
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
"16" січня 2018 р. cправа № 809/1846/17
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Івано-Франківської обласної ради до Коломийської міської ради про визнання незаконним абзацу 61 п.п. 3.23 п.3 додатку до рішення № 875 від 04.06.2004 року та п.2 додатку до рішення №1223 від 16.12.2004 року,-
В С Т А Н О В И В:
Івано-Франківська обласна рада звернулася до суду з адміністративним позовом до Коломийської міської ради про визнання незаконним абзацу 61 п.п. 3.23 п.3 додатку до рішення № 875 від 04.06.2004 року та п.2 додатку до рішення №1223 від 16.12.2004 року.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2017 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 122, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк для усунення недоліків, зокрема шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Вимоги вказаної ухвали в цій частині позивачем виконані не в повному обсязі.
Так, ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як слідує зі змісту адміністративного позову Івано-Франківська обласна рада просить суд визнати незаконним абзац 61 п.п. 3.23 п.3 додатку до рішення № 875 від 04.06.2004 року та п.2 додатку до рішення №1223 від 16.12.2004 року. При цьому, позивачем у позовній заяві зазначено, що про відсутність нерухомого майна (майнового комплексу Коломийської центральної районної лікарні на бульварі Лесі Українки 36а в м. Коломиї) стало відомо при проведенні обстеження приміщень 22.05.2015 року.
Із доданих до позовної заяви документів слідує, що 22.05.2015 року заступником начальника управління, начальником відділу матеріально-технічного забезпечення управління майна спільної власності територіальних громад Івано-Франківської обласної ради, головним фахівцем відділу технічного нагляду за капітальним ремонтом та експлуатацією будинків та споруд закладів охорони здоров'я облдержадміністрації в присутності юрисконсульта та техніка-будівельника проведено обстеження приміщень, що перебувають на балансі Коломийської центральної районної лікарні.
За результатами проведеного обстеження встановлено, зокрема, що закріплені за Коломийською центральною районною лікарнею нежитлові приміщення за адресою м. Коломия бульвар Л.Українки 36а не належать установі.
Листом Коломийської центральної районної лікарні від 11.06.2015 року за вих. №277/01-02/01 на адресу заступника начальника управління, начальника відділу матеріально-технічного забезпечення управління майна спільної власності територіальних громад області Івано-Франківської обласної ради надано пояснення щодо причин відсутності закріпленого за Коломийською центральною районною лікарнею нерухомого майна за адресою м. Коломия бульвар Л.Українки 36а, в якому зазначаються оскаржувані рішення. Також до пояснення додано рішення Коломийської міської ради №1223 від 16.12.2004 року.
Таким чином, про наявність оскаржуваних рішень позивач дізнався після отримання у 2015 році пояснення Коломийської центральної районної лікарні, а тому з цього часу розпочався перебіг строку звернення до суду для заявлених позовних вимог.
12.01.2018 року позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду та навів підстави поважності причин його пропуску (у зв'язку з веденням довшого часу перемовин з відповідачем та зверненням до Господарського суду Івано-Франківської області 12.10.2017 року).
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Позивачем не вказано про обставини, які перешкоджали своєчасно звернутися до суду протягом часу коли стало відомо про оскаржувані рішення, тобто з 2015 року, а також не наведено причин неможливості звернення із таким позовом раніше та не надано суду доказів, які вказували б на поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Посилання позивача на проведення довшого часу перемовин з відповідачем щодо добровільного врегулювання цього спору не може вказувати на поважність причин пропуску строку, оскільки в цих правовідносинах діючим законодавством не передбачено обов'язковості проведення досудового порядку вирішення спору.
Також не свідчить про поважність пропуску строку звернення до Івано-Франківського адміністративного суду із даним позовом звернення позивача із позовною заявою до Господарського суду Івано-Франківської області, ухвалою якого від 17.10.2017 року відмовлено у прийнятті позовної заяви.
Враховуючи те, що адміністративний позов подано до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 26.12.2017 року, що підтверджується вхідним штампом на позовній заяві, а про прийняття оскаржуваних рішень позивачу стало відомо у 2015 році, суд зазначає що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, докази поважності причин пропуску строку суду не надано, наведені позивачем причини не є поважними.
За таких обставин, адміністративний позов поданий позивачем із пропущенням строків звернення до суду, а підстав для поновлення зазначеного процесуального строку немає.
Відповідно до ч. 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву про поновлення строку звернення до суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі наведеного, керуючись статтями 123, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Івано-Франківської обласної ради до Коломийської міської ради про визнання незаконним абзацу 61 п.п. 3.23 п.3 додатку до рішення № 875 від 04.06.2004 року та п.2 додатку до рішення №1223 від 16.12.2004 року - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду, в порядку встановленому законом.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статей 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя Біньковська Н.В.
Судове рішення № 71627261, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 16.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 809/1846/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: