Рішення № 71653804, 17.01.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2018 року м. Ужгород№ 807/1432/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді –Маєцька Н.Д.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне об'єднання "Тиса" про стягнення податкового боргу в розмірі 275892,29 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Закарпатській області (далі – позивач, ГУ ДФС у Закарпатській області), в особі представника ОСОБА_1В, звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне об'єднання "Тиса" (далі – відповідач, ТОВ "Проектно-будівельне об'єднання "Тиса") про стягнення податкового боргу в розмірі 275892,29 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, при цьому, прохальною частиною позовної заяви просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач письмове заперечення проти позову з належними доказами не подав, свого представника в судові засідання не направляв, хоча повідомлявся належним чином про відкриття провадження у справі, про дату, час та місце проведення судових засідань. Таким чином, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та справа розглянута за відсутності представника відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що ТОВ "Проектно-будівельне об'єднання "Тиса" (код ЄДРПОУ 03584183) зареєстроване як юридична особа за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська, буд. 247, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Станом на день звернення із вказаним позовом до суду за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 275892, 29 грн., в тому числі пеня у розмірі 622,76 грн., а саме по платежам: 30 14101000 "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" – 218828,16 грн., у т.ч. пеня – 620,53 грн.; 53180104000 "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості" – 12447,84 грн.; НОМЕР_1 "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості" – 258,08 грн.; НОМЕР_2 "земельний податок з юридичних осіб" – 42494,40 грн.; НОМЕР_3 "орендна плата з юридичних осіб" – 1863,81 грн., у т. ч. пеня – 2,23 грн.

Відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (пп.266.7.5. п.266.7. ст.266 ПК України). Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (п. "б" пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України).

Судом встановлено, що відповідачем самостійно подано до податкової інспекції податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2017 рік, а саме:

- № НОМЕР_4 від 17 лютого 2017 року (а.с. 30-31), якою визначено річну суму податку на нерухоме майно у розмірі 24897,12 грн. (6224,28 грн. щоквартально), проте відповідачем не сплачена самостійно задекларована суму за 2 квартали 2017 року у розмірі 12448,56, У зв’язку із частковою сплатою у розмірі 0,72 грн. заборгованість по вказаній декларації на момент розгляду становить 12447,87 грн.;

- № НОМЕР_5 від 02 лютого 2017 року (а.с. 33-34), якою визначено річну суму податку на нерухоме майно у розмірі 517,44 грн. (129,36 грн. щоквартально), проте відповідачем не сплачена самостійно задекларована сума за 2 квартали 2017 року у розмірі 258,72 грн. У зв’язку із частковою сплатою у розмірі 0,64 грн. заборгованість по вказаній декларації за 2 квартали 2017 року становить 258,08 грн.

У відповідності до п.286.2 ст.286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно п.287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем, податкового (звітного) місяця.

Відповідачем подано до податкової інспекції податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), а саме:

- № НОМЕР_6 від 06 лютого 2017 року (а.с.38-39), якою визначено річну суму податку в розмірі 101988,65 грн. (8499,05 грн. – за січень - листопад та 8499,10 грн. – за грудень), проте відповідачем не сплачена самостійно задекларована сума за 5 місяців 2017 року у розмірі 42495,25 грн. У зв’язку із частковою сплатою у розмірі 0,85 грн. заборгованість за 5 місяців 2017 року становить 42494,40 грн.

- № 901185013 від 06 лютого 2917 року (а.с. 42-44), якою визначено річну суму податку в розмірі 11169,47 грн. (930,79 грн. - січень-листопад, 930,78 грн. - грудень), проте відповідачем не сплачена самостійно задекларована сума за 5 місяців 2017 року у розмірі 4653,95 грн. у в’язку із частковою сплатою у розмірі 2792,37 грн. Заборгованість по вказаній декларації становить 1861,58 грн.

Крім того, відповідачем самостійно подано до податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:

- № НОМЕР_7 від 16 лютого 2017 року за січень 2017 року, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті у розмірі 539444,00 грн. (а.с.-17-18 ) Самостійно задекларована сума групового зобов’язання сплачена відповідачем частково у розмірі 341641,37 грн. Залишок несплаченого боргу становить 197802,63 грн.;

- № НОМЕР_8 від 21 березня 2017 року за лютий 2017 року, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті у розмірі 3772,00 грн. (а.с. 19-21) Однак, самостійно задекларована сума грошового зобов’язання залишається несплаченою відповідачем в повному обсязі;

- № НОМЕР_9 від 20 липня 2017 року за червень 2017 року із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті у розмірі 9795,00 грн.(а.с. 22-23). Однак, самостійно задекларована сума грошового зобов’язання залишається несплаченою відповідачем в повному обсязі;

- № НОМЕР_10 від 17 серпня 2017 року за липень 2017 року із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті у розмірі 4495,00 грн. (а.с. 24-25). Однак, самостійно задекларована сума грошового зобов’язання залишається несплаченою відповідачем в повному обсязі;

- № НОМЕР_11 від 18 вересня 2017 року за серпень 2016 року із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті у розмірі 2343,00 грн. (а.с. 26-27) Однак, самостійно задекларована сума грошового зобов’язання залишається несплаченою відповідачем в повному обсязі.

Відповідно до пп. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пп. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає, у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пп.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, податкові зобов’язання позивача виникли шляхом подання податкових декларацій та вважаються узгодженими з моменту подання ним декларацій.

Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

У відповідності до ст. 129 ПК України відповідачу було проведено нарахування пені у розмірі 620,53 грн. по платежу 30 14010100 "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" та 2,23 грн. по платежу 53 18010600 "орендна плата з юридичних осіб", яка також залишається несплаченою відповідачем.

Відповідно до пп.14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У відповідності до вимог вищезазначеної норми позивачем 10 травня 2017 року винесено податкову вимогу форми "Ю" за № 147-17, яка була направлена відповідачу та отримана його представником 10 травня 2017 року, що підтверджується його підписом на корінці вказаної податкової вимоги.

Податковий борг відповідача підтверджений матеріалами справи, зокрема розрахунками податкового боргу, податковими деклараціями та обліковими картками платника податків.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 20.1.34 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене та те, що податковий борг відповідача у розмірі 275892,29 грн. підтверджується матеріалами справи та станом на час розгляду справи в суді відповідачем на погашений, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДФС у Закарпатській області про стягнення з ТОВ "Проектно-будівельне об'єднання "Тиса" податкового боргу у розмірі 275892,29 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 5,6,9,77,78,90,205,243-246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне об'єднання "Тиса" про стягнення податкового боргу в розмірі 275892,29 грн. – задовольнити повністю.

2. Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне об'єднання "Тиса" (Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська, буд.247, код ЄДРПОУ 03584183) кошти у сумі 275892,29 грн. (двісті сімдесят п’ять тисяч вісімсот дев’яносто дві гривні двадцять дев’ять копійок), у тому числі пеня – 622,76 грн. на погашення суми податкового боргу у розмірі 275892,29 грн.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяОСОБА_2