Постанова № 71634653, 16.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд м. Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Мазурик О.Ф., Кравець В.А.

при секретарі: Борисенко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», поданою через представника Сидорову Юлію Вікторівну, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 серпня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и л а :

у червні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи», в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 13030 від 27.06.2016 року вчинений ПН КМНО Чуловським В.А..

Справа № 756/8345/17 Апеляційне провадження № 22-ц-796/801/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Диба О.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.В обґрунтування позову зазначала, що 27.06.2016 року приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис № 13030, яким запропоновано стягнути з неї заборгованість в розмірі 4 680 672, 89 грн. за кредитним договором № 2706/1107/71-520 від 30.11.2007 року, укладеним між ПАТ «Сведбанк» та нею. 12.09.2016 року постановою державного виконавця примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві Микитчик І.В. відкрито виконавче провадження № 52167105 щодо виконання виконавчого напису. Зазначає, що вказаний виконавчий напис вчинено без наявності достатніх правових підстав та з порушенням норм чинного законодавства. Так, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені. На час вчинення виконавчого напису існувало рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12.06.2014 року, яке набрало законної сили, яким було відмовлено ТОВ «Кредитні ініціативи» у задоволенні позовних вимог до неї про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08.08.2017 року позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 27.06.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований в реєстрі за №13030, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2706/1107/71- 520 від 30.11.2007 року в розмірі 4 680 672, 89 грн. Вирішено питання щодо стягнення судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ «Кредитні ініціативи» через представника подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не врахував, що відповідачем було направлено на адресу позичальника вимогу про усунення порушення та нотаріусу надано повний перелік документів, передбачений чинним законодавством України для вчинення виконавчого напису. Нотаріус не має повноважень щодо перевірки розміру заборгованості.

Представник позивачки ОСОБА_8 подав заперечення проти апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що заборгованість не є безспірною, а тому нотаріус не повинна була вчиняти виконавчий напис на кредитному договорі.

Відповідач та треті особи в жодне із судових засідань не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивачки, надані у судовому засіданні 10.10.2017 року, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.11.2007 року між АКБ «ТАС- Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 2706/1107/71-520, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 92 139 доларів США на придбання однокімнатної квартири АДРЕСА_1, строком до 30.11.2037 року зі сплатою 12,5 % річних.

27.05.2016 року банк направив позивачу вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня направлення цієї вимоги, в якій також повідомив, що у випадку невиконання вимоги банк матиме право звернутися до суду з позовом або вчинити виконавчий напис.

У зв'язку з невиконанням даної вимоги товариство звернулося до приватного нотаріуса КМНО Чуловського В.А. із заявою про вчинення виконавчого напису на кредитному договорі про стягнення з ОСОБА_3 на користь TОB «Кредитні ініціативи» заборгованості в розмірі 4 680 672, 89 грн.

27.06.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ЧуловськимВ.А. вчинено виконавчий напис № 13030, яким запропоновано стягнути з позивача заборгованість в розмірі 4 680 672,89 грн. за кредитним договором №2706/1107/71 - 520 від 30.11.2007 року.

Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12.06.2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08.12.2014 року, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час вчинення виконавчого напису існувало рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.06.2014 року, яке набрало законної сили, яким було відмовлено ТОВ «Кредитні ініціативи» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а отже існував спір щодо розміру заборгованості за вищезазначеним кредитним договором.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 передбачено, що для одержання виконавчого напису на нотаріально посвідчених договорах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів) та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 2.3 та п. 3.1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2012 року № 296/5, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 3.2 цієї ж глави Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Відповідно до п. 3.5 глави 16 розділу II цього Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

За матеріалами справи встановлено, що 30.11.2007 року між АКБ «ТАС- Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір на суму 92 139 доларів США строком до 30.11.2037 року, зі сплатою 12,5 % річних.

З рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12.06.2014 року, яке набрало законної сили, вбачається, що у травні 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи», як правонаступник ПАТ «Сведбанк» за договорами факторингу, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором станом на 01.04.2013 року у розмірі 1 903 451,59 грн., а саме тіло кредиту 728 282,20 грн., відсотки за користування кредитом 458866,70 грн., пеня - 716 302,69 грн.

Станом на 01.04.2013 року курс гривні до долара США складав 7,993. Зазначена обставина є загальновідомим фактом та не підлягає доведенню доказами.

Таким чином ТОВ «Кредитні ініціативи» вимагало від позичальника погашення всієї суми заборгованості за кредитом, оскільки у доларовому еквіваленті 728 282,20 грн. заборгованості по тілу кредиту складало на час вимоги 91 115 доларів США.

Таким чином відповідач скористався своїм правом, передбаченим умовами кредитного договору та ст. 1050 ЦК України на пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чим змінив в односторонньому порядку строк виконання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як випливає із змісту кредитного договору в договорі встановлено процентну ставку за користування кредитом - 12,5 %.

З розрахунку заборгованості, наданому нотаріусу для вчинення виконавчого напису вбачається, що відповідач нарахував заборгованість за період з 30.11.2007 року до 18.04.2016 року. При цьому проценти за користування кредитними коштами нараховані за ставкою, передбаченою кредитним договором і після зміни строку договору.

Разом з тим, зобов'язання позичальника, за умовами договору перед банком припинились у строк, встановлений кредитним договором. В даному випадку у змінений відповідачем строк договору.

Закінчення строку дії договору і невиконання зобов'язань не припиняє зобов'язальні правовідносини, а трансформує їх в охоронні, що містять обов'язок відшкодувати заподіяні збитки, які встановлені договором чи законом.

Сторони у кредитному договорі не визначили розмір процентної ставки після закінчення строку договору, у випадку якщо позичальник не поверне кредит у встановлений договором строк.

Відповідно до положень ст. 1048 ЦК України, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Така правова позиція викладена у поставах Верховного Суду України від 07.09.2016 року № 6-1412 цс 16 та від 09.08.2017 року № 6-2322 цс16.

Відтак колегія суддів приходить до висновку про те, що заборгованість на час вчинення виконавчого напису була спірною.

Той факт, що нотаріус не знав і не міг знати про вищезазначені обставини та не повинен був перевіряти розмір заборгованості не змінюють висновків суду щодо спірності боргу та відповідно наявності правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12.06.2014 року не було відмовлено у позові про звернення стягнення на предмет іпотеки з підстав відсутності заборгованості по кредитному договору, а тому висновки суду першої інстанції в цій частині є помилковими. Проте, такі висновки не призвели до неправильного вирішення спору.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови виготовлено 17.01.2018 року.

Головуючий

Судді