Постанова № 71643813, 17.01.2018, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/1071/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2018 р. смт. Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Греська В.А.

при секретарі Сорока М.М.

розглянувши в смт Ємільчине адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Ємільчинський районний військовий комісаріат, про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, викладене у формі протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 01.09.2017 № 91, яким йому відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, в розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»; зобов`язати відповідача призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, в розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». Вимоги мотивує тим, що з 07.04.1980 року по 11.01.1981 року виконував обов'язки військової служби при перебуванні в країні Афганістан, де на той час велися бойові дії.

11.10.2011 року на підставі первинного огляду органами МСЕК позивача було визнано інвалідом ІІ групи внаслідок загального захворювання. 04.06.2013 року в результаті повторного огляду органами МСЕК його визнано інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії. 02.11.2015 року в зв'язку з повторним оглядом органами МСЕК позивача безтерміново визнано інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Позивач зазначив, що він звертався до відповідача про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності, однак у такій виплаті йому було відмовлено. Позивач вважає, що його право на соціальний захист та отримання належної грошової допомоги порушено.

В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити, справу розглянути без його участі.

Представник Міністерства оборони України надав суду заяву, в якій позов не визнав. В поясненні, доданому до позову зазначив, що позивачу інвалідність встановлено значно пізніше, ніж через три місяці після звільнення зі строкової служби, внаслідок захворювання, що мали місце в період її проходження, а чинним станом на жовтень 2011 року законодавством України, не було передбачено виплату одноразової грошової допомоги такій категорії військовослужбовців, в зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення, в якому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що група інвалідності позивачу первинно була встановлена з 2013 року та в матеріалах справи відсутня інформація про настання в нього інвалідності в період проходження строкової військової служби в 1980-1981 роках та не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а також не надано документів про обставини поранення.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах та в період з 07.04.1980 року по 11.01.1981 року виконував обов'язки військової служби при перебуванні в країні Афганістан.

Згідно витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №52 від 30.05.2013 року захворювання, наявні у ОСОБА_1, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 8).

Як вбачається з фотокопії виписки із акта огляду МСЕК серії 10ААА №709951 від 07.11.2011року, ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності з 11.10.2011 року внаслідок загального захворювання. (а.с. 15)

Відповідно до ксерокопії довідки до акта огляду МСЕК 10 ААБ № 651923 від 02.07.2013 року, ОСОБА_1 встановлено з 04.06.2013 року 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії. (а.с. 16). Ксерокопією довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №218558 ОСОБА_1 встановлено з 02.11.2015 року 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, безтерміново. (а. с. 17). Зазначене також підтверджується ксерокопією посвідчення інваліда 2 групи серії НОМЕР_1, виданого УПСЗН Ємільчинської РДА. (а.с. 7).

Постановою КМУ від 25.12.2013 року №975, яка набрала законної сили 24.01.2014 року, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

П.2 даної постанови встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 89, ст. 3255);

допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до п.3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є , у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином суд приходить до висновку, що у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у разі інвалідності з моменту її встановлення - 04.06.2013 року.

Відповідно до ч.6 ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (чинної на час виникнення у позивача інвалідності другої групи) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.

З Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №91 від 01.09.2017 року слідує, що рядовому в запасі ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки така допомога військовослужбовцям строкової служби призначається у разі, якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяця після звільнення зі служби. ОСОБА_1 інвалідність встановлено понад трьохмісячний строк після звільнення зі служби.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.1, ч.4 ст.2 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці - особи, які проходять військову службу до якої належить і строкова військова служба.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.3, ст.1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно з ч. 1 ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим законом мають право на її отримання.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Позивач звернувся за призначенням йому та виплатою одноразової допомоги лише із встановленням інвалідності 2 групи безтерміново з 02.11.2015 року.

На час звернення позивача із заявою про виплату йому одноразової допомоги, як інваліду 2 групи, питання призначення та виплати обумовленої грошової допомоги врегульовано Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975), який набрав чинності з 24.01.2014.

Згідно п.3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

У довідці медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААБ №651923 від 02.07.2013 року зазначено, що ОСОБА_1 2 групу інвалідності встановлено з 04.06.2013 року внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

З урахуванням обумовленого, днем виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення 2 групи інвалідності є дата 04.06.2013 року.

Суд зазначає, що застосування ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п.3 постанови № 975 пов'язується не з фактом звільнення позивача зі служби, на що звертає увагу відповідач, а з часом встановлення йому інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.

Конституційний суд України в рішенні від 09.02.1999 року у справі №1-рп/99 надаючи офіційне роз'яснення положень ст. 58 України, зазначив, що принцип, закріплений у ч. 1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

За таких обставин суд вважає, що право позивача на отримання одноразової допомоги, як інвалідом 2 групи виникло з моменту встановлення такої інвалідності з 04.06.2013 року, незалежно від часу що минув після звільнення його зі служби та настання інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499.

Крім того слід зазначити, що постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 та затверджений нею порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб звужує обсяг прав позивача на отримання одноразової грошової допомоги визначений ст.16 ч.6 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (чинної на час виникнення у позивача інвалідності другої групи).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно доводів представника відповідача з приводу того, що одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям строкової служби у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби, внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, то судом враховано правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 18.11.2014 справа № 21-446а14 та від 21.04.2015 справа № 21-135а15 про те, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби (в тому числі і строкової) мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 229, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, викладене у формі протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 01.09.2017 № 91, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, в розмірі, передбаченому ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (чинної на час виникнення у позивача інвалідності другої групи) та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499.

В решті позову відмовити за безпідставністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя: В. А. Гресько