Ухвала суду № 71644923, 17.01.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/800/2018

Справа № 1005/10825/2012

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Степаненко А.О.,

з участю

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться вищевказана цивільна справа.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2017 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення було задоволено та скасовано заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2013 року по цивільній справі №1005/10825/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.133,135-136).

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 23.11.2017 (а.с.194-195) представник позивача ОСОБА_3 в просить стягнути на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_2 суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за Договором про надання споживчого кредиту № 11266004000 від «10» грудня 2007 року в розмірі 98087, 45 дол.США – заборгованість по кредиту та процентам та 45652,27 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, з яких:

- 62674,81 дол.США – кредитна заборгованість,

- 35412,64 дол.США – заборгованість про процентам за користування кредитом;

-10042,26 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом,

-35610,01 грн. – пеня за прострочення сплати процентів.

23.11.2017 в судовому засіданні представником позивача ПАТ «УкрСиббанк» було надано заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2015 року по цивільній справі №359/2699/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою, їх виселення, зобов’язання зняти з реєстраційного обліку (а.с.201-202).

Згідно з вказаним заочним рішенням вирішено: Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11266004000 від «10» грудня 2007 року в розмірі 124 117 дол. США 02 цент., що еквівалентно 2 682920 грн. 83 коп., пеню в розмірі 405903 грн. 76 коп. В рахунок погашення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11266004000 від «10» грудня 2007 року, звернути стягнення на предмет іпотеки, нерухоме майно, заг. площею 49,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір в розмірі 3654 грн. 00 коп. (а.с.201-202).

Як встановлено в судовому засіданні зазначене заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2015 року набрало законної сили 03.11.2015 року, про що мається відмітка на копії заочного рішення, отриманої з канцелярії Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

В зв’язку з тим, що є таке, що набрало законної сили рішення від 07 серпня 2015 року, яким стягнуто заборгованість за кредитним договором, представник відповідача ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття провадження у даній цивільній справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк».

Представник позивача ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_3 в судовому засіданні 14.12.2017 року, в якому було заявлено клопотання про закриття провадження у справі, проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що зазначене заочне рішення від 07.08.2015 року є рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості, що виникла за договором, вважає, що в даній справі інший предмет позову, а саме: стягнення заборгованості.

В призначене судове засідання 17.01.2017 року представник позивача ОСОБА_3 не з’явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Заслухавши думку учасників справи щодо заявленого клопотання про закриття провадження у справі, дослідивши надані суду письмові матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено з дослідженого судом заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2015 року, суд розглянув справу у відповідності до заявлених позовних вимог при цьому стягнув заборгованість за кредитним договором, в рахунок якої звернув стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до роз’яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові №5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (п.9) право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена.

Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 03.02.2016 у справі №6-1080цс15, зазначено, що відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя. Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов’язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов’язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов’язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов’язанням відсутня.

Отже, вищевказане заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду від 07 серпня 2015 року, яким стягнуто заборгованість та звернуто стягнення на предмет іпотеки узгоджується з правовою позицією ВСУ.

На даний час рішення суду набрало законної сили та не скасоване, і та обставина, що на момент його ухвалення заочне рішення від 22 січня 2013 року у даній справі (№1005/10825/2012) за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким було також стягнуто заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11266004000 від «10» грудня 2007 року, в т.ч. основної суми боргу, нарахованих процентів та неустойка станом на 22.10.2012 (а.с.88), не було скасоване, на даний час втратила свою актуальність.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Враховуючи, що заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду від 07 серпня 2015 року по цивільній справі №359/2699/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою, їх виселення, зобов’язання зняти з реєстраційного обліку, не скасовано, суд приходить до висновку, що задоволення позову у даній справі призведе до подвійного стягнення однієї і тієї самої заборгованості за тим самим кредитним договором, в зв’язку з чим клопотання представника відповідача слід задовольнити і провадження у даній справі закрити.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч. 1 ст. 255, 353,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у даній цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І. В. Муранова-Лесів