Рішення № 71651954, 11.01.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/2859/18

В справі № 760/15689/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

11 січня 2018 року Солом"янський районний суд м. Києві в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

позивча - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: Служба в справах дітей Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом і просить позбавити відповідача батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 та стягнути з нього на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 2 000, 00 гр. щомісяця.

Посилається в позові на те, що з 17 вересня 2005 року перебувала з відповідачем у шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3.

20 березня 2008 року шлюб між ними був розірваний, дитина залишилася проживати з нею.

Після розірвання шлюбу відповідач залишив її з маленькою дитиною у безпорадному стані та надавати будь - яку допомогу по утриманню дитини відмовлявся.

У зв'язку з цим вона звернулась до суду з заявою про стягнення алмінтів з відповідача.

Однак, в результаті того, що відповідач ухилявся від сплати аліментів, відносно нього 28 березня 2014 року Алчевським міським судом Луганської області було винесено вирок, яким відповідача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України та призначено покарання у вигляді громадських робіт строком сто годин.

Станом на 12 лютого 2014 року заборгованість відповідача по аліментах за період з 01 червня 2011 року по 12 лютого 2014 року склала 22 919, 12 гр.

На даний час відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, зокрема не надає матеріальної допомоги на її утримання, не піклується про стан її здоров'я, фізичний, моральний і духовний розвиток, не цікавиться її життям та не спілкується з нею.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала та зазначила, що в зв2язку з військовими діями та переїздом суду в інше місто вона не може отримати дублікат виконавчого листа.

Крім того на її телефонний дзвінок було повідомлено, що справа в архіві суду відсутня.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином.

Про причину неявки суд до відома не поставив.

У зв'язку з тим, що відповідач проживає в м. Алчевськ Луганської області, на території. не підконтрольній українській владі, судова повістка на його адресу не надсилалась, однак відповідно до ч. 2 ст. 129 ЦПК України було здійснено оголошення про його виклик на судове засідання.

Враховуючи вимоги даної норми закону суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації подала до суду висновок, яким вважає за доцільне позбавлення відповідача батьківських прав щодо дитини.

Заслухавши пояснення позивачки, думку представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

В частині 1 статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Судом встановлено, що з 17 вересня 2005 року сторони перебували у шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3.

20 березня 2008 року шлюб сторін розірвано в органах РАЦС.

Після розірвання шлюбу син сторін залишився проживати з матір'ю.

/ а.с. 13 - 14 /

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно зі ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Позивачка в судовому засіданні пояснила, що після розірвання шлюбу відповідач покинув її з річною дитиною, з тих пір ніякої участі в вихованні та утриманні дитини не приймав, не цікавився його навчанням, здоров?ям, успіхами.

Крім того, не надає жодної матеріальної допомоги на його утримання.

Відповідач не з'явившись в судове засідання даних обставин не спростував.

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 09 січня 2018 року №108-391 комісія з питань захисту прав дитини вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно дитини.

Відповідно до інформації, наданої 19 грудня 2017 року, спеціалізованою школою № 43 м. Києва, де син позивача навчався протягом 2014 - 2015 років та з 2016 року, батько вихованням сина не займався, школу не відвідував, не цікавився його навчальними досягненнями.

Відповідно до висновку психологічного обстеження, наданого 04 травня 2017 року Міським центром дитини служби у справах дітей Київської міської ради у сина позивача спостерігається повна відсутність емоційного зв'язку з батьком, він не проявляє до батька ніяких почуттів, не має жодної інформації та не відчуває потреби у спілкуванні з ним та позбавлення батьківських прав не матиме травматичного впливу на психічний розвиток дитини.

Згідно з інформацією, наданою 30 травня 2017 року КНП «Центр первинної медико - санітарної допомоги №2» Солом'янського району м. Києва, де з 2016 року спостерігається син позивача, до поліклініки дитина звертається лише у супроводі матері та баби.

/ а.с. 12; 16 - 20 /

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Виходячи з викладеного вище, самоусунення відповідача від виконання своїх батьківських обов»язків щодо дитини, тривалості часу, протягом якого він ухиляється від виконання батьківських обов»язків, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивачки в цій частині.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Сторони такої домовленості до звернення до суду не досягли.

Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів та наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дітей.

Виходячи з того, що відповідач працездатний, може працювати та утримувати свого неповнолітнього сина,зобов'язаний до цього законом, суд вважає вимоги позивачки обгрунтованими і в цій частині.

При вирішенні спору сторін у цій частині суд також виходить з наступного.

Відповідно до вироку Алчевського міського суду Луганської області від 28 березня 2014 року, відповідача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначено покарання у вигляді громадських робіт строком сто годин.

Із зазначеного вироку вбачається, що відповідач зобов»язаний до сплати аліментів відповідно до рішення Алчевського міського суду від 18 вересня 2007 року.

/ а.с. 15 /

Позивачка в судовому засіданні пояснила, що вона не може отримати виконавчий лист у суді, оскільки територія є окупованою, а в суді на її телефонний дзвінок повідомили про відсутність справи в архіві суду після переїзду.

Виходячи з викладеного вище, приведених позивачкою обставин у цій частині, суд вважає, що право позивачки на отримання аліментів з відповідача підлягає захисту, а аліменти стягненню.

При вирішенні спору суд також враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Таким чином, законодавством України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.

Відповідач участі в судовому засіданні не прийняв і своїх заперечень проти вимог позивача суду не подав, обставин, викладених у позові, не спростував.

За таких обставин суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.

Виходячи з цього та в зв'язку з задоволенням вимог позивачки, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на її користь 640, 00 гр. судового збору, сплаченого при зверненні до суду за вимогу в частині розірвання шлюбу, а в частині стягнення аліментів на користь держави.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 -284 ЦПК України, ст. ст. 150, 155, 164,165,180, 182, 191 Сімейного Кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини: сина сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 2 000, 00 гр. на місяць, починаючи з 17 серпня 2017 року і до його повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 640, 00 гр. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 640, 00 гр. судового збору на користь держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанціїї.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.А.Шереметьєва