Ухвала суду № 71627638, 15.01.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/157/18

УХВАЛА

15 січня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «- ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ -» до Одеської митниці ДФС, Одеського управління з питань експертиз та досліджень департаменту податкових та митних експертиз ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа – відділ митного оформлення № 2 митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці ДФС, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, стягнення коштів, -

встановив:

10 січня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «- ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ -» від 09.01.2018 року до:

1) Одеської митниці ДФС про:

- визнання протиправною та скасування з дня складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.07.2017 року № UA500490/2017/00001, складеної відповідачем;

- визнання протиправними дій відповідача із затримки митного оформлення товару позивача за митною декларацією ЕК 10 РР від 01.06.2017 року № UA500490/2017/000648;

2) Одеського управління з питань експертиз та досліджень департаменту податкових та митних експертиз ДФС про визнання протиправним та скасування з дня складання висновку відповідача від 06.07.2017 року № 142008700-0388;

3) Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення з Державного бюджету України в особі відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 845042,25 грн. (вісімсот сорок п’ять тисяч сорок дві гривні 25 копійок) у рахунок відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями та рішеннями.

Одержавши позовну заяву, суд з’ясував, що її подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з наступних підстав.

По-перше, відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивачем у даній позовній заяві в якості додатків до позову зазначено: (п. 17 переліку додатків) засвідчена належним чином копія букинг-ноти (договору) № КФО/17010110 від 03.01.2017 року ти листа ПП «Українське дунайське агентство» від 28.12.2017 року вих. № 2017-24 (на 3 арк.); (п. 18 переліку додатків) засвідчена належним чином копія Акта прийняття-передачі безекіпажного судна ДМ-1023 від 01.06.2017 року, Акта прийняття-передачі без екіпажного судна ДМ-1023 від 12.07.2017 року, Акта виконаних робіт (наданих послуг) від 13.07.2017 року за договором № КФО/17010110 від 03.01.2017 року, виставленим рахунком № 30793 від 13.07.2017 року (на 3 арк.).

Проте, фактично до позовної заяви та її копій відповідно до кількості учасників справи вищезазначені документи позивачем не додані.

По-друге, пунктом 4 частини 1 статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2, 7, 9 частини 1 статті 4 КАС України визначено:

- адміністративна справа – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

- публічно-правовий спір – спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи;

- суб’єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

- відповідач – суб’єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;

- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб’єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

- індивідуальний акт - акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов’язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 172 КАС України, не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Друга позовна вимога висунута позивачем до Одеського управління з питань експертиз та досліджень департаменту податкових та митних експертиз ДФС про визнання протиправним та скасування з дня складання висновку відповідача від 06.07.2017 року № 142008700-0388.

Проте, відповідно до ч. 5 ст. 515 МК України висновок експерта не є обов’язковим для посадової особи органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. У разі незгоди цієї особи з висновком експерта у постанові, яка виноситься у справі, повинно міститися обґрунтування такої незгоди.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 24 МК України, кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Предметом оскарження є:

1) рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні;

2) дії - вчинки посадових осіб та інших працівників органів доходів і зборів, пов’язані з виконанням ними обов’язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України;

3) бездіяльність - невиконання органами доходів і зборів, їх посадовими особами та іншими працівниками обов’язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, або неприйняття ними рішень з питань, віднесених до їх повноважень, протягом строку, визначеного законодавством.

З наведеного вбачається, що оскаржений позивачем висновок не є рішенням у розумінні МК України та КАС України.

Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду та у кількості примірників (відповідно до кількості учасників справи):

- документів, зазначених позивачем у п.п. 17, 18 додатків до позовної заяви;

- письмово узгодити позовну вимогу до Одеського управління з питань експертиз та досліджень департаменту податкових та митних експертиз ДФС про визнання протиправним та скасування з дня складання висновку відповідача від 06.07.2017 року № 142008700-0388 із положеннями МК України та КАС України або, у разі залишення її у первісному змісті, - письмово обґрунтувати таку позицію позивача з урахуванням наведених судом положень МК України та КАС України з відповідного питання для встановлення судом, чи належить позовну заяву у зазначеній частині розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «- ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ -» до Одеської митниці ДФС, Одеського управління з питань експертиз та досліджень департаменту податкових та митних експертиз ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа – відділ митного оформлення № 2 митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці ДФС, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, стягнення коштів – залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Суддя М.Г. Цховребова