Постанова № 71628177, 11.01.2018, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2018 р. Справа №818/1754/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,

представника позивача - Похилько Л.В.,

представників відповідача - Яресько С.Г., Клочко Є.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/1754/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"

до Головного управління ДФС у Сумській області,

третя особа Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (далі - позивач, ТОВ «СМНВО») звернулось з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), третя особа Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0023151203 від 03.11.2017 про зобов'язання сплатити штраф в розмірі 10% в сумі 372 016, 09 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0023141203 від 03.11.2017 про зобов'язання сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 16 676 402, 43 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб.

Позовні вимоги ТОВ «СМНВО» обґрунтовує наступним. За результатами камеральної перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з вересня 2015 по травень 2016 року, проведеної 20.10.2017, відповідач дійшов висновку про несвоєчасну сплату позивачем самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки. На підставі цих висновків, ГУ ДФС у Сумській області 03 листопада 2017 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0023151203 про зобов'язання сплатити штраф в розмірі 10% в сумі 372 016, 09 грн. та № 0023141203 про зобов'язання сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 16 676 402, 43 грн.

Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки за приписами ст. 126 Податкового кодексу України, нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки. При визначенні суми штрафних санкцій, згідно розрахунків до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідачем в якості документів, підтверджуючих погашення податкового боргу, окрім інкасових і платіжних доручень, були зазначені уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2015-2016 роки та рішення про скасування пені.

На переконання ТОВ «СМНВО», згідно норм Податкового кодексу України, подання уточнюючої декларації та прийняття рішення про скасування пені не є погашенням податкового боргу, в зв'язку з чим, на суми коштів, на які вказаними документами коригується податкове зобов'язання, не можуть бути нараховані штрафні санкції.

Враховуючи наведені обставини, в судовому засіданні представник ТОВ «СМНВО» позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

ГУ ДФС у Сумській області з позовом не погодилось, у відзиві на позовну заяву (а.с. 35-36) зазначило, що позивачем згідно податкової декларації з орендної плати за землю за 2015 рік самостійно було узгоджене податкове зобов'язання за вересень-грудень 2015 року в сумі 1 891 728, 69 грн., а згідно податкової декларації з орендної плати за землю за 2016 рік - за період січень-лютий 2016 року визначено податкове зобов'язання в сумі 3 016 117, 76 грн., а за період березень-травень - 2 312 074, 57 грн. Частково податкові зобов'язання були погашені за рахунок грошових коштів (платіжні доручення від 30.03.2016, 16.03.2017, 22.03.2017, 27.03.2017, 28.03.2017, 04.04.2017, 13.04.2017, 21.07.2017, 19.09.2017, 20.09.2017 та 27.09.2017), а частково були зменшені поданими 06 квітня 2016 року уточнюючими податковими деклараціями. Також, податковий борг по орендній платі за землю був частково зменшений на підставі рішень про скасування пені, прийнятих 27.03.2017 та 21.07.2017.

На думку відповідача, норма статті 126 Податкового кодексу України передбачає відповідальність у вигляді штрафу, який застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням строку, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу. Враховуючи те, що податкове зобов'язання ТОВ «СМНВО» з орендної плати за землю у визначені строки сплачено не було, а погашення податкового боргу відбулось внаслідок часткової сплати, подання уточнюючих розрахунків та скасування нарахованої пені, застосування штрафних санкцій згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у розмірах, визначених розрахунками до таких рішень, є правомірним.

З вищезазначених підстав, в судовому засіданні представники ГУ ДФС у Сумській області проти позову заперечували та просили суд в його задоволенні відмовити.

Представник третьої особи Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, належним чином повідомленої про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, пояснень щодо суті позову суду не надав.

Заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в їх сукупності, суд встановив наступне.

Старшим державним ревізором-інспектором Яресько С.Г., на підставі п.п. 191.1.1 та 191.1.2 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ТОВ «СМНВО» податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначеного у податкових деклараціях з плати за землю за 2015 рік № 9018495895 від 19.02.2015, за 2016 рік № 9017463551 від 16.02.2016, уточнюючих податкових декларацій від 06.04.2016 за 2015 рік № 9276636556 та за 2016 рік № 9050146497. За результатами перевірки 20.10.2017 складений акт № 2954/18-28-12-03/34013028 (а.с. 14-17), згідно якого відповідач дійшов висновку про несвоєчасну сплату позивачем самостійно визначеного грошового зобов'язання за вересень-грудень 2015 року та січень-травень 2016 року, чим порушено п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки, 03 листопада 2017 року ГУ ДФС у Сумській області було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0023151203 (а.с. 8), яким, за затримку до 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання по орендній платі за землю в сумі 3 720 160, 90 грн., застосовано штраф у розмірі 10%, що склало 372 016, 09 грн. Згідно розрахунку до податкового повідомлення-рішення (а.с. 9), при притягненні позивача до відповідальності відповідач виходив з того, що розмір самостійно визначеного платником грошового зобов'язання за лютий 2016 року склав 3 016 117, 76 грн. з граничним терміном сплати до 30.03.2016, а фактично вказане грошове зобов'язання було сплачене 06.04.2016 в сумі 2 065 260, 17 грн. згідно уточнюючої декларації № 9276636556, та в сумі 950 857, 53 грн. згідно уточнюючої декларації № 9050146497. Розмір визначеного грошового зобов'язання за березень 2016 року, склав 2 312 074, 57 грн., яке фактично було сплачене 30.05.2016 в сумі 704 043, 20 грн. згідно уточнюючої декларації № 9050146497.

Також, 03 листопада 2017 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0023141203 (а.с. 10), яким, за затримку до 454 календарних днів сплати грошового зобов'язання по орендній платі за землю в сумі 16 676 402, 43 грн., застосовано штраф у розмірі 20%, що склало 3 335 280, 48 грн. Згідно розрахунку до податкового повідомлення-рішення (а.с. 11-13), при притягненні позивача до відповідальності ГУ ДФС у Сумській області виходило з того, що розмір самостійно визначеного платником грошового зобов'язання за вересень 2015 - травень 2016 року склав 17 519 256, 07 грн. Фактично вказане грошове зобов'язання було сплачене наступним чином:

в сумі 1 029 465, 92 грн. згідно платіжних доручень № 194 від 30.03.2016, № 244 від 22.03.2017, № 241 від 16.03.2017, № 239 від 22.03.2017, № 271 від 23.03.2017, № 359 від 22.03.2017, № 526 від 04.04.2017, № 529 від 28.03.2017, № 645 від 13.04.2017, № 1083 від 19.09.2017, від 20.09.2017, № 1085 від 13.09.2017;

в сумі 4 819 077, 55 грн. згідно уточнюючої декларації № 9082237154 від 06.04.2016;

в сумі 4 695 506, 51 грн. згідно уточнюючої декларації № 9276636556 від 06.04.2016;

в сумі 5 632 345, 55 грн. згідно уточнюючої декларації № 9050146497 від 06.04.2016;

в сумі 395 103, 65 грн. згідно рішення про скасування пені № 6126/18-19-12-03 від 27.03.2017;

в сумі 104 903, 25 грн. згідно рішення про скасування пені № 10929 від 21.07.2017.

Отже, стверджуючи про обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень, ГУ ДФС у Сумській області зазначає на тому, що подання платником податків уточнюючих декларацій за минулі періоди, фактично є погашенням податкового боргу тих періодів, в зв'язку з чим податковий орган має право нараховувати штрафні санкції за порушення строків сплати податкових зобов'язань, як на суми зменшення зобов'язань внаслідок подання уточнюючих декларацій чи скасування визначених контролюючим органом зобов'язань, так і на суми, сплачені грошовими коштами.

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача, з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються Податковим кодексом України.

Відповідальність за порушення строків сплати податкових зобов'язань, встановлюється статтею 126 Податкового кодексу України. Так, згідно пункту 126.1 вказаної статті, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За змістом вказаної норми, для притягнення платника податків до відповідальності за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання, необхідна наявність таких обставин: порушення встановлених строків сплати податкового зобов'язання та факт погашення податкового боргу. При цьому, розмір штрафу залежить від строку затримки платежу та нараховується саме на суму погашення податкового боргу.

Згідно п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, погашення податкового боргу це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Джерелами погашення податкового боргу, згідно п.п. 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Крім того, джерелами погашення податкового боргу платника податків може бути будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У відповідності до п.п. 286.2, 287.3 Податкового кодексу України платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України, податковою декларацією, розрахунком, звітом є документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, зі змісту вказаних норм, суд робить висновок, що уточнююча податкова декларація з плати за землю, так само як і податкова декларація з плати за землю, є звітним документом на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, тобто, документом, який визначає суму податкового зобов'язання, в зв'язку з чим не може бути джерелом погашення податкового боргу (несплаченої у встановлені строки суми податкового зобов'язання). Подання платником податків уточнюючої податкової декларації з плати за землю, не є погашенням податкового боргу, а є визначенням суми податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до бюджету. В зв'язку з цим, нарахування відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України штрафу на суми коригування податкових зобов'язань згідно уточнюючих декларацій, є безпідставним.

Також, на переконання суду, є безпідставним і нарахування штрафу на суми зменшення податкових зобов'язань внаслідок скасування пені згідно рішень податкового органу, оскільки такі рішення не є джерелом погашення податкового боргу і наслідком прийняття таких рішень є коригування показників податкового зобов'язання, а не погашенням суми податкового боргу в розумінні п. 126.1 ст. 126 ПК України.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що згідно податкової декларації з плати за землю № 9018495895 від 19.02.2015 за 2015 рік (а.с. 44-46) ТОВ «СМНВО» було визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2015 рік в загальному розмірі 22 700 744, 10 грн., по 1 891 728, 69 грн. щомісяця, зі строком сплати протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Тобто, строком сплати зобов'язань за вересень 2015 року в сумі 1 891 728, 69 грн., є 30 жовтня 2015 року; за жовтень 2015 року в сумі 1 891 728, 69 грн. є 30 листопада 2015 року; за листопада 2015 року в сумі 1 891 728, 69 грн. є 30 грудня 2015 року; за грудень 2015 року в сумі 1 891 728, 51 грн. є 30 січня 2016 року.

У визначені строки позивачем вказані податкові зобов'язання сплачені не були. Натомість, 06 квітня 2016 року була подана уточнююча податкова декларація з плати за землю № 9276636556 (а.с. 51-52), згідно якої сума податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2015 рік була зменшена і визначена платником податків в загальному розмірі 15 895 977, 30 грн., по 1 324 664, 78 грн. щомісяця. За даними цієї декларації в строк до 30 жовтня 2015 року ТОВ «СМНВО» зобов'язане було сплатити орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності за вересень 2015 року в сумі 1 324 664, 78 грн.; в строк до 30 листопада 2015 року - за жовтень 2015 року в сумі 1 324 664, 78 грн.; в строк до 30 грудня 2015 року - за листопад 2015 року в сумі 1 324 664, 78 грн.; в строк до 30 січня 2016 року - за грудень 2015 року в сумі 1 324 664, 78 грн.

Так само, згідно податкової декларації з плати за землю № 9017463551 від 16.02.2016 (а.с. 47-48), позивачем було визначене податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2016 рік в загальному розмірі 36 193 413, 12 грн., по 3 016 117, 76 грн. щомісяця, зі строком сплати протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Тобто, строком сплати зобов'язань за січень 2016 року в сумі 3 016 117, 76 грн., є 28 лютого 2016 року; за лютий 2016 року в сумі 3 016 117, 76 грн. є 30 березня 2016 року; за березень 2016 року в сумі 3 016 117, 76 грн. є 30 квітня 2016 року; за квітень 2016 року в сумі 3 016 117, 76 грн. є 30 травня 2016 року та за травень 2016 року в сумі 3 016 117, 76 грн. є 30 червня 2016 року.

У визначені строки ТОВ «СМНВО» вказані податкові зобов'язання сплачені не були. Натомість 06 квітня 2016 року була подана уточнююча декларація з плати за землю № 90501464997 (а.с. 53-54), згідно якої сума податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2016 рік була зменшена і визначена платником податків в загальному розмірі 27 744 894, 86 грн., по 2 312 074, 57 грн. щомісяця. За даними цієї декларації в строк до 28 лютого 2016 року позивач зобов'язаний був сплатити орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень 2016 року в сумі 2 312 074, 57 грн.; в строк до 30 березня 2016 року - за лютий 2016 року в сумі 2 312 074, 57 грн., в строк до 30 квітня 2016 року - за березень 2016 року в сумі 2 312 074, 57 грн.; в строк до 30 травня 2016 року - за квітень 2016 року в сумі 2 312 074, 57 грн.; в строк до 30 червня 2016 року - за травень 2016 року в сумі 2 312 074, 57 грн.

З картки особового рахунку ТОВ «СМНВО» за платежем: орендна плата з юридичних осіб (код класифікації 18010600) та виписок про рух коштів по рахунках (а.с. 89-104) судом встановлено, що в рахунок погашення податкових зобов'язань по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2015-2016 роки, визначених податковими деклараціями № 9018495895 від 19.02.2015 і № 9017463551 від 16.02.2016, з урахуванням коригувань, внесених уточнюючими податковими деклараціями від 06.04.2016 № 9276636556 та 90501464997, позивачем, згідно платіжних доручень № 194 від 30.03.2016, № 244 від 22.03.2017, № 241 від 16.03.2017, № 239 від 22.03.2017, № 271 від 23.03.2017, № 359 від 22.03.2017, № 526 від 04.04.2017, № 529 від 28.03.2017, № 645 від 13.04.2017, № 1083 від 19.09.2017, від 20.09.2017 та № 1085 від 13.09.2017, було сплачено 1 029 465, 92 грн. З інших джерел, визначених статтею 87 ПК України, податковий борг по орендній платі за землю не погашався.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що ГУ ДФС у Сумській області не мала правових підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10% та 20% погашеної суми податкового боргу, нарахованого на суми коригування податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, оскільки, як уже зазначалось, подання уточнюючих декларацій, так само, як і коригування зобов'язань внаслідок скасування пені, не є погашенням суми податкового боргу, а є визначенням суми податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами ТОВ «СМНВО» щодо невідповідності ч. 2 ст. 2 КАС України податкових повідомлень-рішень від 03.11.2017 № 0023151203 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 372 016, 09 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб та № 0023141203 в частині зобов'язання сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 3 129 387, 29 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб, в зв'язку з чим, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування цих рішень, підлягають задоволенню.

В той же час, суд не може погодитись з доводами позивача щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2017 № 0023141203 в частині зобов'язання сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 205 893, 19 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб, оскільки, як уже зазначалось, матеріалами справи підтверджено та не заперечується ТОВ «СМНВО», що фактично за період, який перевірявся, податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності був погашений на 1 029 465, 92 грн. з порушенням строків погашення більше 30 календарних днів. Вказані обставини свідчать про наявність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за ст. 126 ПК України та відповідність ч. 2 ст. 2 КАС України податкового повідомлення-рішення № 0023141203 від 03.11.2017 в частині зобов'язання сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 205 893, 19 грн. В зв'язку з цим, позовні вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0023141203 від 03.11.2017 у вказаній частині, не підлягають задоволенню.

Статтею 244 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, окрім іншого, питання розподілу судових витрат.

Згідно зі ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вказаних норм, а також беручи до уваги те, що при поданні позовної заяви ТОВ «СМНВО» згідно платіжного доручення № 1234 від 21.11.2017 був сплачений судовий збір в сумі 55 609, 45 грн. (а.с. 29), суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Сумській області на користь позивача суму судового збору пропорційну до задоволених вимог, що складає 52 272, 88 грн.

Керуючись статтями 90, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Головного управління ДФС у Сумській області, третя особа Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0023151203 від 03.11.2017 про зобов'язання сплатити штраф в розмірі 10% в сумі 372 016, 09 грн. (триста сімдесят дві тисячі шістнадцять) грн. 09 коп. за платежем: орендна плата з юридичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0023141203 від 03.11.2017 в частині зобов'язання сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 3 129 387, 29 (три мільйона сто двадцять дев'ять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 29 коп. за платежем: орендна плата з юридичних осіб.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0023141203 від 03.11.2017 в частині зобов'язання сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 205 893, 19 (двісті п'ять тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 19 коп. за платежем: орендна плата з юридичних осіб - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (40030, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код 39456414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 34013028) судовий збір в розмірі 52 272, 88 (п'ятдесят дві тисячі двісті сімдесят дві) грн. 88 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя (підпис) С.В. Воловик

З оригіналом згідно

Суддя С.В. Воловик

повний текст рішення складений 16.01.2018