Ухвала суду № 71630995, 17.01.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Производство № 1-200-7-17

Дело № 403/4517/12

У Х В А Л А

Іменем УКРАЇНИ

17 січня 2018року Бабушкинський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі:

головуючогосуддіМарущак С.Л.

суддів Карягиної Н.О. та Шевцової Т.В.

за секретаряБуц Д.С.

заучастю:

прокурораКоптілової Н.С.

захисниківУльяненка А.А., ОСОБА_1,

ОСОБА_2

представника потерпілих ОСОБА_3

підсудногоМагомедова Ф.С.

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувшиувідкритому судовомузасіданніум.Дніпрокримінальну справузаобвинуваченням

ОСОБА_6, 31 травня 1983 рокунарождення, уродженцям.Дніпропетровськ, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбаченихп.7 ч.2 ст.115, ч.1 ст.121 та ч.4 ст.296КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженніБабушкінського районного суду м.Дніпропетровськазнаходиться кримінальнасправа за обвинуваченнямМагомедова Ф.С. у вчиненнізлочинів, передбачених п.7 ч.2 ст.115, ч.1 ст.121 та ч.4 ст.296 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання залишити запобіжний захід, застосований щодо підсудного ОСОБА_6 у вигляді взяття під варту, без змін, строком до 60 днів, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, не має міцних соціальних зв’язків, офіційно не працює, у зв’язку з чим він може ухилитися від суду, впливати на свідків та потерпілих, які по справі не допитані.

Захисник ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки підсудний ОСОБА_6 тривалий час перебуває під вартою, під час розгляду справи в суді заяв про вплив з боку підсудного ОСОБА_6 на свідків та потерпілих не надходило. Він особисто з’явився до органів міліції для надання показів, у зв’язку з чим відсутній ризик, що він буде ухилятися від суду. Посилання прокурора на відсутність у ОСОБА_6 соціальних зв’язків та на те, що він не працює, вважає не обґрунтованим, оскільки ОСОБА_6 має родину, з якою підтримує зв’язки, і не може працювати, оскільки знаходиться під вартою. Крім цього, суд не може продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підсудному ОСОБА_6, оскільки відповідно КПК України, 1960 року, обраний підсудному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був залишений апеляційним судом без змін і тому після спливу цього строку прокурор повинен заявити клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу, що прокурором не зроблено і тому підсудний тримається під вартою всупереч вимогам законодавства.

ОСОБА_8 та ОСОБА_1заперечували проти продовження підсудному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Підсудний ОСОБА_6 підтримав думку захисників.

Представник потерпілих ОСОБА_3, потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_5підтримали клопотання прокурора.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним запобіжний захід у вигляді взяття під варту, обраний ОСОБА_6, залишити без змін з наступних підстав.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів проти життя та здоров’я особи, за одне з якихпередбаченопокарання виключноу виді позбавлення волі на термін від десяти до п’ятнадцяти роківабо довічне позбавлення волі, підсудний не має міцних соціальних зв’язків, так як неодружений, що свідчить про високу вірогідністьтого, що підсудний буде намагатися ухилитися від суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі, оскільки свідки та потерпілі по справі судом не допитувались.

Посилання захисту, що підсудний ОСОБА_6 тривалий час знаходиться під вартою, має родину, не може буди підставою для зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш м’який, так як з урахуванням обставин інкримінованого злочину, його суспільної небезпеки, вищезазначений довід не свідчить про наявність у ОСОБА_6 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду.

Твердження захисту, що підсудний ОСОБА_6 тримається під вартою всупереч вимогам законодавства, є безпідставними, оскільки відповідно до КПК України у редакції 1960 року запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирався без визначення строків, що відповідно рішення ЄСПЛ визнано порушенням п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і запобіжний захід міг бути або скасований чи змінений за клопотанням учасників процесу і тому суд з метоюзапобігання порушень прав особи, яка тримається під вартою, без наявності клопотань про зміну чи скасування запобіжного заходу, з урахуванням рішення ЄСПЛ «Справа Харченко проти України», вирішує питання можливості та необхідності залишення обраного раніше запобіжного заходу з визначенням строку його дії.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м’якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підсудного ОСОБА_6

На підставі викладеного,з урахуванням рішення ЄСПЛ «Справа Харченко проти України» від 10.02.2011, де встановлено, що тримання особи під вартою під час судового слідства без визначення строку тримання під вартою є порушенням п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою запобігання можливості ОСОБА_6ухилитися від судуабо від виконання процесуальних рішень та можливості перешкоджати встановленню істини у справі, суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити та запобіжний захід у вигляді взяття під варту, застосований до підсудного ОСОБА_6, залишити без змін.

Керуючись ст.ст.148, 150, 274 КПК України (1960 р), рішенням ЄСПЛ «Справа Харченко проти України» від 10.02.2011, суд -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Коптілової Н.С. задовольнити.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_6 залишити без змін – тримання під вартою терміном до 17березня 2018року.

Головуючий суддя Марущак С.Л.

Суддя Карягіна Н.О.

Суддя Шевцова Т.В.