансоутримувач). Відповідно до умов Договору:

- орендар вступає у строкове платне користування майном не раніше дати підписання сторонами договору та ОСОБА_2 передачі-приймання майна (пункт 2.1 Договору оренди);

- орендна плата за базовий місяць розрахунку (липень 2013) становить 15 807,13 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункти 3.1, 3.3 Договору оренди);

- Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним у співвідношенні – 70% - до державного бюджету, 30% - балансоутримувачу (пункт 3.6 Договору оренди). У разі припинення (розірвання) договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно (пункт 3.11);

- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується у відповідному співвідношенні з нарахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.7 Договору оренди). У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості (пункт 3.8 Договору оренди);

- договір укладено строком на 1 рік, що діє з 11.09.2013 по 10.09.2014 (пункт 10.1). У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункт 10.4).

Відносини сторін за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно частини 1 ст. 759, частини 1 ст. 761, частини 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. ОСОБА_3 користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відносини сторін даного Договору регулюються також Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, який є спеціальним законом з питань оренди державного майна та, відповідно до частин першої та другої ст. 1, регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до частини 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

ОСОБА_3 приймання-передачі державного майна від 11.09.2013, підписаного та скріпленого печатками орендаря та орендодавця, та погодженого балансоутримувачем, орендар прийняв у користування нежитлові приміщення площею 62 кв.м. на 2 поверсі адміністративно-виробничої будівлі (профілакторію) оціночною вартістю 1 264 572,00 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Укладення між сторонами договору оренди було спрямоване на отримання відповідачем права на користування нерухомим майном з метою здійснення своєї господарської діяльності та отримання прибутку, що в свою чергу породжує обов'язок відповідача сплачувати плату за користування орендованим державним майном у встановленому договором порядку до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70%-30% до 15 числа наступного місяця за період до дати фактичного повернення орендованого майна за актом приймання-передачі включно.

Згідно виставленого балансоутримувачем та отриманого наручно представником орендаря рахунку-фактури від 31.08.2017 №76/1046 за серпень 2017 належало до сплати в балансоутримувачу 15 343,67 грн. орендної плати;

згідно виставленого балансоутримувачем та отриманого наручно представником орендаря рахунку-фактури від 30.09.2017 №76/1200 за вересень 2017 належало до сплати в балансоутримувачу 15 650,55 грн. орендної плати;

згідно виставленого балансоутримувачем та отриманого наручно представником орендаря рахунку-фактури від 31.10.2017 №76/1315 за жовтень 2017 належало до сплати в балансоутримувачу 15 838,35 грн. орендної плати.

Суд звертає увагу на те, що залучені до матеріалів справи копії ОСОБА_3 приймання-передачі виконаних послуг від 31.08.2017, від 30.09.2017, від 31.10.2017 з боку орендаря не підписані. Разом із тим, відповідно до пункту 5.18 Договору, орендар зобов'язаний до 15 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії баласоутримувача ОСОБА_3 приймання-здачі виконаних послуг та рахунок. ОСОБА_4 орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5 днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5 днів ОСОБА_4 приймання-здачі виконаних послуг не буде повернуто балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.

Позивач твердить, що відповідач орендну плату за вказаний період не сплатив, відтак сума основного боргу становить 46 832,57 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач доказів оплати орендної плати за спірний період на рахунок балансоутримувача не подав, позовні вимоги визнав шляхом подання письмового клопотання, підписаного уповноваженою особою та скріпленого печаткою. ОСОБА_3 таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 46832,57 грн. належить до задоволення судом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2012,00 грн. пені (за період з 16.09.2017 по 14.12.2017).

Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій – неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов’язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно пункту 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу з урахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи викладене, а також визнання позову відповідачем, вимога позивача про стягнення пені в сумі 2012,00 грн. пені (за період з 16.09.2017 по 14.12.2017) є обґрунтованою та належить до задоволення.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 184,12 грн. інфляційних втрат та 228,43 грн. процентів річних.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16|3-1522гс16.

Враховуючи викладене, а також визнання позову відповідачем, вимога позивача про стягнення 184,12 грн. інфляційних втрат та 228,43 грн. процентів річних є обґрунтованою та належить до задоволення.

Згідно до частин 1, 4 ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

ОСОБА_3 таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши обставини справи та надані докази, перевіривши повноваження особи, яка підписала письмову заяву про визнання позову від імені відповідача, встановивши, що визнання позову не суперечить закону та не порушує будь-чиїх прав та інтересів, суд задовольняє позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» повністю, ухвалює рішення про стягнення з відповідача приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» 46832,57 грн. основного боргу, 2012,00 грн. пені, 184,12 грн. інфляційних втрат та 228,43 грн. пені.

У зв’язку із задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, частиною 3 ст. 185, ст.ст. 191, 207, 236, 238, пунктом 11 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» (08324, Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, ідентифікаційний код 01130584)

на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, ідентифікаційний код 20572069)

46832,57 грн. (сорок шість тисяч вісімсот тридцять дві гривні п’ятдесят сім копійок) основного боргу;

228,43 грн. (двісті двадцять вісім гривень сорок три копійки) процентів річних;

184,12 грн. (сто вісімдесят чотири гривні дванадцять копійок) інфляційних втрат;

2012,00 грн. (дві тисячі дванадцять гривень нуль копійок) пені;

1600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень нуль копійок) судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 18.01.2018.

Суддя О.В. Конюх