Рішення № 71620037, 16.01.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/16502/17

Провадження № 2/263/682/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Кузь К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру сплачених грошових коштів адресної допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на користь Управління надмірно сплачених грошових коштів адресної допомоги у розмірі 20000,00 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно заяви ОСОБА_1 від 02.10.2015 року, відповідно до «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», останній було призначено щомісячну адресну допомогу як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України в зальному розмірі 2210,00 гривень щомісячно, з 02.10.2015 року по 22.09.2016 року. В результаті проведення перевірки було встановлено, що відповідачці ОСОБА_1 з 08.05.2015 року на підставі права власності належить житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що згідно п. 6 Порядку є підставою для відмови у призначені щомісячної адресної допомоги. Відповідачкою було добровільно сплачено частину безпідставно виплачених коштів у розмірі 2500,00 та 2800,00 гривень, тому залишок заборгованості становить 20000,00 гривень. Враховуючи, що причиною безпідставно виплачених грошових коштів стало подання відповідачкою у своїй заяві від 02.10.2015 року недостовірної інформації, надмірно сплачені бюджетні кошти у вигляді щомісячної адресної допомоги в розмірі 20000,00 гривень підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Представник позивача у судове засідання надала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позов підтримала повністю, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідачка надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги не визнала та заперечувала проти їх задоволення, оскільки не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тому не має коштів на погашення заборгованості.

Фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правові відносини.

Судом встановлено, що відповідно до довідки від 23.03.2015 року № 1411024019 ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції /а.с. 5/.

Згідно з заявою від 02.10.2015 року ОСОБА_1 звернулася до Управління з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначивши, що ані в неї, ані у членів її родини немає у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах інших, ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення АТО /а.с. 14-15/.

Рішенням Управління від 22.11.2015 року ОСОБА_1 призначена допомога переміщеним особам на проживання за період з 02.10.2015 року по 22.09.2016 року в розмірі 2210,00 гривень щомісячно /а.с. 13/.

Згідно розрахунку надмірно сплачених коштів розмір загальної суми допомоги, отриманої відповідачем, за період з 02.10.2015 року по 22.09.2016 року становить 25859,38 гривень.

За результатами проведеної перевірки, зокрема з Інформації довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 107161718 від 12.12.2017 року було встановлено, що відповідачці ОСОБА_1 з 08.05.2015 року на підставі права власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 17/.

З 02.10.2015 року ОСОБА_1 було знято з обліку осіб, яким надається щомісячна адресна допомога як внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та вирішено стягнути надмірно сплачені Управлінням кошти за період з 02.10.2015 року по 22.09.2016 року /а.с. 12/.

Управлінням на адресу відповідачки було направлено лист від 11.10.2017 року та запропоновано добровільно с платити заборгованість з переплати адресної допомоги в розмірі 22300,00 гривень /а.с. 10/.

З протоколу погашення суми переплати вбачається, що станом на 01.12.2017 року залишок переплати Управлінням адресної допомоги відповідачці становить 20000,00 гривень /а.с. 7/.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Як вбачається зі змісту ч.1 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року, визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї.

Відповідно до п.6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Внаслідок неповідомлення відповідачкою про обставини, які впливають на призначення грошової допомоги, ОСОБА_1 надмірно нарахована та виплачена адресна допомога в розмірі 2000,00 гривень, адже за наявності у неї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, остання права на отримання щомісячної адресної допомоги станом на 02.10.2015 року не мала.

Відповідно до п. 11 Порядку, суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки відповідачкою вимога УСЗН про повернення коштів залишена без виконання, добровільно кошти у повному розмірі повернуті не були, вони підлягають стягненню з відповідачки.

Одночасно, суд зауважує, що відсутність фінансової можливості відповідачки повернути позивачу надмірно сплачені грошові кошти адресної допомоги не є підставою для звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1762,00 гривні, від сплати якого був звільнений позивач при подачі позову.

Керуючись п. п. 2, 3, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ст. ст. 2, 80, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру сплачених грошових коштів адресної допомоги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2, адреса проживання: АДРЕСА_2) на користь Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради (ЄДРПОУ 26010964, місцезнаходження: пр. Металургів, буд. 35 м. Маріуполь Донецька область, 87555) надмірно сплачені грошові кошти адресної допомоги в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1762,00 гривні.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом тридцять днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.Г. Шатілова