Постанова № 71642664, 09.01.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/3350/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/99/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ткачук С. С.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк»

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 листопада 2017 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» до ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Звернувшись до суду із позовом, в якому після уточнення, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») просило суд стягнути з ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 3926,19 грн. та судові витрати у розмірі.

Свої вимоги мотивує тим, що 28.02.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № б/н за умовами якого позивач надав позичальнику кошти у розмірі 16000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_3 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затверджених наказом №СП – 2010 – 256 від 06.03.2010 року та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, який є договором приєднання, що підтверджується підписом у заяві. 12.05.2015 року ОСОБА_3 помер, спадщину після нього прийняла його дружина – ОСОБА_4, тому повинна відповідати за його зобов’язаннями перед банком. Станом на 12.05.2015 року заборгованість за кредитним договором становила 3926,19 грн., яка складається з тіла кредиту у вказаному розмірі, та підлягає стягненню на користь банка.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що 12.05.2015 року ОСОБА_3 помер, тому ухвалою місцевого суду від 21.03.2017 року було залучено ОСОБА_4 у якості правонаступника померлого (а.с. 106).

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15.11.2017 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове про задоволення позову у повному обсязі, вирішити питання судових витрат.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що місцевий суд дійшов хибного висновку про відсутність підстав для задоволенні вимог банка, оскільки після смерті позичальника відкрилась спадщина, до складу якої увійшли житловий будинок та земельна ділянка, грошові кошти на рахунку в іншому банку, а також фінансові зобов’язання за кредитним договором від 28.02.2013 року. Дану спадщину прийняла його дружина ОСОБА_4, тому повинна відповідати за кредитним зобов’язанням в межах прийнятого спадкового майна. Посилання суду на недоведеність банком наявності спадкового майна та його вартості є безпідставним, оскільки предметом доказування є розмір кредитної заборгованості, яку банком було доведено належним чином.

Представник банка в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав і просив задовольнити.

Відповідач до суду не прибув, але про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що до відповідача ОСОБА_4, як спадкоємця позичальника, перейшли всі права та обов’язки померлого, тому вона відповідає за кредитним зобов’язанням в межах вартості своєї частки у спадковому майні, проте позивачем не було надано доказів про наявність спадкового майна та його вартості, і що цього майна достатньо для задоволення позовних вимог.

Проте з такими висновками місцевого суду колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Як вбачається з цивільної справи, що 28.02.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку. У розділі визначення бажаного кредитного ліміту по платіжній картці кредитка «Універсальна»/GOLD розмір кредитного ліміту не зазначено.

Друкованим текстом анкети-заяви передбачено, зокрема, наступне – «Я согласен(-на) с тем, что данное заявление вместе с памяткой клиента, Условиями и Правилами предоставления банковских услуг, а также Тарифами составляют между мной и банком договор о предоставлении банковских услуг. Я ознакомился(-ась) и согласен(-на) с Условиями и Правилами предоставления банковских услуг, а также Тарифами банка, которые были предоставлены мне для ознакомления в письменном виде. Памятку клиента, содержащую, в том числе, Тарифы и основные условия обслуживания и кредитирования получил и ознакомился с ее содержанием по роспись. Условия и Правила предоставления банковских услуг размещены на официальном сайте Приватбанка www.privatbank.ua. Я обвязуюсь исполнять требования Условий и Правил предоставления банковских услуг, а также регулярно ознакомляться с их изменениями на сайте Приватбанка www.privatbank.ua».

Номер виданої кредитної картки, термін її дії та з якими саме затвердженими Умовами і Правилами, тарифами ознайомлений ОСОБА_3 та дав згоду у анкеті-заяви не зазначено.

Додані банком до позовної заяви Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та ОСОБА_1 з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом №СП – 2010 – 256 від 06.03.2010 року ОСОБА_3 не підписані.

Відповідно до розрахунку банка станом на день смерті ОСОБА_3 – 12.05.2015 року, заборгованість за кредитним договором становить 3926,19 грн., яка складається з тіла кредиту у вказаному розмірі.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Як встановлено, після смерті ОСОБА_3, 12.05.2015 року, відкрилась спадщина, яку, за повідомленням Роменської міської державної нотаріальної контори від 17.10.2016 року, прийняла його дружина ОСОБА_4 Інші спадкоємці відмовилися від прийняття спадщини (а.с. 55, 61-65).

Таким чином, єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, є його дружина – ОСОБА_4

Згідно з нормою ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав i обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять yсі права i обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов’язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (статті 1218,1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язане з його особою i у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Перелік зобов'язань, які не входять до складу спадщини, визначений статтею 1219 ЦК України, отже зобов'язання за кредитним договором входять до складу спадщини.

За змістом статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців вiд дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно вiд настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав i не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року вiд настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Частиною 1 ст. 1281 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 599 цього Кодексу зобов’язання припиняється виконанням належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що банку про смерть боржника та наявність у нього спадкоємців, які прийняли спадщину, стало відомо лише під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки укладеним договором умови щомісячного погашення заборгованості, як підтвердив представник банку не узгоджувалися, а строк дії договору відповідає строку дію банківської картки, яка була отримана спадкодавцем ОСОБА_3 за життя. – грудень 2016 року. До суду позов банку надійшов 12.08.2016р.

Таким чином, банком пред’явлено вимоги до спадкоємця боржника у строки, передбачені ч.3 ст. 1281 ЦК України. Крім того, вимоги банку є обґрунтованими, і не ставляться в залежність від доведеності кредитором наявності спадкового майна достатнього для погашення заборгованості, оскільки обов’язок спадкоємця по виконанню зобов’язань спадкодавця виникає з моменту прийняття спадщини та виконується ним в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Згідно представлених копій матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, яка складається з житлового будинку та земельної ділянки, грошових заощаджень, які знаходяться в ПАТ «ОСОБА_5 Аваль».

Але суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув і прийшов до хибного висновку щодо недоведеність наявності спадкового майна, яке увійшло до складу спадщини.

Невиконання спадкоємцями вимог закону щодо оформлення та реєстрації спадкового майна не може бути підставою для відмови у задоволенні позову в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, з урахуванням вимог 12, 81 ЦПК України встановлено, що позивач своєчасно та в установленому законом порядку звернувся з вимогами про стягнення заборгованості, розмір заявленої суми обґрунтований, відповідач вимог закону щодо оформлення спадщини не виконала і одночасно не довела, що спадкове майно відсутнє, або є меншим від заявленого позивачем розміру.

На підставі викладеного колегія суддів визнає, що станом на 12.05.2015 року заборгованості по кредиту складає 3926,19 грн., яка складається з тіла кредиту у вказаному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції, через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, на підставі 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», враховуючи зменшення позовних вимог та часткове задоволення апеляційної скарги, підлягає стягненню на відшкодування фактично понесених судових витрат за подання позову 350,0 грн. та за подання апеляційної скарги 380 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.02.2013 року в сумі 3926 грн.19 коп., яка складається з тіла кредиту у вказаному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» у відшкодування фактично понесених судових витрат 350 грн. за подання позову та 380 грн. за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.01.2018 року.

Судді: