Рішення № 71647844, 28.11.2017, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/2503/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28.11.2017 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Кашуби А.В.,

за участю секретаря - Чернянчук К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1927 Міністерства оборони України про стягнення коштів за неотримане речове право, -

В С Т А Н О В И В :

23 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказував, що з 15.08.1997 року по 10.06.2016 року проходив військову службу за контрактом у військовій частині пп В4890 Міністерства оборони України на посаді командира відділення (військове звання - сержант). Приймав безпосередню участь у проведенні Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, має статус учасника бойових дій. З лав збройних сил України був звільнений за станом здоров'я, захворювання пов'язане з проходженням військової служби. Позивач посилається на те, що військова частина, в якій він проходив службу, повинна була забезпечити його речовим правом або виплатити за нього грошову компенсацію у разі звільнення. Однак відповідач ухилився від виконання свого обов'язку щодо соціального захисту військовослужбовця, у зв'язку з чим позивач звернувся із вказаним позовом до суду та просить його задовольнити.

11.10.2017 року представником позивача було додано до матеріалів справи пояснення по справі, в яких він зазначив, що відповідач в аргументування своїх заперечень посилається на ст.2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року №1459-ІІІ, якою призупинено дію ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями грошової компенсації замість речового майна. Однак питання речового забезпечення військовослужбовців регулюється ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Вказана норма чітко регламентує, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються Міністерством оборони України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України. Таке законодавче регулювання здійснюється з 04.12.2006 року (набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб»). Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, базувався саме на положеннях «Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року №232 та «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178. Вказані нормативно-правові акти є чинними, прийняті на виконання положень Закону, їх дію не призупинено. У цьому розрізі питання представник позивача відзначив, що преамбула Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» чітко регламентує, що цей закон встановлює єдину систему соціального та правового захисту військовослужбовців, ст.2 вказаного Закону визначає, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців у правах і свободах, визначених законодавством України. Згідно листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і там самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності (пункт 1), при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному (пункт 4). Також відповідач посилається на відсутність бюджетних призначень саме для закупівлі речового майна для військовослужбовців та/або виплати його грошової компенсації - таке положення передбачено ч.2 ст.23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Однак згадану норму визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 року. Крім того, відповідач наголошує, що військовослужбовець ОСОБА_1 не звертався до командування військової частини з клопотанням про виплату йому грошової компенсації замість неотриманого речового майна. Таке твердження спростовується наступним - відповідач звернувся з бюджетними запитами щодо виплати компенсації у грошовій формі звільненому військовослужбовцю.

Ухвалою Виноградівського районного суду від 11.10.2017 року відповідача військову частину пп В4890 Міністерства оборони України замінено належним відповідачем військовою частиною А1927 Міністерства оборони України.

В судове засідання позивач та його представник не з'явились, однак надали письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримали, обставини справи підтвердили. Просили розгляд справи провести у їх відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, про причини неявки не повідомив, а тому суд прийняв рішення про заочний розгляд, відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України, оскільки позивач проти такого порядку не заперечував.

В своїх письмових запереченнях, поданих в судовому засіданні 14.09.2017 року, представник відповідача посилається на те, що відповідно до абз. 1, 2 п.4 Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року №232, військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна; порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно». Відповідно до п.2, 3, 4, 5, 7 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою КМУ №178 від 16.03.2016 року, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця; грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації; довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком; виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік. Будучи військовослужбовцем військової частини польова пошта В4890, при звільненні військовослужбовець військової служби за контрактом сержант ОСОБА_1, до командування військової частини щодо виплати йому грошової компенсації за неотримане речове право не звертався. В рапорті на звільнення сержант ОСОБА_1 також не клопотав про виплату йому грошової компенсації за неотримане речове майно. До 10 червня 2016 року сержант ОСОБА_1 був військовослужбовцем Збройних сил України та, відповідно до ст.4 статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовця регулюється Конституцією України, законами України, статутом Внутрішньої служби Збройних Сил України, який покладає на військовослужбовця певні обов'язки, а саме: абз.2 ст.6 - вимоги статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язаний знати й виконувати кожен військовослужбовець; ст.11 - необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовця такий обов'язок як свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України; ст.14 - із службових та особистих питань військовослужбовець повинен: звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011 -XII) військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них (положення закону в даній редакції діяло на момент виникнення у військовослужбовця права на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно). Статтею 2 Закону України від 17 лютого, 2000 року № 1459-ІІІ "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" (далі Закон №1459:-ІІІ) дію частини другої статті 9 Закону № 2011-XII зупинено в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них. Цей Закон набув чинності з 11 березня 2000 року і його положення чинне по сьогоднішній день. Відповідно до Закону України від 03 листопада 2006 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб"; (далі - Закон № 328-М) внесено зміни до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців, та членів їх сімей" (Закон До 2011-XII) відповідно до яких - стаття 9 даного закону регулює питання лише грошового забезпечення військовослужбовців та доповнено статтею 9-1 що-регулює питання отримання грошової компенсації. Таким чином, Законом №1459-ІІІ дію частини другої статті 9 Закону №2011-ХІІ зупинено у частині права військовослужбовців на отримання грошової компенсації замість неотриманого речового майна, а тому представник відповідача вважає, що правових підстав для задоволення позову немає. За змістом статті 9 Закону 2011-ХІІ (у редакції зі змінами, внесеними Законом №1459-ІІІ, що набрав чинності 11 березня 2000 року) військовослужбовці мали право одержати грошову компенсацію лише за речове майно, неодержане до березня 2000 року. Відповідно довідки №1 про вартість майна, що належить до видачі на сержанта ОСОБА_1 право на отримання речового майна або право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно виникає з серпня місяця 2000 року, що також вказує про відсутність підстав про право на одержання грошової компенсації за неотримане речове майно. Щодо зазначеної позиції позивача про те, що військова частина польова пошта В4890 ухилилася від виконання свого обов'язку щодо захисту військовослужбовця, що підтверджується витягом командира військової частини пп 4890 №122 від 10 червня 2016 року про звільнення з лав Збройних сил Україні не є прямим доказом ухилення від обов'язку щодо захисту військовослужбовця. Наказ про звільнення сержанта ОСОБА_1 підготовлено та видано згідно чинного законодавства відповідно до вимог Інструкції з діловодства в Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального Штабу Збройних Сил України від 16 вересня 2013 року №200. Відповідно пунктів 2.3.2, 2;3.3, 2.3.12 інструкції не передбачається окремим пунктом вказання щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно.

Згідно пункту 7 порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 - виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік. Закон України "Про державний бюджет" на відповідний рік визначає видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування, які визначаються з фінансових можливостей держави. В Законі України "Про державний бюджет на 2016 рік" від 25 грудня 2015 року та в Законі України "Про державний бюджет на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року видатків для виплати грошової компенсації військовослужбовцям за нестримане речове майно не передбачено, видатків на закупівлю речового для військовослужбовців також не передбачено. Відповідно, до п.п.1.2, 4, 6.1.5 наказу МОУ №590 від 12.11.2010 року «Про затвердження інструкції про фінансове - господарство військової частини Збройних Сил України» фінансове забезпечення військової частини це система заходів з організації фінансового господарства на здійснення своєчасного і належного забезпечення потреб військової частини в коштах для виконання поставлених завдань. Фінансове забезпечення включає в себе економічне і цільове використання кошторисів відповідно до вимог чинного законодавства; джерелом фінансового забезпечення військової частини є кошти Державного бюджету України, які виділяються і надходять на утримання та забезпечення її діяльності. Фінансове забезпечення військової частини здійснюється у відповідності із затвердженим встановленим порядком кошторисом за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету; військова частина здійснює платежі за наявності відповідного зобов'язання та коштів на реєстраційних рахунках на ці видатки. Окрім того, представник відповідача посилається на те, що з 2000 року коштів на реєстраційні рахунки військової частини А1927 з державного казначейства для виплат грошової компенсації за неотримане речове майно не надходило, а тому вважає, що немає підстав вважати, що військова частина А1927 ухиляється від забезпечення соціального захисту військовослужбовців та в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі (а.с.19-23).

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд приходить до висновку про достатність підстав для задоволення позову ОСОБА_1.

Судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, пов'язані із матеріальним забезпеченням військовослужбовців під час виконання ним своїх обов'язків, які врегульовуються Інструкцією про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року №232, Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою КМУ №178 від 16.03.2016 року та іншими нормативно-правовими актами.

Так, під час судового слідства встановлено, що дійсно ОСОБА_1 в період з 15.08.1997 року по 10.06.2016 року проходив службу за контрактом у військовій частині пп В4890 Міністерства оборони України, що підтверджується записами у військовому білеті серії НОМЕР_2 виданим військовим комісаром 29.11.1988 року (а.с.5-6).

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_3 виданого 26.05.2015 року управлінням персоналу штабу військової частини А0796, ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с.7).

Відповідно до копії витягу із наказу командира військової частини пп В4890 №122 від 10.06.2016 року, сержанта служби за контрактом ОСОБА_1, командира відділення, евакуаційного відділення, інженерно-мостобудівельного взводу, інженерно-дорожньої роти частини, звільненого наказом командира 534 окремого інженерно-саперного батальйону (по особовому складу) від 10.06.2016 року №16-РС з військової служби в запас, за пунктом «б» (за станом здоров'я) відповідно до ч.8 ст.26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», з 10.06.2016 року виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Виноградівського РВК Закарпатської області (а.с.8).

Відповідно до копії свідоцтва про хворобу №3 від 30.12.2015 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (а.с.9).

З матеріалів справи вбачається, що вартість речового майна, що належить до видачі сержанту ОСОБА_1 складає 44167 гривні 03 коп., що підтверджується довідкою №1 від 03.08.2016 року виданою військовою частиною пп В4890.

Відповідно до ст. 9-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України. При переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується: 1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби; 2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.

Відповідно до абз. 1, 2, 3, 4, 5, 6 п.4 Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року №232, військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна; порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»; Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів. Перелік предметів із визначенням заготівельної вартості на початку кожного року ДДЗ та ПМР надає до ЦУРЗ. ЦУРЗ відповідно до наданих цін ДДЗ та ПМР складає довідник цін, який доводиться до військових частин і установ для проведення розрахунків виплати грошової компенсації. Оплата вартості пошиття предметів обмундирування та взуття, а також виплата грошової компенсації здійснюються за рахунок відповідних статей кошторису Міністерства оборони.

Відповідно до п.2, 3, 4, 5, 6, 7 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою КМУ №178 від 16.03.2016 року, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця; грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації; довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком; виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.

Суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача щодо ненадходження коштів на реєстраційні рахунки військової частини А1927 з державного казначейства для виплат грошової компенсації за неотримане речове майно з 2000 року, як на підставу невиплати речового права, оскілки відсутність коштів не виключає відповідальність за їх невиплату.

Посилання представника відповідача на відсутність бюджетних призначень саме для закупівлі речового майна для військовослужбовців та/або виплати його грошової компенсації, передбачене положенням ч.2 ст.23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд до уваги не бере, оскільки вказану норму визнано неконституційною, згідно Рішення Конституційного Суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Посилання представника відповідача на той факт, що при звільненні військовослужбовець військової служби за контрактом сержант ОСОБА_1 до командування військової частини щодо виплати йому грошової компенсації за неотримане речове право не звертався, в рапорті на звільнення сержант ОСОБА_1 також не клопотав про виплату йому грошової компенсації за неотримане речове майно, суд не може взяти до уваги та відмовити з цих підстав, оскільки само по собі звернення позивача із вказаним позовом до суду вказує на порушення прав останнього.

Також встановлено, що позивач звертався до керівника військової частини щодо надання йому грошової компенсації, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі.

Позиція відповідача, висловлена в письмових запереченнях вказує, що військова частина навіть при наявності звернення позивача до них із заявою, відмовила би йому.

Сума вартості речового майна в розмірі 44167 грн. 03 коп., що належить до видачі позивачу підтверджується довідкою №1 від 03.08.2016 року виданою військовою частиною пп В4890 та складеною відповідно до вимог «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою КМУ №178 від 16.03.2016 року.

Враховуючи вказане, суд вважає встановленим та доведеним, що позивач має право на отримання грошової компенсації вартості неотриманого речового майна в сумі 44167 грн. 03 коп., у зв'язку з чим позов підлягає до повного задоволення.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Оскільки позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 26.05.2015 року виданого Управлінням персоналу штабу військової частини А0796 безтерміново, судові витрати у справі, а саме 640 грн. 00 коп. судового збору, тому дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Військової частини А1927 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 08085183) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, код ІПП НОМЕР_1, грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна в сумі 44167 (сорок чотири тисячі сто шістдесят сім) гривень 03 копійки.

Стягнути з Військової частини А1927 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 08085183) на користь держави судові витрати, а саме 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії до Виноградівського районного суду Закарпатської області.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його оголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГоловуючийА. В. Кашуба