Ухвала суду № 71623274, 12.01.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/7/18 Справа № 705/3231/16-к Категорія: ст. 179 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

підозрюваного ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про застосування відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого;

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов’язання, з покладенням обов’язків, передбачених п.1,2,3,8 ч.5 ст. 194 КПК України ,-

в с т а н о в и л а :

Слідчим відділенням в складі СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016250250000671 від 20.04.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманське хлібоприймальне підприємство» ОСОБА_10, не отримавши дозвіл на виконання робіт з підвищеною небезпекою, не забезпечив безпечне ведення будівельно-монтажних робіт на території підприємства, утримання в справному стані та безпечні умови експлуатації монтажного спеціального крана МКТ 6-45 на базі тягача МоАЗ-6442 зав. № 155, та допустив використання даного крану, який не був зареєстрований у територіальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці, експлуатація якого наказом ТОВ «Уманське ХПП» від 22.02.2016 була заборонена, станом на момент, який передував падінню стріли крана, який перебував у технічно незадовільному стані, зумовленому наявністю дефектів частин та механізмів, розкомплектованістю, непрацездатним станом систем забезпечення безпеки роботи крану, не дотримання вимог діючих нормативних актів щодо періодичного виконання заходів організаційного та організаційно-технічного характеру, що за своєю сукупністю унеможливлювало його подальшу експлуатацію та створило загрозу виникнення події аварії вказаного крану, оскільки рішення про пуск в роботу обладнання не отримувалось, не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, що привело 20.04.2016 до падіння стріли монтажного спеціального крана МКТ 6-45 зав № 155.

Внаслідок чого, 20.04.2016, близько 15 год. під час виконання

будівельних робіт на території ТОВ «Уманське ХПП», що розташоване по вул. Старицького, 1 м. Умань, зокрема, шляхом використання підйомного крана МКТ 6-45 на базі тягача МоАЗ-6442, зав. № 155, про що свідчить: підключення крана до електромережі за допомогою білого електричного кабелю; наявність в кабіні крана рації для двостороннього зв'язку між кранівником та монтажниками (стропальниками); наявність в кабіні крана побутового обігрівача для роботи в зимовий час; наявність в кабіні крана «барсетки», яка можливо належала кранівнику; наявність в кабіні крана сонцезахисних окулярів; відкритий люк огляду в кабіні кранівника, для кращого огляду вантажів, що підіймаються та для комфортного перебування на робочому місці кранівника; відсутність пилу на важелях керування в кабіні крана; характерний металевий блиск на канатах, блоках, гакові крана, на виносних опорах крана, який виникає підчас виконання робіт краном; впала стріла вищезазначеного крана, причиною падіння якої стало вислизання з-під затискачів (руйнація цілісності) розтяжки (канату) механізму зміни вильоту стріли, в районі його кріплення до оголовку стріли (з лівого боку вузла), в результаті чого стріла крана стала не керована та впала на проїзну частину вул. Старицького, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем Хундай Туксон, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який рухався в напрямку вул. Вокзальної м. Умані, під керуванням ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, в середині якого перебували пасажири ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_10.

В результаті падіння стріли крану МКТ 6-45 на базі тягача МоАЗ-6442 зав. № 155 на дах автомобіля Хундай Туксон, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 було травмовано директора СТОВ «Дружба» (ЄРДПОУ 03794348), ОСОБА_11, який керував вищевказаним автомобілем, в якого було виявлено забійну рану голови, струс головного мозку, що виникли від дії твердих тупих предметів, та згідно висновку експерта № 05-7-01/470 від 25.05.2016 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також пасажирів ОСОБА_13, в якої було виявлено забій головного мозку, відкриті переломи мозкового та лицевого черепа, відрив правого зорового нерва, що виникли від дії твердих тупих предметів, які згідно висновку експерта № 05-7-01/489 від 18.05.2016 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_14, в якої було виявлено забій головного мозку, множинні переломи кісток черепа, що виникли від дії твердих тупих предметів, які згідно висновку експерта № 05-7-01/488 від 18.05.2016 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, пасажир автомобіля ОСОБА_12, померла на місці події, смерть її настала внаслідок поєднаної травми голови, грудної клітки, грудного відділу хребта, у вигляді закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи та склепіння черепа крововиливами під м'які мозкові оболонки з забоєм - розмізченням головного мозку, перелому грудного відділу хребта, переломів ребер зліва, перелому грудини, що у своєму перебігу ускладнились розвитком травматичного та спінального шоку, які утворились від дії твердих тупих предметів, які згідно висновку експерта № 05-07-02/137 від 25.06.2016 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

Порушення законодавчих та нормативних актів та їх невиконання, допущені зі сторони директора ТОВ «Уманське ХПП» ОСОБА_7, перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із подією нещасного випадку, який мав місце 20.04.2016 із пасажирами автомобіля Хундай Туксон, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, що об'єктивно підтверджується висновком експерта № 123/8 від 06.06.2017 року.

08 грудня 2017 року, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України.

14 грудня 2017 року начальник слідчого відділенням в складі СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області майор поліції ОСОБА_16 звернулася до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим з прокурором Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_17, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7.

14.12.2017 ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області у задоволенні вказаного клопотання відмовлено та обрано підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов’язання з покладенням обов’язків, передбачених п.1,2,3,8 ч.5 ст. 194 КПК України.

Дана ухвала вмотивована тим, що всі висновки органів досудового слідства, які вони викладають у поданні про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту мають підтверджуватися такою сукупністю доказів, яка б, переконувала б суд в тому, що особа вчинила злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки; свідчила б про необхідність обрання до підозрюваного запобіжного заходу тримання під вартою, а саме докази того, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Однак, в судовому засіданні доведено наявність лише одного ризику на котрі посилається в клопотанні слідчий, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні порушує питання про скасування ухвали слідчого судді через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, просить постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Апелянт зазначає, що слідчим суддею не в повній мірі враховано, що ОСОБА_10 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, наявні ризики щодо особи підозрюваного, а також те, що застосування більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та забезпечити всебічне, повне та об'єктивне проведення досудового розслідування у розумні строки.

Заслухавши суддю - доповідача, думку прокурора Костюка О.С., який підтримав апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні та просив її задовольнити в повному обсязі, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, про законність та обґрунтованість рішення слідчого судді та відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог прокурора, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Обираючи ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання слідчий суддя дотримався вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого і прийшов до вірного висновку, що по даному кримінальному провадженню маються докази, що вказують на причетність до вчинення злочину саме цієї особи, а сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для тримання особи під вартою. Крім того, органом досудового розслідування не доведено, що застосування більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Згідно ч.2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1,2 ч.1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов’язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Висновок слідчого судді про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання є обґрунтованим, при вирішенні питання про застосування щодо нього саме такого запобіжного заходу слідчим суддею вірно враховано дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, його вік, стан здоров’я, позитивні характеристики за місцем роботи та проживання, наявність сім’ї та міцних соціальних зв’язків, постійного місця проживання, перебування на його утриманні дружини та дочки, яка навчається, батьків похилого віку.

Крім того, у клопотанні слідчий та в апеляційній скарзі прокурор не навели обґрунтування того, що лише тримання під вартою є тим запобіжним заходом, який би забезпечив належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов’язків.

Стосовно доводів прокурора щодо можливості здійснення ОСОБА_7 впливу на потерпілих, свідків з метою зміни їх показань, то вони є лише припущеннями, які нічим не підтверджені. Крім того, свідками в даному кримінальному провадженні є працівники підприємства ТОВ «Уманське хлібоприймальне підприємство», а ОСОБА_10 звільнений з посади директора вказаного підприємства, та позбавлений можливості впливу на них.

Також, слідчим суддею при застосуванні до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання, з метою запобігання ризику переховуватися від суду, відповідно до вимог ч.5 ст. 194 КПК України, було покладено обов’язки, які, як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_10 виконує, а саме: намагався здати на зберігання закордонний паспорт, про що свідчить його заява від 06.01.2018, хоча йому закордонний паспорт безпідставно без пояснень було повернуто, отримав дозвіл від начальника СВ в складі СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_16 від 28.12.2017 №19347/14 на виїзд для санітарно-курортного лікування в с. Східниця, Львівської області, з’являється за викликами до слідчого та суду.

Істотних порушень слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого щодо ОСОБА_7 – не встановлено.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що застосування до ОСОБА_7 саме такого запобіжного заходу, як особисте зобов’язання, зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов’язків та не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді і задоволення апеляційних вимог прокурора.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 179, 194, 392, 393, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання начальника слідчого відділення в складі СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_16 про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов’язання з покладенням обов’язків, передбачених п.1,2,3,8 ч.5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора – без задоволення.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :