Постанова № 71643271, 18.01.2018, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/1926/17

провадження №2-а/165/11/18

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Дячук С.Л.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до в.о. заступника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромного Ярослава Ігоровича, Львівська Митниця ДФС про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

11.08.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до в.о. заступника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромного Ярослава Ігоровича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Вимоги мотивує тим, що постановою відповідача від 07.08.2017 року у справі про порушення митних правил №2715/20900/17 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн., оскільки він ніби то 21.01.2017 року близько 00 год. 26 хв. через митний пост «Угринів» Львівської митниці ДФС ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «Ауді А6», VIN - код НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, пропустив строк транзитного перебування автомобіля. Позивач стверджує, що всупереч відомостям зазначених у постанові, він ніколи не перетинав митний кордон на вищевказаному автомобілі в режимі транзит, не є власником транспортного засобу, адмінправопорушення не вчиняв, тому вважає, що постанова про порушення ним митних правил винесена посадовою особою з грубим порушенням норм законодавства, відомчих актів та норм Митного кодексу України, необґрунтовано, упереджено, без встановлення його вини, з порушенням його законних прав, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідачальності та накладення адміністративного стягнення. Просить визнати протиправними дії в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромного Я.І. та скасувати постанову № 2715/20900/17 від 07.08.2017 року у справі про порушення митних правил.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 12.12.2017 року до участі в справі залучено в якості співвідповідача Львівську митницю ДФС.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у адміністративному позові, просить позов задовольнити.

Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В поданих до суду запереченнях просять у задоволенні позову відмовити з мотивів наведених письмово. (а.с.221-26)

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що постановою в.о.заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Волинської митниці ДФС Скоромного Ярослава Ігоровича у справі про порушення митних правил №2715/20900/17 від 07.08.2017 року визнано винним ОСОБА_1 у порушенні митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено на позивача стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. (а.с.4-5)

Як зазначено у оскаржуваній постанові №2715/20900/17 від 07.08.2017 року, 21.01.2017 року близько 00 год. 26 хв. через митний пост «Угринів» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «Ауді А6», VIN - код НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 в митному режимі транзит, у встановлений ст.95 Митного кодексу України строк не було вивезено за межі митної території України. Зокрема, вказаний автомобіль з митної території не вивозився та його в інший митним режим, не заявлено. Термін вивезення вищевказаного транспортного засобу з митної території України закінчився.

У зв'язку з вищенаведеним, державним інспектором ВМО №4 м/п «Угринів» Львівської митниці ДФС України Чорною О.М. 21.06.2017 року було складено протокол за № 2715/20900/17 по факту вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил, передбачених частиною 3 статтею 470 Митного кодексу України (а.с.31-34).

Згідно статті 488 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Статтею 486 Митного кодексу України визначені завдання та зміст провадження у справі про порушення митних правил.

Так, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 Митного Кодексу України, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Провадження у справах про порушення митних правил, як передбачено статтею 489 Митного кодексу України здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема поясненнями особи, яка притягується до відповідальності.

В суді встановлено, і представником відповідача не спростовано той факт, що позивач не був повідомлений про час та місце складання стосовно нього протоколу про адмінправопорушення, який був складений за відсутності свідків, без відібрання пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та відсутності даних про повідомлення вказаної особи, зокрема позивача про те, що 21.06.2017 року відповідачем буде складатись такий протокол.

За таких обставин ОСОБА_1 був позбавлений можливості бути присутнім під час складання протоколу про порушення митних правил та скористатись наданими йому правами, зоурепма правом на захист. .

В судовому засіданні позивач категорично ствердив, що не ввозив на митну територію України через митний пост «Угринів» Львівської митниці ДФС в митному режимі транзит автомобіль марки «Ауді А6», VIN - код НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, і не міг керувати транспортним засобом, оскільки не отримував посвідчення водія, немав технічного паспорта на цей автомобіль та не оформляв документів, в тому числі доручення на право користування даним транспортним засобом.

Твердження позивача стосовно відсутності у нього посвідчення водія підтверджуються довідкою Територіального сервісного центру 0744 МВС у Волинській області від 02.08.2017 року (а.с.6), в якій зазначено, що згідно інформаційних баз даних ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, посвідчення водія не отримував.

З повідомлення за даними диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску (а.с.35) встановлено, що 21.01.2017 року о 00 год. 26 хв. громадянином України ОСОБА_1, , що проживає за адресою АДРЕСА_2, ввезено на митну територію України через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС в митному режимі транзит автомобіль марки «Ауді А6», VIN - код НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2. Особистий підпис особи щодо ознайомлення позивача зі змістом ст.95 МКУ, відсутній.

Згідно пояснень позивача, які підтверджуються його паспортом громадянина України, довідкою Управління міграційної служби України у Волинській області від 08.06.2017 року (а.с.37), ОСОБА_5 зареєстрований в АДРЕСА_1. Відсутні будь-які відомості про те, що позивач проживав за адресою: АДРЕСА_2, а він цю обставину заперечує. .

ОСОБА_1 03.08.2017 року звернувся по даному факту з заявою до Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області про кримінальне правопорушення (а.с.8,9) і просив внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за ч.4 ст.358 КК України, яку було прийнято 03.08.2017 року, що підтверджується талоном-повідомлення №99 (а.с.7).

З пояснень представника позивача встановлено, що скарга подана ОСОБА_1 в серпні 2017 року на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей по вищезазначеному факту до ЄРДР призначена до розгляду слідчим суддею Сокальського районного суду Львівської області на 25.01.2018 року.

Згідно статті 319 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Таким чином, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно ч.3 ст.470 МК України, через що є наявними правові підстави для скасування спірної постанови в справі про порушення митних правил.

Наведені обставини (непідтвердження ввезення позивачем спірного автомобіля, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності) мають визначальне значення для вирішення питання щодо правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, при цьому решта доводів сторін не носить принципового характеру.

Частиною 1 статті 9 Основного Закону України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 15 Закону України «Про міжнародні договори» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов'язання за цими договорами.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При прийнятті рішення Львівська митниця ДФС, як орган владних повноважень, повинна діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, зазначені обставини дають підстави вважати, що Львівська митниця ДФС, розглянувши справу про порушення митних правил на підставі протоколу про адмінправопорушення, який складений за відсутності позивача, діяла не на підставі, поза межами повноважень, всупереч Конституції та законам України, не обґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення без дотримання принципу рівності перед законом, не пропорційно, без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, прийняла оскаржувану постанову.

Як зазначено у ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Всупереч вказаній нормі, відповідач не надав жодних доказів, в тому числі на вимогу суду від 13.12.2017 року (а.с.61) на підтвердження порушення ОСОБА_1 митних правил, зокрема ввезення ним особисто 21.01.2017 в митному режимі транзит транспортного засобу марки «Ауді А6», VIN - код НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, зазначивши у повідомленні від 04.01.2018 року проте, що за технічними можливостями накопичувачів систем відеоспостереження, термін зберігання відеоінформації становить до одного місяця, після чого інформація знищується автоматично, тому відеоносії записів камер відеоспостереження за січень 2017 року, надати неможливо.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконною та скасування постанови в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромного Я.І. від 07.08.2017 року у справі № № 2715/20900/17 про порушення митних правил про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот ) гривень, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 79, 242, 243, 246 КАС України, на підставі ст. ст. 469, 486, 494, 526 Митного кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромного Ярослава Ігоровича № 2715/20900/17 від 07.08.2017 року у справі про порушення митних правил про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук