Постанова № 71657183, 16.01.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"16" січня 2018 р. Справа № 817/1407/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Мацького Є.М.

ОСОБА_2,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "09" жовтня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Горбаківської сільської ради Гощанського району Рівненської області, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинення певних дій, , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів про визнання протиправними відмов та зобов’язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, зокрема щодо отримання земельної ділянки. В лютому 2017 року позивач у відповідності до ст.118 Земельного кодексу України звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області із заявою щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0.12 га для індивідуального садівництва на території Горбаківської сільської ради Гощанського району Рівненської області. Однак йому було відмовлено у задоволенні заяви, при цьому ГУ Держгеокадастру листом від 02.08.2017 повідомило його, що місце розташування вказаної земельної ділянки не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017 та Горбаківська сільська рада листом від 20.02.2017 поінформувала Головне управління про заперечення у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, мотивуючи це тим, що на території сільської ради нараховується більше 50 учасників АТО, тому на сесії Горбаківської сільської ради було прийнято рішення, що земельні ділянки будуть надаватися лише учасникам АТО, які зареєстровані та проживають на території сільської ради. Відмову Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та повідомлення Горбаківської сільської ради вважає незаконними та необґрунтованими, оскільки позивач згідно закону має першочергове право на відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, а постанова Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017 не може впливати на розгляд його заяви бо прийнята пізніше її подання. В зв’язку з чим просить суд визнати протиправними зазначені рішення відповідачів та зобов’язати їх надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на вказану земельну ділянку.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № С-496/0-6293/0/6-17 від 02.08.2017 року щодо відмови у наданні дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва на території Горбаківської сільської ради Гощанського району Рівненської області.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва на території Горбаківської сільської ради Гощанського району Рівненської області від 02.02.2017 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що відповідачем - Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області було надано позивачу вмотивовану відмову, враховуючи правові норми Постанови КМУ від 07.06.2017 року № 413 "Про деякі питання удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними". Крім того зазначає, що переважне право на отримання земельної ділянки мають учасники АТО. Враховуючи вищенаведене, а також те, що місце розташування бажаної позивачем земельної ділянки не відповідало вимогам постанови КМУ від 07.06.2017 № 413 та Переліку земельних ділянок, які можуть бути передані громадянам у власність Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області правомірно відмовило позивачу у задоволенні його клопотання щодо передачі земельної ділянки.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7-8).

Відповідно до посвідчення серії УБД № 076169, виданого 24.02.2016 Управлінням персоналу штабу військової частини А0796 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій (а.с. 6).

02.02.2017 позивач звернувся із заявою до відповідача 1 в порядку ст.118 Земельного Кодексу України про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,12 га. яка розташована в Гощанському районі на території Горбаківської сільської ради для індивідуального садівництва (а.с. 9).

20.02.2017 Горбаківська сільська рада Гощанського району Рівненської області надала відповідь за № 02-26/175 Головному управлінню Держгеокадастру у Рівненській області, якою фактично просила врахувати останнього те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5621282000:01:002:1315 була затверджена для продажу права оренди на земельних торгах (аукціон). У зв’язку з тим, що у Горбаківській сільській ради налічується більше 50 учасників АТО, а землі під забудову відсутні, остання звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області з пропозицією виділити із зазначеної земельної ділянки 12,5000 га під садівництво для учасників АТО і наразі йде підготовка до розподілу зазначеної ділянки. В зв’язку з викладеним зазначає, що доцільно було б вирішити питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу після надання такого дозволу учасникам АТО – мешканцям Горбаківської сільської ради (а.с. 12).

02.08.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області розглянуто клопотання позивача від 02.02.2017 та надано відмову за № С-496/0-6293/0/6-17 (а.с. 10-11).

Підставою для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 гектара для індивідуального садівництва на території Горбаківської сільської ради Гощанського району Рівненської області вказано наступне.

Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017 затверджено Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, якою визначено порядок передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації.

Даною постановою встановлено обов’язок Держгеокадастру та його територіальних органів формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області. Площа земель, які можуть бути передані безоплатно у власність на території області протягом звітного кварталу, не може перевищувати 25 % від площі земельних ділянок, право оренди на які були продані на території відповідної області у попередньому кварталі. На виконання вказаної постанови Головним управлінням прийнято наказ № 292-0Д від 21.06.2017, яким затверджено Перелік земельних ділянок, які можуть бути передані громадянам у власність у ІІІ кварталі 2017 року. Крім того, зазначено, що даною Стратегією встановлено обов’язок Держгеокадастру та його територіальних органів враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян. Враховуючи наведене, а також те, що місце розташування бажаної земельної ділянки не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 та Переліку земельних ділянок, які можуть бути передані громадянам у власність відповідач 1 відмовив у задоволенні клопотання позивача.

В судовому засіданні суд першої інстанції встановив, що бажана для позивача земельна ділянка орієнтовною площею 0.12 га для індивідуального садівництва на території Горбаківської сільської ради Гощанського району Рівненської області з кадастровим номером 5621282000:01:002:1315 має загальну площу 48,7538 гектари та відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (а. с. 25).

Вказане не заперечується і сторонами в судовому засіданні.

Із вказаних 48,7538 гектарів, 12,5000 гектарів зарезервовано для передачі у власність для індивідуального садівництва учасникам антитерористичної операції та сім’ям загиблих.

Станом на день подання позивачем заяви до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, тобто на 02.02.2017 та станом на час розгляду справи в суді, документи щодо виокремлення земельної ділянки в розмірі 12,5000 га із загального масиву, знаходяться на стадії розроблення.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відмова у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою є незаконною.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Частинами 1, 2, 3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частини 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.117 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч.4 ст.122 Земельного кодексу України).

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Пунктом "б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для індивідуального садівництва - не більше 0,12 гектарів.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що з метою реалізації права громадян на отримання (придбання) у власність земельної ділянки останній звертається з відповідною заявою чи клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Враховуючи системний аналіз вищезазначених норм, які регулюють спірні правовідносини, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, відповідач приймає одне з таких рішень: або наказ про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або інформує про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням конкретних причин відмови.

Частиною 7 статі 118 Кодексу передбачено, що підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відтак суд наголошує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вважає, що відмова у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок винесена відповідачем всупереч вказаної норми законодавства, тобто не на підставі закону України, а відтак є протиправною.

Разом з тим, відповідач при розгляді заяви позивача повинен був застосовувати законодавство, діюче на момент звернення особи до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (02.02.2017), а не на момент прийняття рішення та надання відповіді (02.08.2017р.), тому покликання Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області у спірному рішенні на Постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" від 07.06.2017 р. № 413, як на підставу для відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є безпідставними, оскільки вказана постанова набрала чинності 17.06.2017 р. (опублікування "Урядовий кур'єр" 2017, №111 від 17.06.2017 р.), тобто після звернення позивача з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (02.02.2017 р.).

Такий спосіб відповідача щодо застосування положень нормативно-правового акту суперечить встановленим нормам законодавства, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 р. (справа № 1-7/99) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, правові відносини між позивачем та відповідачем щодо отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою виникли до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 413, а тому до даних правовідносин вказана постанова застосовуватися не може.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України № 413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" не встановлено заборону надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати інші ніж у переліку земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації.

Більше того, цією постановою лише затверджено Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними. Затверджена Стратегія не встановлює нових норм права а лише вказує на певні можливі напрямки удосконалення управління землями. Пунктом 3 названої Постанови зокрема доручено Міністерству аграрної політики та продовольства разом з Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів України у двомісячний строк проект постанови Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до Типового договору оренди землі; у шестимісячний строк проекти відповідних нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію Стратегії, затвердженої цією постановою.

Таким чином, в процесі судового розгляду справи відповідачем не доведено, що він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що першочергово земельна ділянка має надавати учасникам АТО вже досліджувались судом у справі № 817/923/17, у якій суд вирішив, що пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII, 22.10.1993 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Зокрема, п.14 ч.1 ст.12 вказаного Закону передбачає першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Із викладеного слідує, що позивач має першочергове право на відведення земельної ділянки. При цьому, земельним законодавством України не встановлено прив’язки громадян, які бажають отримати безоплатно у власність земельну ділянку до місяця реєстрації чи проживання.

Відповідно до п.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, приведені в апеляційних скаргах доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційні скарги задоволенню не підлягають, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "09" жовтня 2017 р. без змін,

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: Є.М. Мацький

ОСОБА_2

Повне судове рішення складено "16" січня 2018 р.