Постанова № 71620997, 15.01.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2129/17 Номер провадження 33/786/79/18Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1, з секретарем Журою Н.Л., Пархоменко Ю.І., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 жовтня 2017 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ФОП, проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 41 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 320 гривень.

Згідно з постановою, ФОП ОСОБА_2 використовувала найману працю ОСОБА_3 без оформлення трудового договору (контракту) в порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України.

Не погодившись з даним рішенням судді місцевого суду Юршевською Н.С. подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 жовтня 2017 року , а провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляції вказує, що висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_3М, працюючи в належному їй торговому кіоску на умовах цивільно-правової угоди виконувала протягом одного місяця підсобні роботи і не підпорядковувалась правилам внутрішнього трудового розпорядку, вона сама організовувала свою роботу і виконувала її на власний розсуд.

Заслухавши апелянта, яка підтримала доводи апеляції та просила її задовольнити, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є : своєчасне , всебічне , повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи , вирішення її в точній відповідності з законом , забезпечення виконання винесеної постанови , а також виявлення причин та умов , що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень , запобігання правопорушенням , виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.

Вважаю, що вказані вимоги закону суддею місцевого суду були виконані не в повному обсязі .

Так, визнаючи ОСОБА_2 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП суддя суду першої інстанції послався як на докази на результати перевірки ФОП ОСОБА_2 , довідку спостереження та правовідносини , що існували між ФОП ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3

Під час апеляційного перегляду рішення судді суду першої інстанції встановлено , що в період з 28 по 29.09.2017 року управлінням держпраці у Полтавській області було проведено перевірку ФОП ОСОБА_2, за результатами якої було нібито виявлено факт роботи ОСОБА_3 без трудового договору. Згідно матеріалів справи підставою для цього послугувала довідка спостереження робочої групи по легалізації зайнятості населення, яка діє на підставі розпорядження міського голови від 07.09.2017 року, за змістом якої вбачається , що ФОП ОСОБА_2 здійснювала роздрібну торгівлю із залученням ОСОБА_3

Разом з тим, як вбачається із тих же матеріалів справи, між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 07 вересня 2017 року було укладено цивільно-правову угоду на виконання підсобних робіт. Факт існування вказаної угоди ніким не оспорюється. За змістом цієї угоди підсобні роботи передбачають можливість перебування ОСОБА_3 в тому числі і у торгівельних павільйонах. Вищевказана цивільно-правова угода на час складання протоколу і нас розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді не була визнана судом недійсною чи неукладеним правочином у порядку встановленому законом.

Довідка спостереження містить лише посилання на таке: місце спостереження Павільон-кіоск «Пиріжки-чебуреки» ; п.1.1. на момент спостереження здійснюється така діяльність : 47.81. роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами , напоями ; п.1.4 Під час спостереження діяльність здійснюється із залученням наступного найманого працівника ОСОБА_3. Разом з тим, довідка спостереження не містить посилання на конкретний вид роботи , яку виконувала ОСОБА_3 , якщо вона здійснювала реалізацію товару вроздріб, то кому, за яку суму, що саме .

При цьому, варто зазначити , що розділ 1.5 акту спостереження, в якому мали б бути зафіксовані встановлені спостереженням порушення , взагалі не містить фіксування , яке ж порушення допущене ФОП ОСОБА_2

Як вбачається із змісту довідки спостереження, гр. ОСОБА_3 опитана не була , тобто не було з’ясовано, який же обсяг роботи вона в дійсності виконувала. Не була ОСОБА_3 допитана і в суді першої інстанції.

Із змісту акту перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 16-05-203/773 вбачається , що всі порушення, які в ньому зазначені, встановлені із довідки спостереження від 07.09.2017 року .

Не відповідає фактичним обставинам і зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 29.09.2017 року щодо ФОП ОСОБА_2

Так, у протоколі зазначено: 07.09.2017 року робочою групою з легалізації зайнятості проведено рейд – обстеження діяльності ФОП ОСОБА_2, про що було складено довідку-обстеження від 07.09.2017 року. В п.1.5 довідки зазначено , що ОСОБА_3 працює у ФОП без договору(наказу).

Проте, як вже зазначено вище п.1.5 довідки спостереження від 07.09.2017 року не містить чіткого фіксування факту порушення.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто , на відміну від громадянина , який має право вчиняти дії , які не заборонені законом , органи державної влади та їх посадові особи мають діяти лише у суворій відповідності із вимогами законодавства.

З урахуванням наведеного вважаю, що наведені вище докази не є допустимими в розумінні положень ст.19 Конституції України.

Таким чином, висновки суду про наявність у вищезазначеній угоді ознак трудового договору та порушення ФОП ОСОБА_2 вимог п.3 ст. 24 КЗпПУ є помилковим.

Інших доказів винуватості ОСОБА_2 у порушенні положень ч.3 ст. 24 КУпАП з матеріалів справи не вбачається.

У даному випадку посадовою особою , яка складала протокол про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності , не надано суду переконливих доказів винуватості особи. А доводи головного державного інспектора Гармаш С.М. про те, що вона бачила у приміщенні торгового кіоску «Пиріжки. Чебуреки» ОСОБА_3, яка в той момент нібито виконувала обов’язки продавця готової продукції, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки цей факт не перевірявся, нічим не підтверджується і є лише припущенням.

В ході апеляційного розгляду були встановлені також і інші порушення , допущені суддею суду першої інстанції.

Так, за змістом статті 283 КУпАП в постанові судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності серед іншого має бути зазначено опис обставин об’єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, установлених під час розгляду справи.

Натомість суддя досить формально поставився до цього питання і в постанові не виклав фактичні обставини , які ним були встановлені , а обмежився лише викладом змісту протоколу про адміністративне правопорушення , що вже саме по собі є підставою для скасування судового рішення.

Статтею 62 Конституції України закріплено принцип, за яким обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до статті 247 п.1 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате , а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин , враховуючи , що в ході апеляційного розгляду не здобуто переконливих доказів винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП , а всі сумніви тлумачяться на користь особи , апеляція підлягає задоволенню , а провадження у справі закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, –

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, — ОСОБА_2 – задовольнити;

Постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 жовтня 2017 року відносно неї — скасувати;

Провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП;

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1