Ухвала суду № 7163809, 17.09.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-2853/09

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представників відповідача Ковальчука О.М., Шавло Р.О.,

представника Генеральної прокуратури України Зарудяної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі міста Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 12 жовтня 2004 року

та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 12 грудня 2008 року

у справі № 23/342

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвей-1»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі міста Запоріжжя,

за участю прокуратури Запорізької області, -

про визнання недійсним податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Грінвей-1» було заявлено позов до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0000322303/0 від 16 серпня 2004 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12 жовтня 2004 року позов задоволено.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 12 грудня 2008 року рішення господарського суду Запорізької області від 12 жовтня 2004 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12 жовтня 2004 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 12 грудня 2008 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників відповідача та Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПА у Запорізький області провела позапланову документальну перевірку ТОВ «Грінвей-1» з питань законності заявлення до відшкодування сум податку на додану вартість за період з 01 січня 2003 року по 30 червня 2004 року, за результати якої було складено акт № 19/35-01/31757201 від 16 серпня 2004 року.

В акті перевірки було встановлено, що ТОВ «Грінвей-1» через комісіонерів здійснювало експорт на користь фірми-нерезидента «MGR United Corporation» (США).

В графі 8 вантажних митних декларацій, згідно яких здійснювався експорт товару, одержувачем/імпортером було зазначено «MGR United Corporation» (США).

Згідно листа Запорізького Представництва Укрбюро Інтерполу № 55/173 від 24 березня 20004 року фірма «MGR United Corporation» (США) була зареєстрована на території США 22 серпня 1995 року під реєстраційним номером 1949708, а 29 грудня 1999 року зазначена фірма оголосила про свою ліквідацію.

Згідно листа Запорізького Представництва Укрбюро Інтерполу № 55/210 від 09 квітня 2004 року фірма «F&T Sp.z.o.o.» (Польща), що виступала як вантажоодержувач товару, не мала фінансово господарських відносин з ТОВ «Грінвей-1».

На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про те, що надані до перевірки вантажні митні декларації не можуть слугувати підставою для підтвердження вивезення (експорту) товару за кордон, а позивачем було порушено підпункт 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574, що призвело до незаконного заявлення до бюджетного відшкодування 79175858, 00 грн., в тому числі квітень 2003 року 21816000, 00 грн., червень 2003 року 24703762, 00 грн., серпень 2003 року 25234256, 00 грн., вересень 2003 року 7421840, 00 грн.

16 серпня 2004 року ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0000322303/0, яким виявила ТОВ «Грінвей-1» завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі за квітень 2003 року на 21816 000, 00 грн., за червень 2003 року на 24703762, 00 грн., за серпень 2003 року на 25234256, 00 грн., за вересень 2003 року на 7421840, 00 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що факт вивезення (експорту) товару знайшов своє підтвердження під час розгляду справи і підтверджується оформленими належним чином вантаженими митними деклараціями.

Проте з такими висновками колегія суддів погодись не може з огляду на наступне.

Особливості оподаткування операцій із вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України на день здійснення цих операцій були передбачені статтею 8 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент здійснення операцій експорту).

Відповідно до п. 8.1. цієї статті платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:

а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;

б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.

Порядок оформлення вантажної митної декларації регламентується Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Положення (в редакції, яка діла на момент оформлення вантажних митних декларацій) вантажна митна декларація це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів, інших платежів.

Належно оформленою вантажну митну декларацію слід уважати тоді, коли всі її графи заповнені відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року № 307, і наведена в них інформація відповідає дійсності.

З огляду на викладене встановленню підлягають як факт належного оформлення вантажної митної декларації, так і факт вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до зазначеної Інструкції у графі 8 вантажної митної декларації наводяться відомості про одержувача/імпортера товарів (якщо це іноземна юридична особа, її найменування та місцезнаходження).

У графі 8 вантажних митних декларацій, які були надані позивачем до перевірки для підтвердження вивезення (експорту) товару, як одержувач/імпортер товарів зазначено «MGR United Corporation» (США).

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що вивезення товару позивачем за межі митної території України підтверджується належним чином оформленими вантажними митними деклараціями, а тому позивач правомірно заявив до бюджетного відшкодування відповідну суму податку на додану вартість. При цьому, роблячи висновок про достовірність даних вантажних митних декларацій, зокрема графи 8, суди посилались на лист Укрбюро Інтерполу від 25 серпня 2004 року, лист Національного центрального бюро Інтерполу від 07 жовтня 2004 року, а також на лист від 04 лютого 2005 року за підписом Президента «MGR United International Incorporation», копія яких наявна в матеріалах справи.

В той же час, суди попередніх інстанцій на надали належну правову оцінку листам Національного центрального бюро Інтерполу в Україні від 18 березня 2004 року, від 02 вересня 20004 року, від 15 березня 2005 року, відповіді Національного центрального бюро Інтерполу в США від 19 серпня 2003 року, які свідчать про неможливість здійснення експорту товару на користь «MGR United Corporation» (США), в сукупності з іншими доказами у справі. Крім того, не встановили чи є одна і та же компанія «MGR United Corporation» (США) та компанія «MGR United Corporation, Inc.» чи це різні юридичні особи.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

За наявності сумніву щодо достовірності даних в вищезазначених листах суди відповідно до статей 11, 70, 71, 79 Кодексу адміністративного судочинства України мали вжити передбачені законом заходи щодо зясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування з власної ініціативи доказів на підтвердження чи спростування наведених відповідачем фактів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Цього судами попередніх інстанцій зроблено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, рішення господарського суду Запорізької області від 12 жовтня 2004 року та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 12 грудня 2008 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі міста Запоріжжя задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12 жовтня 2004 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 12 грудня 2008 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: ________ Л.І. Бившева

Судді: ________ Н.Є. Маринчак

________ А.О. Рибченко

________ Є.А. Усенко

________ Т.М. Шипуліна