Ухвала суду № 7162126, 30.11.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2009 року № 22а-13236/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Ніколіна В.В., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання Ткач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу коопзаготпрому Красилівської райспоживспілки Хмельницької області на постанову господарського суду Хмельницької області від 04.08.2008 року у справі за позовом коопзаготпрому Красилівської райспоживспілки Хмельницької області до Державної податкової інспекції у Красилівському районі Хмельницької області про визнання безнадійним податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2008 року коопзаготпром Красилівської райспоживспілки Хмельницької області звернувся до суду з позовом до ДПІ у Красилівському районі Хмельницької області про визнання безнадійним податкового боргу.

Позивач посилався на те, що згідно акту виїзної планової перевірки Красилівської МДПІ №177-23-01771060 від 21.03.2008 року було нарахована пеня в сумі 2313,17 грн. на податок з доходів фізичних осіб. Дану суму пені позивач вважав необєктивно нарахованою, оскільки сума заборгованості по податку з доходів фізичних осіб утворилася ще станом на 31.05.2004 року, яка складала 22181,09 грн., згідно акта комплексної планової документальної перевірки від 21.07.2004 року. Підприємство, незважаючи на важкий фінансовий стан, частково дану суму заборгованості сплачувало, що підтверджують акти перевірок. Позивач вважав, що податковим органом пропущено строки позовної давності- 1095 календарних днів.

Позивач просив нараховану суму пені в розмірі 2313,18 грн. відмовити як безпідставно нараховану. Суму заборгованості 17582,61 грн., яка підтверджується актом перевірки №177-23-01771060 від 21.03.2008 року визнати як безнадійний податковий борг за строком позовної давності.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 04.08.2008 року в задоволені позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив коопзаготпром Красилівської райспоживспілки Хмельницької області, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду є необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує на те, що дирекцією коопзаготпрому податок з доходів фізичних осіб за період 2005-2007 років перераховувався кожен місяць і в платіжних дорученнях вказувалось місяць і рік, за який сплачувався даний податок. Від податкового органу повідомлення про розподіл сплачених коштів не надходило.

Суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позову.

Апелянт просить скасувати постанову господарського суду Хмельницької області від 04.08.2008 року та винести нову постанову про задоволення позовних вимог.

Вислухавши суддю-доповідача, представника коопзаготпрому Красилівської райспоживспілки, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В справі встановлено, що ДПІ в Красилівському районі Хмельницької області провела комплексну планову документальну перевірку коопзаготпрому Красилівської РСС з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 1.07.2006р. по 31.12.2007р.

В процесі перевірки встановлено, що станом на 31.12.2007р. підприємство допустило заборгованість перед бюджетом зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 17582,61 грн., порушивши при цьому вимоги пп.8.1.1 , 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». В акті перевірки зазначено, що за прострочення термінів сплати даного виду податку підприємству нараховується пеня на загальну суму 2313,17 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, господарський суд Хмельницької області правильно виходив з вимог чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини сторін.

Зокрема, відповідно до п.18.2 ст.18 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закону) підлягає списанню безнадійний податковий борг, в тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном «безнадійний», зокрема, слід розуміти: в) податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Дефініція податкового боргу дана в п.1.3 ст.1 Закону, згідно якого податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання ( з врахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Господарський суд встановив, що спірна сума 17582,61 грн. не є самостійно узгодженою, оскільки декларація з цього виду податку позивачем не подавалася до податкового органу, вона також не є узгодженою в адміністративному чи судовому порядку, оскільки податкові повідомлення-рішення відповідачем з цього приводу не приймалося.

Отже, при умові відсутності податкового боргу немає правових підстав для твердження про наявність безнадійного податкового боргу.

Посилання позивача на положення ст..ст. 256,257 ЦК України є безпідставними, оскільки ці норми спірних правовідносин сторін не регулюють, про що правильно вважав суд першої інстанції.

Досліджуючи обставини справі в частині заявлених вимог щодо неправомірності нарахування пені, господарський суд прийшов до правильного висновку про те, що рішення податкового органу про нарахування пені на заборгованість з податку на доходи фізичних осіб не приймалося у встановленому законом порядку, а зазначення а в акті перевірки про нарахування такої не може тягнути за собою негативні правові наслідки для позивача.

Навіть при умові прийняття рішення податкового органу про нарахування пені підстав для визнання його правомірним не було би, оскільки оспорювана сума не узгодженою, що виключає нарахування пені за прострочення сплати податку.

Повно встановивши обставини справи, давши належну оцінку доказам, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність відмови в задоволенні позову позивачу.

В звязку з наведеним постанова суду скасуванню не підлягає, а доводи апеляційної скарги в частині наявності правових підстав для визнання безнадійним податкового боргу та його списання підставою для її задоволення бути не можуть.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу коопзаготпрому Красилівської райспоживспілки Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Хмельницької області від 04.08.2008 року у справі № 21/2581-А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : В.В. Ніколін

В.З. Улицький

Повний текст виготовлено 04.12.2009 року.