Ухвала суду № 71645306, 10.01.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/189/18

Провадження №6/369/20/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі Яцевич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 про примусове входження (проникнення) до майна боржника ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з поданням про примусове входження (проникнення) до майна боржника ОСОБА_3

Свої вимоги мотивує тим, що у відділі на виконанні перебуває виконавче провадження № 39723505 з примусового виконання виконавчого листа № 2-829/2012 від 27.03.2013, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ „УніКредит Банк" 4 213 860 грн. 40 коп. заборгованості за кредитним договором, 3 219 грн. судового збору, а всього 4 217 079 грн. 40 коп. солідарно.

05.09.2013 до відділу за заявою представника стягувача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відкриття виконавчого провадження на примусове виконання надійшов вище зазначений виконавчий документ.

11.09.2013 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №39723505 та направлено боржникові до виконання та стягувачу до відома.

Боржник, в термін наданий на самостійне виконання, рішення суду не виконав, до відділу не з’являвся, підтверджуючих документів про повне чи часткове виконання рішення суду не надавав.

11.09.2013 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, згідно якої арешт накладено на все майно боржника.

13.05.2017 боржникові направлено вимогу, якою у боржника вимагалося виконати рішення суду та з’явитися на прийом до державного виконавця та зобов’язано надати необхідні документи.

В ході провадження виконавчих дій, державним виконавцем встановлено, що за боржником на праві власності зареєстровано домоволодіння за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Київська, 1, яке в свою чергу є предметом іпотеки у відповідності до договору про іпотеку МRTG - 000000009210/S, 7230.

За боржником на праві власності зареєстрована земельна ділянка за кадастровим номер № 3222480401:01:014:0125, що розташована за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Київська, 1 яка є предметом іпотеки у відповідності до договору про іпотеку МRTG - 000000009210/S, 7230, від 26.11.2007.

Іпотекодержателем за договором про іпотеку є стягувач - ПАТ «УніКредит Банк».

На адресу боржника - Київська область, Києво- Святошинський район, с. Білогородка, вул. Київська, 1 направлено вимогу від 20.06.2017, щодо обов’язкової присутності боржника ОСОБА_3 за місцем знаходження майна (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Київська, 1) для участі в проведенні виконавчих дій, а саме проведення опису та арешту майна боржника, що призначено на 05.07.2017 о 15:30 год.

Виходом державного виконавця 05.07.2017 о 15:30 год. встановлено, що за потрапити до домоволодіння та на земельну ділянку за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Київська, 1 не є можливим, так як двері та ворота на територію земельної ділянки на якій розташоване домоволодіння зачинені, боржник чи його представник на зазначений у вимозі державного виконавця час не з’явився, провести перевірку майнового стану боржника та опису та арешту майна не вдалося можливим, так як безперешкодний доступ був відсутній. Про вище зазначені обставини державним виконавцем у присутності двох понятих складено акт державного виконавця від 05.07.2017.

23.08.2017 боржникові направлено вимогу державного виконавця, якою останнього зобов’язано обов’язково бути присутнім при вчиненні виконавчих дій, що призначено на 22.09.2017 о 16:00 год. за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Київська, 1. Даною вимогою боржника повідомлено та вимагалося надати безперешкодний доступ до домоволодіння за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Київська, 1 та земельної ділянки за кадастровим номером 3222480401:01:014:0125 за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Київська, 1 з метою проведення опису та арешту майна належного боржника. Дану вимогу боржник отримав 30.08.2017.

22.09.2017 державним виконавцем здійснено вихід за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Київська, 1 з метою провадження виконавчих дій (проведення опису та арешту майна), але боржник чи його представник на зазначений час у вимозі від 23.08.2017 за вказаною адресою не з'явився - свого представника не направив, доступ до домоволодіння за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Київська, 1 та земельної ділянки за кадастровим номером 3222480401:01:014:0125 за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Київська, 1 був відсутній, потрапити до будинку чи на територію земельної ділянки фізично не можливо, про що державним виконавцем складено відповідний акт державного виконавця.

Тому старший державний виконавець просив постановити ухвалу про примусове проникнення (входження) до майна боржника, а саме до домоволодіння за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Київська, 1 та земельної ділянки за кадастровим номером 3222480401:01:014:0125 за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Київська, 1.

Державний виконавець свою явку в судове засідання не забезпечив, коли суд на підставі ч. 2 ст. 439 ЦПК України зобов’язаний розглянути подання негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, а тому суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи для здійснення його виклику, окрім того державний виконавець в поданні просив розглянути його за відсутності представника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області .

Сторони виконавчого провадження не викликалися, відповідно до вимог частини 2 статті 439 ЦПК України.

Згідно зі ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 439 ЦПК України суд негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Суд, дослідивши матеріали подання, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами, вважає за необхідне у задоволенні подання відмовити, виходячи з наступного.

У відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області на виконанні перебуває виконавче провадження № 39723505 з примусового виконання виконавчого листа № 2-829/2012 від 27.03.2013 виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ „УніКредит Банк" 4 213 860 грн. 40 коп. заборгованості за кредитним договором, 3 219 грн. судового збору, а всього 4 217 079 грн. 40 коп. солідарно.

05.09.2013 за вх. №436-16-18 до відділу за заявою представника стягувача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відкриття виконавчого провадження на примусове виконання надійшов вище зазначений виконавчий документ.

11.09.2013 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №39723505 та направлено рекомендованою кореспонденцією боржникові до виконання та стягувачу до відома за вих. №8623 від 16.09.2013.

11.09.2013 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, згідно якої арешт накладено на все майно боржника та направлено боржникові до відома.

13.05.2017 за вих. №3351 боржникові направлено вимогу державного виконавця, якою у боржника ОСОБА_3 вимагалося виконати рішення суду та з’явитися на прийом до державного виконавця, та зобов’язано надати відповідні документи.

ОСОБА_2 на праві власності зареєстровано домоволодіння за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Київська, 1, яке в свою чергу є предметом іпотеки у відповідності до договору про іпотеку МRTG - 000000009210/S, 7230, від 26.11.2007 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 3.3. про що свідчить інформаційна довідка №90097331 від 20.06.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Реєстру іпотек.

Згідно відповіді Центру надання адміністративних послуг Києво-Святошинської РДА від 26.05.2017 за вих. №06-14/759 за боржником на праві власності зареєстровано земельна ділянка за кадастровим номером №3222480401:01:014:0125, що розташована за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Київська, 1 та надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000580992017 від 25.05.2017.

Згідно інформаційної довідки №90097331 від 20.06.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Реєстру іпотек земельна ділянка за кадастровим номер № 3222480401:01:014:0125, що розташована за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Київська, 1 є предметом іпотеки у відповідності до договору про іпотеку МRTG - 000000009210/S, 7230, від 26.11.2007 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Іпотекодержателем за договором про іпотеку МRTG - 000000009210/S, 7230, від 26.11.2007 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 є стягувач - ПАТ «УніКредит Банк».

На адресу боржника, що зазначена у виконавчому документі та заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Київська, 1) направлено вимоги від 20.06.2017, 23.08.2017 , щодо обов’язкової присутності боржника за місцем знаходження майна (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Київська, 1) для участі в проведенні виконавчих дій, а саме: проведення опису та арешту майна боржника.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має певні права, в тому числі: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення (п.4 ч.3).

Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Статтею 311 ЦК передбачено право на недоторканність житла. У частинах 1, 2 ст. 311 ЦК зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов’язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов’язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.

Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

В матеріалах подання відсутні будь-які докази того, що боржник перешкоджає вільному доступу державного виконавця до належного йому житла та земельної ділянки.

Додані до подання акти державного виконавця від 05.07.2017 року, 22.09. 2017 року про те, що він не зміг потрапити до житлового будинку боржника та вимоги державного виконавця не є належними доказами перешкоджання ним державному виконавцю вільному доступу до його будинку та до земельної ділянки.

Із доданих до подання актів не вбачається часу проведення виконавчих дій, які могли проводитись у час перебування боржника на роботі, лікуванні, у відпустці, тому вказаний акти не можуть вважатися належними і допустимими доказами для надання дозволу на примусове проникнення в житло боржника. Державним виконавцем не встановлені та не опитані сусіди щодо проживання чи не проживання боржника у цьому будинку, як і не здійснено відповідні запити до органів щодо встановлення місця реєстрації боржника.

Крім того, фіксування державним виконавцем у акті того факту, що двері та ворота закриті, не дають підстав вважати, що йому чинились перешкоди для проникнення в приміщення.

За таких обставин та з огляду на відсутність належних доказів щодо перешкоджання боржником вільному доступу до його будинку та земельної ділянки державного виконавця, зважаючи також на те, що проникнення до житла є крайньою мірою, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні подання слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 30 Конституції України, ст. 1, 18 Закону України «Про виконавче провадження», 439 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 про примусове входження (проникнення) до майна боржника ОСОБА_2 – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т.В.Дубас