Постанова № 71656435, 15.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11059/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Ільчишин Н.В.,

секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Подлісна І.М.), ухвалену у відкритому судовому засіданні в м.Тернопіль о 11 год. 04 хв. 07 вересня 2017 року, повний текст якої складено 12 вересня 2017 року, у справі №819/2323/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

26.09.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000182200 форми «В4», яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1270865 грн., та №0000192200 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20666 грн. в тому числі 6889 грн. штрафних санкцій.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року позов задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 939/16-22 від 15.06.2017 первинні документи накладні, податкові накладні, вантажно-митні декларації тощо ТОВ «Агрополіс», оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996-XIV, та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення, є підставою для включення даних за такими господарськими операціями до податкового обліку платника податку. Водночас, коригування до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних у розмірі 1284642 грн. за березень та квітень 2013 року проведено на основі даних бухгалтерського обліку ТОВ «Агрополіс» та відповідає вимогам податкового законодавства. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач безпідставно виніс оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Чортківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області подала апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 та відмовити Товариству у задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач не виконав свій обов'язок та не надав під час перевірки документів бухгалтерського обліку, в тому числі довідки, яка складається у випадку коригування із постачання сільськогосподарської продукції або продукції власного виробництва переробного підприємства у митному режимі експорту, даний факт зафіксовано актом перевірки від 17.06.2013 №385/22-30834410. Вказує, що податкова інспекція не могла вимагати у платника надання копій документів, оскільки їх не було, відповідно не могла скласти акт про відмову платника податків або його законних представників надати копії зазначених документів. Зазначає, що надані Товариством до заперечення бухгалтерські довідки, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, не відповідають вимогам чинного законодавства, які встановлені до первинних документів та не містять всієї інформації про господарські операції, які вплинули на рішення, що прийняті на їх основі. Крім того, звертає увагу, що у бухгалтерських довідках наданих Товариством вказані податкові накладні із датою - 2013 року, тоді як всі понесені витрати, які повинні приймати участь у коригуванні виробничих факторів та відповідно податкового кредиту здійснено у 2012 році, у довідках від 30.04.2013 поряд з номером податкової накладної зазначено РКП, дані бухгалтерські довідки не відповідають змісту і суті здійсненого коригування податкового кредиту. На підставі зазначено, вважає, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді обставин справи в їх сукупності, судом не повно досліджено докази.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представники позивача щодо апеляційної скарги заперечили, просили залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги та пояснення сторін в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» зареєстровано 02.11.2001 в Чортківській районній державній адміністрації Тернопільської області, серед видів діяльності за КВЕД: вирощування зернових та технічних культур, надання послуг у рослинництві, виробництво цукру, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, роздрібна торгівля на ринках.

У період з 22 травня 2013 року по 10 червня 2013 року, на підставі направлення №15 від 08.02.2013 та наказу №48 від 07.02.2013 Чортківською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агрополіс» з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, що становить більше 100 тис. грн. за період з 01.03.2013 по 30.04.2013, за результатами якої винесено акт №385/22-30834410 від 17.06.2013.

Відповідно до висновків акта №385/22-30834410 від 17.06.2013 перевіркою встановлено порушення Товариством п. 201.15 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого Товариством безпідставно завищено податковий кредит (загальна декларація) в сумі за березень 387 657 грн., за квітень 896 985 грн. та занижено податок на додану вартість в сумі 13 777 грн. в т.ч. за березень 2013 року у сумі 2 338 грн., за квітень у сумі 11 439 грн., та занижено податковий кредит (сільськогосподарська декларація) у сумі: за березень 387 657 грн., за квітень 896 985 грн.

На підставі висновків викладених в акті перевірки Чортківською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 17.07.2013 №0000182200 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 1 270 865 грн. та податкове повідомлення-рішення від 17.07.2013 №0000192200, яким визначено грошове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 20 666 грн., в т.ч. 13 777 грн. - основний платіж; 6 889 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи, що вказані податкові повідомлення-рішення винесено протиправно, Товариство звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.11 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Згідно з п.2.1 та п.2.2 вказаного Положення, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У розумінні пункту 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.

В акті перевірки від №385/22-30834410 від 17.06.2013 контролюючим органом зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.03.2013 по 31.03.2013 встановлено заниження податкового кредиту у сумі 387657 грн. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.03.2013 по 31.03.2013 в сумі -387657 грн. реєстру отриманих податкових накладних, головної книги, оборотно сальдових відомостей по рахунках: 203 «Паливо», 220 «МШП», 232 «Виробництво», 28 «Товари», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 371 «Розрахунки за виданими авансами» та інших первинних документів встановлено заниження коригування податкового кредиту в рядку 16.3 «Коригування податкового кредиту із постачання с/г продукції або продукції власного виробництва переробного підприємства у митному режимі експорту (переноситься з декларації (0121-0123) або декларації (0140)) у сумі 387657 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2013 по 30.04.2013 контролюючим органом встановлено завищення податкового кредиту у сумі 896985 грн. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.03.2013 по 31.03.2013 в сумі 896985 грн. реєстру отриманих податкових накладних, головної книги, оборотно сальдових відомостей по рахунках: 203 «Паливо», 220 «МШП», 232«Виробництво», 28 «Товари», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 361«Розрахунки з вітчизняними покупцями», 371 «Розрахунки за виданими авансами» та інших первинних документів встановлено заниження коригування податкового кредиту в рядку 16.3 «Коригування податкового кредиту із постачання с/г продукції або продукції власного виробництва переробного підприємства у митному режимі експорту (переноситься з декларації (0121-0123) або декларації (0140)) у сумі 896985грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданій податковій Декларації з податку на додану вартість в рядку 10.1 «підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» за період з 01.03.2013 по 31.03.2013 та з 01.04.2013 по 30.04.2014 встановлено, що на формування даного показника вплинуло проведення операцій по придбанню ТМЦ, які забезпечують процес виробництва сільськогосподарської продукції.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданій податковій Декларації з податку на додану вартість в рядку 16.3 «Коригування податкового кредиту з постачання с/г продукції або продукції власного виробництва переробного підприємства у митному режимі експорту (переноситься з декларації (0121-0123) або декларації (0140)) за період з 01.03.2013 по 31.03.2013 та з 01.04.2013 по 30.04.2014 встановлено, що на формування даного показника вплинуло проведення коригування податкового кредиту із постачання сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту.

В акті перевірки зафіксовано, що під час перевірки платником податку до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за березень 2013 року та квітень 2013 року не надано документи бухгалтерського обліку, в т.ч. бухгалтерські довідки, які складаються у випадку коригування із постачання сільськогосподарської продукції або продукції власного виробництва переробного підприємства у митному режимі експорту (переноситься з декларації з позначкою 0121/0122/0123, або декларації з позначкою 0140).

З матеріалів справи вбачається, що коригування податкового кредиту по ТОВ «Агрополіс» проведено відповідно до наказу від 27.03.2013 №78, згідно з яким головного бухгалтера Товариства зобов'язано провести коригування податкового кредиту, сформованого при придбанні товарно-матеріальних цінностей (насіння, добрив, засобів захисту рослин, запасних частин), послуг (технічних оглядів бурякозбиральних комбайнів, навантажувачів РОПА, послуг перевезень, послуг переробки буряка) та відображеного в скороченій декларації по ПДВ. Відповідно до вказаного наказу при експорті цукру та патоки (меляси), вибраний податковий кредит слід відкорегувати пропорційно виробленій продукції в результаті переробки цукрового буряка. Визначений податковий кредит на одиницю продукції використовується при коригуванні податкового кредиту із скороченої декларації в загальну декларацію для отримання бюджетного відшкодування суми ПДВ.

Так, відповідно до п.209.4 ст.209 ПК України при вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

Пунктом 201.14 статті 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Згідно з п.201.15 ст.201 ПК України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр) в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення Реєстру встановлюються відповідно до вимог р. II ПКУ.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у Реєстрах за такий період в електронному вигляді.

Форма та Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1340, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 за №201/22733 (далі - Порядок №1340), чинний на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.2.4 Порядку №1340 бухгалтерська довідка має бути складена згідно із податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, з урахуванням норм пункту 198.6 статті 196 Кодексу, та містити вичерпний їх перелік.

У Реєстрі бухгалтерська довідка записується таким чином: у графі 2 - дата складання бухгалтерської довідки, у графах 3, 4, 6, 7 - відповідно дата складання, порядковий номер податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), найменування та індивідуальний податковий номер постачальника, який її склав, у графі 5 - зазначається вид документа БО, до якого додаються позначення виду документа, яким підтверджується операція з постачання (БОПНП - у разі віднесення до податкового кредиту сум податку на підставі паперової податкової накладної, БОПНЕ - на підставі електронної податкової накладної тощо). При цьому суми у графах 9, 10 зазначаються із знаком «+», а в графах 11, 12, 13, 14, 15, 16 - із знаком «-».

Як вбачається з пояснень позивача бухгалтерські довідки за березень-квітень 2013 року надані для перевірки разом зі скаргою на податкові повідомлення-рішення від 17 липня 2013 року №0000182200 та №0000192200, при перевірці такі не надавались оскільки не вимагались контролюючим органом, під час перевірки останній не звертався з відповідними вимогами чи запитами до Товариства за отриманням документів (в тому числі отримання бухгалтерської довідки).

Водночас, Товариством до матеріалів справи на підтвердження правомірності проведення коригування податкового кредиту у відповідності з вимогам діючого законодавства надано документи по взаємовідносинах з наступними контрагентами: за березень 2013 року - ПП «Родоніт», ТОВ «Торговий дім «Насіння», ТОВ «Презенс тенолоджі», за 2014 рік - ТОВ «Торговий дім «Насіння», МПП «Фірма «Ерідон», ТОВ «Агроскоп Україна», ТОВ «Агро Дельта», ТОВ «Спектр-Арго», ТОВ «Золотий екватор», ТОВ «Альянсь Ойл Україна», ДП «Хельмер-Україна», ТОВ «РОПА Україна», ТОВ «Чортківський цукровий завод», ТОВ «НУ СП «Верват Україна ЛТД».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснювалися господарські операції з контрагнетами щодо поставки продукції. Сума ПДВ за господарськими операціями з вказаними контрагентами, включеного до податкового кредиту у зв'язку з виробництвом сільськогосподарської продукції, яку було експортовано (цукор, меляса) складає 11318102,53 грн.

Відповідно до наданих Товариством документів експорт цукру та патоки здійснювався відповідно до контрактів №1802-S та №2202-М укладених з Компанією INERCO TRADE S.A. (Покупець) у 2013 році.

На виконання умов вказаних контрактів Товариством у березні 2013 року експортовано 700 тон цукру на суму 331450 доларів США та 247 тон патоки на суму 30998,50 доларів США; за квітень 2013 року 1540 тон цукру на суму 729190 доларів США та 1366 тон патоки на суму 171433 долари США. Оплата за реалізований цукор та патоку по зазначених контрактах надійшла на розрахунковий рахунок Товариства в повному обсязі.

Відповідно до актів виконаних робіт, укладених між ТОВ «Чортківський цукровий завод» та ТОВ «Агрополіс» на виконання договору №ЧЦЗ/ПР-1909 від 19.09.2012 обсяг виробленої продукції у 2012 році становив: цукру піску виробленого - 20361,995 тон, патоки (меляси) виробленої - 6770,801 тон, жому виробленого - 126287,19 тон. Собівартість цукру, меляси та жому документально підтверджено Товариством на суму 111792380,07 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені показники використано для визначення коефіцієнтів коригування податкового кредиту в розрізі продукції та з врахуванням останнього визначено суму податкового кредиту по ПДВ, заявленого до відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Агрополіс» здійснювало коригування у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних в розмірі 1 284 642,00 грн. (за березень 2013 року -387 657,00 грн., за квітень 2013 року - 896 985,00 грн.) по податковим накладним частинами у різних місяцях відповідно до обсягів експортованої продукції і дати оформлення вантажно-митної декларації.

При цьому, розбіжності у датах, номерах та сумах податкових накладних, на які покликається контролюючий орган, зумовлені тим, що коригування податкового кредиту стосувалось тієї частини, яка включалась до складу виробничих факторів у відповідності до вимог п.209.4 ст.209 ПК України.

З наданих Товариством первинних документів по зазначених контрагентах встановлено, що такі оформлено відповідно до законодавчо встановлених вимог, складені в момент проведення кожної господарської операції або безпосередньо після її завершення та підтверджують підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентам. Зазначені документи в силу приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними документами та містять необхідні реквізити та інформацію, а відтак є підставою для включення даних за такими господарськими операціями до податкового обліку платника податків.

Вказане підтверджено також висновком судово-економічної експертизи №939/16-22 від 15.06.2017, призначеної ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.08.2016 у справі № 819/2323/13-а, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково дослідному інституту судових експертиз, та відповідно до якого первинні документи накладні, податкові накладні, вантажно-митні декларації тощо ТОВ «Агрополіс», оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996-XIV, та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення, є підставою для включення даних за такими господарськими операціями до податкового обліку платника податку.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що висновки відповідача, які викладені у зазначеному акті щодо завищення позивачем податкового кредиту (загальна декларація) за березень 2013 року в сумі 387657 грн., за квітень 2013 року в сумі 896985 грн. та заниження податку на додану вартість за березень в сумі 2338 грн., за квітень в сумі 11439 грн., а також заниження податкового кредиту (сільськогосподарська декларація) за березень 2013 року в сумі 387657 грн., за квітень 2013 року в сумі 896985 грн. документально та нормативно не підтверджено, а відтак відповідач безпідставно виніс оскаржені податкові повідомлення рішення, що є наслідком їх скасування..

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 241, 250, 308, 310, 316, 321, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року у справі №819/2323/13-а - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді М. А. Пліш Н. В. Ільчишин Повне судове рішення складено 17.01.2018