Постанова № 71629706, 16.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11417/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання Смидюк Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду (суддя - Грень Н.М., м.Львів, повний текст виготовлено 17 жовтня 2017 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 2144 Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 5 квітня 2017 року звернувся до суду з позовом до Військової частини 2144 Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, у якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Львівського Прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 06.03.2017 № 51-ос1 в частині стосовно звільнення позивача; визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов'язки начальника Львівського Прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 06.01.2017 №12АГ «Про підсумки службового розслідування» щодо ОСОБА_1; поновити молодшого сержанта ОСОБА_1 на посаді начальника 2 секції автомобільних перевезень - водія автомобільної групи відділення автомобільного та бронетанкового забезпечення інженерно-технічного відділу Військової частини 2144; стягнути з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу; звернути до негайного виконання постанову суду в частині поновлення його на посаді начальника 2 секції автомобільних перевезень - водія автомобільної групи відділення автомобільного та бронетанкового забезпечення інженерно-технічного відділу Військової частини 2144.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі №813/1387/17 заявлений позов залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки строк звернення до суду ним не пропушений.

Крім, цього покликається на той факт, що строк звернення до суду повинен обраховуватись із 06.03.2017, тобто з моменту прийняття відповідачем наказу № 51-ос1 в частині стосовно звільнення позивача, оскільки саме цим наказом його було звільнено із публічної служби. Просить скасувати оскаржувану ухвалу, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустив передбачений ч.3 ст.99 КАС України місячний строк для звернення до суду у справах щодо звільнення з публічної служби, оскільки про порушення його прав йому стало відомо ще 06.01.2017, а в суд звернувся з цим адміністративним позовом лише 05.04.2017, доказів поважності причин пропуску такого строку не представив.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.107 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, згідно ч.1 ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

В силу вимог ч.2 ст.99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин)для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 цієї статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватись інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено декілька окремих позовних вимог, з огляду на що, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне надати правову оцінку окремо кожній із них.

Щодо позовної вимоги в частині скасування наказу тимчасово виконуючого обов'язки начальника Львівського Прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 06.01.2017 № 12АГ «Про підсумки службового розслідування» щодо ОСОБА_1, апеляційний суд зазначає наступне.

Пунктом 2 вищевказаного наказу від 06.01.2017 №12АГ «Про підсумки службового розслідування» молодшому сержанту ОСОБА_1 оголошено «звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю». Позивач із таким ознайомлений цього ж числа, що підтверджується матеріалами справи та ним не заперечується.

Статтею 1 Дисциплінарного статут Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ) передбачено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення (ст..83 Дисциплінарного статуту ЗСУ).

Відповідно до ч.2 ст.87-1 Дисциплінарного статуту ЗСУ рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця оскаржується в установленому законом порядку.

Положеннями статті 84 цього Статуту передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли

вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення (ст.87 Дисциплінарного статуту ЗСУ).

За змістом ч.3 ст.99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, про вказаний наказ відповідача ОСОБА_1 стало відомо ще в день прийняття такого, тобто 06.01.2017, та не будучи згідним з ним в іншому судовому порядку оскаржив протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, який передував винесенню оскаржуваного наказу та продовжував проходити військову службу.

Покликання апелянта на те, що у період з 06.01.2017 по 06.03.2017 він продовжував виконувати свої функціональні обов'язки по службі та отримував за це грошову винагороду беруться до уваги судом апеляційної інстанції.

На підставі системного аналізу норм законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне трактування апелянтом норм чинного законодавства, оскільки звільненим з військової служби він є з 06.03.2017, а не 06.01.2017. Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 в межах встановленого чинним законодавством строку, відтак підстави для залишення їх без розгляду відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, відтак справу слід направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями: ч 3 243, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити .

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 2144 Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - скасувати , а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда Д. М. Старунський