Ухвала суду № 7163107, 01.09.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

_____________

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2009 року№ К-19598/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів:Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Феодосії в Автономній Республіці Крим

на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.09.2007 року

та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2007 року

у справі № 2-11/7316-2007А

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Інноваційно-Промисловий Банк»

до Державної податкової інспекції в м. Феодосії в Автономній Республіці Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.09.2007 року, задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Інноваційно-Промисловий Банк» (далі Банк) та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосії в Автономній Республіці Крим (далі ДПІ) від 13.04.2007 року № 000092150/10001564.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 березня 2007 року ДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку Банку щодо своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, за результатами якої складено акт перевірки № 679/15-1/24405871.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР), підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ) Банком не дотримані граничні строки сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 20231 грн., самостійно визначеної у декларації з податку на прибуток за 2006 року, затримка сплати податку становить 1 день (граничний термін сплати 19.02.2007 року).

Платіжним дорученням № 106 від 20.02.2007 року Банком сплачено податок на прибуток з простроченням терміну оплати.

На підставі висновків вказаного акту, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.04.2007 року № 000092150/10001564, яким до Банку на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ за затримку на 1 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 20231 грн. застосовано штрафну санкцію в розмірі 10% в сумі 2023 грн. 10 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання,- у розмірі десяти відсотків такої суми.

Як встановлено судами, платіжним дорученням № 104 від 16.02.2007 року Банком сплачено податок на прибуток в сумі 20231 грн. на розрахунковий рахунок Головного управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим № 31118014700024 з призначенням платежу 101:20021814 код платежу 11020600, який був зарахований на розрахунковий рахунок податку на прибуток фінансових установ з зазначенням коду бюджету банківських установ.

У звязку з тим, що реквізити платежу в платіжному доручення були зазначені невірно, оплата податку на прибуток по терміну 19.02.2007 року не була зафіксована.

Банк платіжним дорученням № 106 від 20.02.2007 року сплатив повторно податок на прибуток в розмірі 20240 грн. на розрахунковий рахунок Головного управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим № 31115006700024 з призначенням платежу 101:20021814 код платежу 11020600, який був зарахований на розрахунковий рахунок податку на прибуток фінансових установ з зазначенням коду бюджету банківських установ.

Головне управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим платіжним дорученням №159/194 від 22.03.2007 року повернуло Банку з рахунку №31118014700024 надмірно сплачену суму податку на прибуток за 2006 рік в розмірі 20 231,00 грн., сплачену платіжним дорученням № 104 від 16.02.2007 року.

Крім того, судова колегія підтримує позицію судів попередніх інстанцій, що зміна рахунку, на який зараховуються платежі з податку на прибуток, а також не відображення факту сплати в картці особистого рахунку платника податків за платіжним дорученням № 104 від 16.02.2007 року, не є порушенням граничних строків сплати податку на прибуток.

На підставі встановленого, суди дійшли вірного висновку, що узгоджене податкове зобовязання в сумі 20231 грн. було своєчасно сплачено в повному обсязі. Порушення граничних строків або несвоєчасність сплати податку відсутнє.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Феодосії в Автономній Республіці Крим відхилити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.09.2007 року та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіБрайко А.І.

Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.