Постанова № 71655786, 16.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11725/17 Прізвище судді першої інстанції: Клименчук Н.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ОСОБА_3, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ОСОБА_3, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_3 щодо направлення позивачу копії рішення вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-012/2017 із порушенням встановленого законом терміну;

- скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V - 012/2017 від 30 травня 2017 року;

- скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області № 1 від 20 січня 2017 року, яким визнано ОСОБА_2 такою, що письмовий кваліфікаційний іспит не склала, до складення усного кваліфікаційного іспиту ОСОБА_2 не допускати та відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту;

- зобов'язати кваліфікаційну палату кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області провести повторний кваліфікаційний іспит у ОСОБА_2 у найближчий час проведення таких іспитів;

- визнати, що Кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області порушено п. 12 Порядку проведення кваліфікаційного іспиту та методиці оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту - протиправно обмежено час складання письмового іспиту трьома годинами;

- зобов'язати кваліфікаційну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області під час проведення повторного кваліфікаційного іспиту у ОСОБА_2 надати для написання письмового іспиту шість годин;

- визнати, що 20 січня 2017 року кваліфікаційною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області протиправно проведено іспит у позивача по Програмі складання кваліфікаційного іспиту, затвердженої рішенням РАУ № 68 від 26 лютого 2016 року;

- зобов'язати кваліфікаційну палату кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Хмельницької області провести повторний кваліфікаційного іспит у ОСОБА_2 за Програмою складання кваліфікаційного іспиту, затвердженої рішенням РАУ № 153 від 01 червня 2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути справу до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.

В ході апеляційного розгляду справи судова колегія прийшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності апелянта, оскільки остання ненадала доказів поважності причин її неявки в судове засідання. Посилання у клопотанні від 16.01.2018 року про хворобу не підтверджуються будь-якими доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом оскарження у даній справі є рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V - 012/2017 від 30 травня 2017 року, бездіяльність секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_3 щодо направлення копії рішення комісії; рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області № 1 від 20 січня 2017 року.

Колегія суддів зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Зокрема, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа "Стаббігс та інші проти Великобританії" (рішення від 22.10.1996 року), "Девеер проти Бельгії" (рішення від 27.02.1980 року)).

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України (в редакції чинні на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частина 2. ст. 99 КАС України (в редакції чинній на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом) передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції чинні на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Аналогічні процесуальні дії суду передбачені п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України (в редакції чинній на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом) відповідно до якого, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Спеціальним законом яким у даному випадку встановлюються строки на оскарження рішень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, встановлено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно частини сьомої статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V - 012/2017 від 30 травня 2017 року направлено на адресу ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) 15.07.2017 року. Зворотнього повідомлення про вручення вказаного рішення позивачу до суду не надано.

З витягу з Укрпошти про відстеження поштових відправлень, на який посилається відповідач, слідує, що 21.07.2017 року відправлення вручене, проте колегія суддів не приймає його до уваги, оскільки роздруківка з сайту не є офіційним документом та з роздруківки не вбачається кому саме вручено відправлення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що адміністративний позов направлено ОСОБА_2 до суду 30 серпня 2017 року, а не 14 вересня 2017 року, як це зазначено судом першої інстанції, що підтверджується відміткою відділення поштового зв'язку на конверті (а.с. 27).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивачка в адміністративному позові просила суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом та поновити пропущений строк .

Проте, Окружним адміністративним судом м. Києва було винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не врахував обставин вказаних у клопотанні та підтверджених матеріалами справи, не надав належної оцінки доводам позивача щодо часу звернення ним до суду з даним позовом, а тому прийшов до помилкового висновку про пропущення строку звернення до суду.

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Вирішуючи питання законності та обґрунтованості прийнятого судом першої інстанції рішення, колегія суддів вважає за необхідне перевірити, чи узгоджується воно з нормами міжнародного права та чи не буде у даному випадку порушено право особи на судовий захист.

Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, виходячи з норм чинної Конституції України, а також з норм Міжнародного права, суд приходить до висновку, що залишення позовних вимог позивачки без розгляду унеможливить доступ останньої до правосуддя для повного захисту прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що строк звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_2 пропущено з поважних причин, а тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ОСОБА_3, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 17 січня 2018 року.