Рішення № 71627067, 17.01.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 р. Справа№805/4352/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Кочетов В.К.,

з участю представника третьої особи ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, третя особа Головне управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, про скасування рішення в частині та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, зокрема що у жовтні 2017 року під час оформлення спадкових справ від приватного нотаріуса дізнався про те, що постановою Добропільського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 25.04.2013 року накладено арешт на все належне йому на праві приватної власності майно в межах суми боргу - частину житлового будинку, іншу частину якого мав прийняти в спадщину.

Після звернення до відповідача дізнався, що вказана постанова прийнята на підставі постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області від 04.03.2012 року №822 про стягнення з нього на користь держави штрафу в сумі 92400 грн. Також отримав відповідь від 13.11.2017 року про те, що 29.11.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

З постановою Добропільського міськрайонного управління юстиції від 25.04.2013 року не погоджувався, оскільки ні її, ні постанови, що стала підставою для її винесення, він не отримував. Підприємницькою діяльністю не займався, а тому підстави для накладення на нього Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області штрафу в розмірі 92400 грн. відсутні. Крім того, передбачений ст.22 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» строк пред’явлення такої постанови до примусового виконання закінчився, а тому державний виконавець не повинен був відкривати виконавче провадження. Крім того, державним виконавцем порушено ч. 5 ст. 25 вказаного ОСОБА_3 щодо надіслання йому постанови про відкриття виконавчого провадження й ст. 6 та ст. 11 вказаного ОСОБА_3 щодо роз'яснення йому прав та обов'язків.

У зв’язку з наведеним позивач просив:

- скасувати постанову Добропільського міськрайонного управління юстиції від 25.04.2013 року, винесену на підставі постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області від 04.03.2012 року №822, в частині накладення арешту на все майно ОСОБА_2 та заборону на його відчуження;

- зобов'язати Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо ОСОБА_2.

Представник відповідача подав заяву, в якій зазначав, що в Добропільському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на примусовому виконанні перебувала постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області від 04.03.2012 року №822 про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 92400 грн. Державним виконавцем на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Інших заяв по суті справи подано не було.

Позивач та представник відповідача подали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що у зв'язку із захопленням у 2014 році приміщення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області представниками «ДНР» надати будь-яку інформацію щодо винесення Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області постанови від 04.03.2012 року №822 неможливо. Просив розглянути справу і прийняти рішення на розсуд суду.

Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що постановою Добропільського міськрайонного управління юстиції від 25.04.2013 року відкрито виконавче провадження (ВП №37763966) з виконання постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області від 04.03.2012 року №822 про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 92400 грн.

Вказаною постановою також накладено арешт на все майно, що належить боржнику, в межах суми стягнення. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику, в межах суми стягнення.

В межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем приймалися постанови:

- від 02.05.2013 року, якою з боржника стягнуто виконавчий збір;

- від 01.11.2013 року, якою з боржника стягнуто витрати на проведення виконавчих дій;

- від 04.11.2013 року, якою накладено арешт на ГАЗ 31029, 90500 ЕК, дв.: НОМЕР_1, к.: ХТН310290S0357859, ш.: 366494, 1995 р.випуску, сірий, що належить боржнику; заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику, в межах суми боргу.

Постановою заступника начальника Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 02.11.2017 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повернуто стягувачу.

Судом також встановлено, що відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області (правонаступника Інспекції з питань захисту прав споживачів) від 26.10.2017 року №01-09/3084 у зв'язку із захопленням у 2014 році приміщення Інспекції у м. Донецьку представниками «ДНР», надати будь-яку інформацію щодо винесення Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області постанови від 04.03.2012 року №822 неможливо.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

На час відкриття виконавчого провадження, в якому накладався арешт на нерухоме майно боржника, порядок примусового виконання рішень регулювався ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV, ч. 1 ст. 19 якого було передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього ОСОБА_3, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з п.п. 6 та 8 ч. 2 ст. 17 вказаного ОСОБА_3 відповідно до цього ОСОБА_3 підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу служб.

Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання визначалися ст. 22 вказаного ОСОБА_3, відповідно до ч. 1 якої виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконавчих документів (крім судових рішень та рішень комісій по трудових спорах) з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Постанова державного виконавця в частині відкриття виконавчого провадження та відповідні дії державного виконавця позивачем не оскаржуються.

Предметом спірних правовідносин є постанова про відкриття виконавчого провадження лише в частині накладення арешту на все майно, що належить боржнику, в межах суми стягнення, і заборони здійснювати відчуження такого майна в межах суми стягнення.

Частиною 2 ст. 25 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» в редакції, яка була чинною та підлягала застосуванню на час відкриття виконавчого провадження, було передбачено, що за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 57 вказаного ОСОБА_3 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Такий арешт може бути накладений у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети (ч. 3 ст. 57 вказаного ОСОБА_3).

Отже, відкривши виконавче провадження, державний виконавець для забезпечення реального виконання виконавчого документа правомірно наклав на майно боржника в межах суми стягнення арешт та оголосив заборону на його відчуження, що відповідало наведеним нормам закону.

Суб’єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача.

Передбачені законом підстави для скасування постанови в оскарженій частині та зобов’язання відповідача у зв’язку з цим вчинити певні дії (похідна позовна вимога) із зазначених в позові підстав – відсутні.

Посилання позивача на неправомірність і безпідставність накладення на нього Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області штрафу в розмірі 92400 грн. постановою, яка стала підставою для відкриття виконавчого провадження, є неприйнятними, оскільки вказана постанова не є предметом спірних правовідносин в даній справі.

Посилання позивача на порушення відповідачем ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» в частині правомірності відкриття виконавчого провадження, надіслання позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження та роз'яснення йому прав та обов'язків є неприйнятними, оскільки правомірність вказаних дій також не є предметом спірних правовідносин в даній справі.

Крім того, постановою заступника начальника Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 02.11.2017 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повернуто стягувачу.

Наслідки повернення виконавчого документа визначені ст. 40 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження», відповідно до ч. 2 якої (в редакції, яка була чинною та підлягала застосуванню на час винесення вказаної постанови) про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Отже, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу має бути зазначено про зняття арешту з майна (коштів) боржника, що породжує певні правові наслідки.

В разі непогодження з діями чи рішеннями державного виконавця на цій стадії виконавчого провадження до суду можуть бути оскаржені саме ці дії чи рішення.

Між тим, дії відповідача щодо не зняття арешту з майна позивача при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу не є предметом спірних правовідносин в даній адміністративній справі.

З огляду на наведене правові підстави для задоволення позову із зазначених в ньому підстав – відсутні.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_2 (85000, Донецька обл., м. Добропілля, м-н Молодіжний 3/35, ІПН НОМЕР_2) до Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83), третя особа Головне управління Держпродспоживслужби в Донецькій області (87534, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Гризодубової, 3), про скасування рішення в частині та зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Логойда Т. В.