Ухвала суду № 71624879, 28.12.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/76714/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва - Соколов О.М., при секретарі - Мудренко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Мартиніва Івана Ярославовича у кримінальному провадженні № 12016140040002434 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

27.12.2017 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Мартинів Іван Ярославович, за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Жупіна О.С., про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на гроші у безготівковій формі, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 відкритому ТОВ «РЕНТАЛ ПЛЮС», (ЄДРПОУ 40225637) у ПАТ «УКРСОЦБАНК» (МФО 300023), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 29.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

28 грудня 2017 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, якою подано вказане клопотання, через канцелярію суду подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, також, слідчий у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016140040002434 від 21.07.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.2 ст.321-1, ч. 1 ст. 255 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, увійшовши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_4, у період з січня по липень 2017 року, діючи умисно, в складі злочинної організації, разом з іншими її учасниками, умисно вчинила ряд незаконних заволодінь чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, в особливо великих розмірах.

21.12.2017 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 190, КК України.

Санкція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає як обов'язкове додаткове покарання конфіскацію майна.

Слідчий вказує, що підставою арешту належного підозрюваному ОСОБА_3 майна є сукупність фактичних даних, які вказують на необхідність забезпечення можливої у подальшому конфіскації майна ОСОБА_3 за вироком суду.

У ході проведення досудового розслідування достовірно встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3, 21.06.2016 одноосібно став засновником та керівником товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТАЛ ПЛЮС», (ЄДРПОУ 40225637, юридична адреса: м. Київ, вул. Райдужна, будинок 4), в статутний капітал якого вніс 236 900 гривень, що становить 100 % статутного капіталу.

Згідно інформації, наданої державною фіскальною службою України від 09.10.2017 № 17261/5/99-99-08-02-02-16 ТОВ «РЕНТАЛ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 40225637) з 27.01.2016 по теперішній час має банківський рахунок№ НОМЕР_1 відкритий у ПАТ «УКРСОЦБАНК» (МФО 300023), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 29.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновків, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_3 та недопущення його відчуження, вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на гроші у безготівковій формі, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 відкритому ТОВ «РЕНТАЛ ПЛЮС», (ЄДРПОУ 40225637) у ПАТ «УКРСОЦБАНК» (МФО 300023), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 29.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Мартиніва Івана Ярославовича у кримінальному провадженні № 12016140040002434 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на гроші у безготівковій формі, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 відкритому ТОВ «РЕНТАЛ ПЛЮС», (ЄДРПОУ 40225637) у ПАТ «УКРСОЦБАНК» (МФО 300023), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 29, з наданням письмової інформації про суму грошей, на які накладено арешт на час виконання ухвали.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Соколов