Рішення № 71631243, 15.01.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/7757/13-ц

Провадження № 2-др/201/4/2018

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Разумняк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 (заінтересовані особи - Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_2) про поновлення строку на подачу скарги, визнання дій щодо звернення стягнення на пенсію незаконними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.01.2017 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_1 (заінтересована особа Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_2) про визнання дій щодо звернення стягнення на пенсію незаконними та зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 28.11.2017 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено (т.2 а.с.24-27).

Не погодившись з прийнятим рішенням, заявник подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.31-32) та справу було направлено до суду апеляційної інстанції.

26.12.2017 суддею апеляційного суду Дніпропетровської області було винесено ухвалу про повернення справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат між сторонами (т.2 а.с.37) та справу повернуто до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

В судове засідання сторони не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Заявник ОСОБА_1 подав до суду уточнюючу скаргу з додатками, в якій просив скасувати постанови державного виконавця Лижника С.О. у виконавчому провадженні ВП №43693707 від 20.06.2014 про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження, та від 02.10.2014 про передачу виконавчого листа ПФУ для помісячного стягнення з заявника 20% пенсії за віком. Крім того, просив визнати дії державного виконавця неправомірними та стягнути з Державної виконавчої служби ДУЮ на його користь судові витрати і незаконно стягнуті 14700 грн. (а.с.41-55, 62-63).

Крім того, ОСОБА_1 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якому просив стягнути на його користь 1055,40 грн., які він поніс у зв’язку із скасуванням апеляційним судом незаконних ухвал Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (а.с.57), та копії квитанцій про сплату судового збору на вказану суму (а.с.58-61).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення у справі за відповідною заявою ОСОБА_1 з наступних підстав.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Важливою умовою ухвалення додаткового рішення є те, що воно може прийматись тільки на підставі обставин, встановлених судом при розгляді і вирішенні справи. Додаткове рішення не вирішує питань, які не були досліджені в судовому засіданні.

В даному випадку слід врахувати, що ухвалою Жовтневого районного суду м. 28.11.2017 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено, однак при цьому не вирішено питання про розподіл судових витрат по справі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

За таких умов, судові витрати, понесені заявником ОСОБА_1 при розгляді даної справи, відшкодуванню не підлягають, інші сторони по даній справі та її учасники судових витрат не понесли та вимог про їх відшкодування не висувають.

Керуючись: ст. ст.141, 258, 264, 265, 270 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Судові витрати, понесені заявником ОСОБА_1 при розгляді даної справи відшкодуванню не підлягають та мають бути віднесені на його рахунок.

Додаткове рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: