Ухвала суду № 71632609, 16.01.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

місто Луцьк

УХВАЛА

"16" січня 2018 р.

Справа № 5004/2269/11

Суддя господарського суду Волинської області Слободян О.Г., розглянувши скаргу ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції”

на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області

у справі № 5004/2269/11

за позовом публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ Ковель"

про стягнення 9107191,92 грн. шляхом звернення стягнення на майно

за участю представників сторін:

від скаржника: н/з

від ВДВС: н/з

від стягувача: н/з

від боржника: н/з

встановив: ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” звернулося до господарського суду із скаргою на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області по справі № 5004/2269/11, в якій просить: визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області щодо непередачі арештованого майна, на яке звернено стягнення, на реалізацію; зобов’язати відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області вчинити дії щодо передачі майна, на яке звернено стягнення, на реалізацію в тому числі, але не виключно, дії щодо підготовки проекту заявки на реалізацію арештованого майна та перевірки проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства, підписання та передачі організатору для внесення інформації про проведення електронних торгів; визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області щодо непередачі арештованого майна, на яке звернено стягнення, на відповідальне зберігання ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” та невчинення інших дій, які ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” просило вчинити при переданні арештованого майна на відповідальне зберігання в листі вих..№9989/2017/И від 28.07.2017р.; зобов’язати відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області вчинити дії щодо передачі арештованого майна, на яке звернено стягнення, на відповідальне зберігання ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” та вчинити інші дії, які ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” просило вчинити при переданні арештованого майна на відповідальне зберігання в листі вих. №9989/2017/И від 28.07.2017р.

На обґрунтування скарги ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” посилається на те, що державний виконавець у встановлений законом строк не підготував проект заявки на реалізацію арештованого майна та не направив заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу ДВС, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору – ДП “Сетам” та не передав арештоване майно на відповідальне зберігання ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції”.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 06.12.2017р. розгляд скарги відкладено на 16.01.2018р.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. № 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

У відповідності до п.п.9 п.1 Розділу XI Перехідних Положень ГПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї скарги відбуватиметься за правилами, що передбачені новою редакцією ГПК України.

Представники стягувача, боржника та ВДВС в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про розгляд скарги, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

В поясненнях на скаргу (вих.№ 04-35/602 від 13.10.2017р.) відділ примусового виконання рішень ДВС ГТУЮ у Волинській області зазначає, що при примусовому виконанні виконавчого провадження № 43638110 державним виконавцем 05.09.2014р. здійснено опис та арешт майна боржника, що перебуває в іпотеці ТзОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції”. На момент подачі скарги відділом в черговий раз було скеровано до ДП “СЕТАМ” заявку на реалізацію вищезазначеного іпотечного майна шляхом електронних торгів.

Станом на 13.10.2017р. перші електронні торги не відбулись у зв’язку із відсутністю допущених учасників торгів. Отже, скарга в частині визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання відділу вчинити дії щодо передачі майна на реалізацію є безпідставною та такою, що до задоволення н підлягає.

Що стосується передачі скаржнику описаного та арештованого майна на відповідальне зберігання, то у відповідності до ч. 1 ст. 58 Закону України “Про виконавче провадження” майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

Крім того, скаржнику було роз’яснено, що майно, належне ТзОВ “Топ Світ Ковель”, а саме: склад магазин загальною площею 2078,7кв.м., розташований по вул. Брестській, 133 в м. Ковелі, Волинської області, та земельна ділянка площею 0,7010га, кадастровий номер 0710400000:40:002:0018, розташована по вул. Брестській, 133 в м. Ковелі, Волинської області, знаходиться на стадії реалізації.

Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області вказує, що необхідність для передачі представнику стягувача на відповідальне зберігання описане іпотечне майно боржника у відділу відсутня.

На адресу суду від ліквідатора ТОВ "Топ Світ Ковель" також надійшли письмові пояснення (вих.№5 від 15.01.2018р.), в яких останній зазначає, що вимоги про зобов'язання Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Волинській області щодо передачі майна на відповідальне зберігання ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" та передачі майна на реалізацію є такими, що суперечать нормам закону, в зв'язку з тим, що постановою господарського суду Волинської області від 24.10.2017 р. у справі №903/705/17 було накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "ТОП СВІТ КОВЕЛЬ". Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.

Щодо вимоги про визнання незаконною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Волинській області в частині непередачі майна на зберігання скаржнику, ліквідатор зазначив, що дана вимога не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним:

- згідно приписів ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження" зміна зберігача майна відмінного від боржника та передача майна новому зберігачу є правом, а не обов'язком держаного виконавця;

- скаржником порушено законні вимоги державного виконавця (лист №04-35/228 від 25.05.17р.) щодо визначення відповідальної особи/представника зберігача, оскільки всупереч положенням пп. 1-2-13 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ від 29.09.16р. №2832/5 у листі № 9990/2017/н від 28.07.17р. не було зазначено прізвище, ім'я та по батькові, які- є обов'язковими при винесенні постанови про опис та арешт майна (коштів).

Водночас, ліквідатор зазначив, що вимога щодо визнання незаконною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Волинській області в частині непередачі майна на реалізацію не підлягає задоволенню, оскільки спростовується наявними у справі доказами, листом №9003/18-18-17 від 11.09.17р. та інформацією з офіційного сайту ДП "СЕТАМ".

Згідно ч.2 ст.342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Волинської області від 07.12.2011р. по справі №5004/2269/11 постановлено стягнути з ТОВ “Топ Світ Ковель” на користь ПАТ „КРЕДОБАНК" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №29/09 від 21.07.2009 року 9 754112 грн. 44 коп., з них : 9065000 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 661294 грн. 20 коп. прострочених відсотків за користування кредитом, 5 897 грн. 26 коп. пені за порушення строків повернення кредиту, 21891 грн. 77 коп. пені за порушення строків сплати відсотків, 29 грн. 21 коп. пені за порушення строків сплати комісії шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: склад-магазин загальною площею 2078,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Брестська, 133 та земельну ділянку за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Брестська, 133, площею 0,7010 га (кадастровий номер:0710400000:40:002:0018), встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах на підставі та в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”; початковою ціною продажу предмета іпотеки постановлено вважати суму 9107191 грн. 92 коп., що визначена сторонами в договорі іпотеки від 23.07.2009р. як заставна вартість предмета іпотеки.

23.12.2011р. на виконання рішення суду від 07.12.2011р. було видано накази №5004/2269/11-1, №5004/2269/11-2.

Ухвалою господарського суду від 12.11.2012р. було замінено первісного стягувача- ПАТ “Кредобанк” його правонаступником – новим стягувачем ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” у судовому процесі з виконання наказів господарського суду Волинської області від 23.12.2011р.

10.12.2012р. державним виконавцем на підставі ухвали господарського суду від 12.11.2012р. винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження.

11.06.2014р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу №5004/2269/11-1.

05.09.2014р. проведено опис та арешт майна, що підтверджується актом від 05.09.2014р. Згідно з цим актом описано та накладено арешт на склад-магазин площею 2078,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Брестська, 133 та земельну ділянку за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Брестська, 133, площею 0,7010 га; кадастровий номер 0710400000:40:002:0018.

Згідно з п. 26 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012р. № 512/5, (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016р. № 2832/5) реалізація майна, на яке звернено стягнення (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону), здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5 затверджено Порядок реалізації арештованого майна (надалі - Порядок).

З метою реалізації арештованого майна, відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Волинській області надсилав Волинській філії ДП “СЕТАМ” заявки на реалізацію арештованого майна шляхом електронних торгів (предмета іпотеки). Вказане підтверджується інформацією з офіційного сайту ДП "СЕТАМ": https://setam.net.ua/auction/211305 (дата проведення аукціону 5 травня 2017 09:00); https://setam.net.ua/auction/217959 (дата проведення аукціону 19 червня 2017 09:00); https://setam.net.ua/auction/239714 (дата проведення аукціону 11 жовтня 2017 09:00); https://setam.net.ua/auction/246477 (дата проведення аукціону 22 листопада 2017 09:00).

Проте, електронні торги по реалізації майна боржника не відбулись у зв'язку із відсутністю допущених учасників торгів.

Тому вимога щодо визнання незаконною бездіяльності ДВС щодо непередачі майна на реалізацію не підлягає задоволенню, оскільки спростовується вищезазначеним.

Крім того, Відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Волинській обл. листом від 25.05.2017 року вих. №.04-35/228, запропонував ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», в межах виконавчого провадження №43638110, прийняти на зберігання майно, на яке накладено арешт, а саме: склад-магазин загальною площею 2078,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Брестська, 133 та земельну ділянку за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Брестська, 133, площею 0,7010 га, кадастровий номер: 0710400000:40:002:0018

Листом вих. №9990/2017/И від 28.07.2017 року, ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» надало свою згоду на прийняття арештованого майна на відповідальне зберігання.

У листі №04-35/418 від 17.09.2017р., надісланого на адресу стягувача, відділ примусового виконання рішень ГТУЮ у Волинській області повідомив про те, що майно, належне ТОВ "Топ Світ Ковель", а саме: склад магазин загальною площею 2078,7кв.м., розташований по вул. Брестській, 133 в м. Ковелі, Волинської області, та земельна ділянка площею 0,7010га, кадастровий номер 0710400000:40:002:0018 розташована по вул. Брестській, 133 в м. Ковелі, Волинської області, знаходиться на стадії реалізації. Необхідність для передачі представнику стягувача на відповідальне зберігання описане іпотечне майно боржника у відділі відсутня.

Згідно ч.1 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження" майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

Тобто, зміна зберігача майна відмінного від боржника та передача майна новому зберігачу є правом, а не обов'язком держаного виконавця.

Водночас, скаржником порушено законні вимоги державного виконавця (лист № 04-35/228 від 25.05.17р.) щодо визначення відповідальної особи/представника зберігача, оскільки всупереч положенням пп. 1-2-13 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ від 29.09.16р. № 2832/5 у листі № 9990/2017/н від 28.07.17р. не було зазначено прізвище, ім'я та по батькові, які є обов'язковими при винесенні постанови про опис та арешт майна (коштів).

Крім того, судом встановлено, що постановою господарського суду Волинської області від 24.10.2017р. у справі №903/705/17 було визнано банкрутом ТОВ "Топ Світ Ковель", відкрито ліквідаційну процедуру та накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Топ Світ Ковель".

Згідно ст.19 ЗУ "Про відновлення платоспроможності відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли через відмову боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Законом.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов’язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов’язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п’ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

У відповідності до ч. 1 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.

В зв’язку з тим, що ТОВ "Топ Світ Ковель" визнано банкрутом, ДВС було винесено постанову від 16.11.2017р., згідно якої виконавче провадження з примусового виконання наказу №5004/2269/11-1 від 23.12.2011р. було закінчено; припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення; припинено електронні торги та знято майно з реалізації.

Таким чином, вимоги ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції”, викладені у скарзі, є безпідставними та необгрунтованими. В задоволенні скарги слід вімовити.

У відповідності до ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст.234, 235, 339-345, п.п.9 п.1 Розділу XI Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ухвалив:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.256, 257 ГПК України.

Суддя О. Г. Слободян