
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2018 року справа №219/10390/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2017 року у справі № 219/10390/17 (головуючий І інстанції Дубовик Р.Є.), складену в повному обсязі 06 листопада 2017 року в м. Бахмут Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач), третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії з 01 лютого 2016 року по 31 березня 2016 року та з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2016 року; визнати протиправною бездіяльність Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії з 01.02.2017 року; зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії та виплатити заборгованість на картковий рахунок, відкритий в Бахмутському відділенні ПАТ «Укрсоцбанк»; звернути постанову до негайного виконання в межах платежу за один місяць; зобов'язати відповідача у місячний термін з дня одержання копії постанови подати до суду звіт про виконання постанови.
Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2017 року у справі № 219/10390/17 позовні вимоги були задоволені частково, внаслідок чого: визнано протиправними дії Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2016 року по 31 березня 2016 року, з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2016 року та з 01 лютого 2017 року; зобов'язано Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату належної ОСОБА_1 пенсії з 01 лютого 2016 року по 31 березня 2016 року, з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2016 року та з 01 лютого 2017 року; допущено негайне виконання постанови у межах суми стягнення за один місяць; зобов'язано Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подати до суду у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постанова мотивована тим, що зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, а саме, отримання пенсії. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач, не виплачуючи позивачу пенсію, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера ОСОБА_1 шляхом визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу пенсію за весь час затримки.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції постанову було прийнято з порушенням норм матеріального права в частині відмови у задоволенні вимог про перерахування її пенсії на картковий рахунок, відкритий в Бахмутському відділенні ПАТ «Укрсоцбанк». Просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняту нову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та також звернувся з апеляційною скаргою, у якій вказав, що відсутність внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування є порушенням обов'язкової умови для отримання соціальних виплат відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII. Вважає, що були підстави для припинення пенсійних виплат та підстав для поновлення пенсійних виплат немає. Просили апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.
Колегією суддів було встановлено, відповідно до довідки від 28.03.2016 року № НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебуває на обліку як особа, переміщена з тимчасово окупованої території смт. Оленівка до м. Бахмут.
Рішенням комісії з питань з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які мешкають на території м. Бахмут від 17.01.2017 року не було підтверджене місце фактичного проживання, що підтверджується довідкою від 31.10.2017 року № 04 вх. 01-3810( а.с.42).
На письмове звернення позивача листом від 11.08.2017 року № 284/П-14-01-08 Бахмутське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області зазначило, що виплата пенсії була призупинена з 01.02.2016 року, оскільки закінчився термін дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Виплата пенсії відновлена з 01.04.2016 року автоматично після чергового інформаційного обміну з органами соціального захисту населення. З 01.07.2016 року виплата пенсії не проводилась, оскільки пенсія проводилась на картковий рахунок банківської установи «Укрсоцбанк». Виплата пенсії поновлена з 01.09.2016 року. З 01.02.2017 року виплата пенсії призупинена, оскільки не підтверджене місце фактичного проживання.
Спірним питанням у даній справі є правомірність (протиправність) дій відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу за періоди з 01 лютого 2016 року по 31 березня 2016 року, з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2016 року та з 01 лютого 2017 року на підставі не підтвердження його місця перебування.
Відповідно до статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Закон № 1058-VI або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, є тільки підстави припинення виплати відповідно достатті 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не застосований та не доведений.
Так, частиною першою статті 49 Закону № 1058-VI визначено виключний перелік підстав для припинення виплати пенсії:
Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
{Положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009}
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону України поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Отже, в статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутня така підстава як «не підтвердження місця перебування», як про це заявляє відповідач. Також, в цій статті відсутні такі підстави як не проживання у місті тимчасової реєстрації чи повернення до місця реєстрації.
Колегією суддів встановлено, що, не зважаючи на фактичне припинення нарахування та виплати пенсії, рішення територіальним органом Пенсійного фонду щодо припинення виплати позивачеві пенсії не приймалося.
Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, припинивши виплату пенсії та не виплачуючи позивачу пенсію за періоди з 01 лютого 2016 року по 31 березня 2016 року, з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2016 року та з 01 лютого 2017 року діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера ОСОБА_1, в тому числі шляхом зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу пенсію за весь час затримки.
Посилання позивача на Постанову Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 року № 689, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки предметом даної справи є ненарахування та невиплата пенсії за періоди з 01 лютого 2016 року по 31 березня 2016 року, з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2016 року та з 01 лютого 2017 року, тобто до набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 року № 689.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційних скарг не приймаються до уваги, тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2017 року у справі № 219/10390/17 - залишити без задоволення.
Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2017 року у справі № 219/10390/17 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 січня 2018 року.
Головуючий суддя Т.Г. Арабей
Судді І.В. Сіваченко
ОСОБА_2
Судове рішення № 71628875, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 219/10390/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: