Ухвала суду № 71616080, 16.01.2018, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

Червоноармійський районний суд Житомирської області

Справа № 292/92/15-к

Номер провадження 1-кп/292/1/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2018 року смт. Пулини

Червоноармійського районного суду Житомирської області:

Суддя Гуц О.В.

секретар судового засідання Риданова Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Пулини матеріали кримінального провадження №12014060300000399 від 13.11.2014 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Житомирської

області, мешканця: вул.Свободи,32, м.Житомир, громадянина України,

українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого,

військовозобов"язаного, інвалідності та пільг на має, раніше судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

З участю сторін кримінального провадження:

прокурора Тимощука О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Червоноармійського районного суду перебуває кримінальне провадження №12014060300000399 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, яке надійшло до суду з обвинувальним актом 24.11.2015 року.

В судовому засіданні прокурор надав суду письмове клопотання, в якому зазначив, що 13 листопада 2014 року близько 12-ї години ОСОБА_1, у стані алкогольного сп"яніння, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, по вул.Леніна, с.Трудове, Червоноармійського району, Житомирської області, в порушення вимог пунктів 10.1 та 11.2 та лінії 1.1 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року проявив безпечність та неуважність до дорожньої обстановки, почав перестроюватись та змінювати напрямок руху, не впевневшись що це буде безпечно і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, при цьому не рухався як найближче до правого краю проїзної частини, а неодноразово перетинав суцільну лінію, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків та позначає межі проїзної частини, на які виїзд заборонено. Перетнувши в черговий раз суцільну лінію, зіткнувся з мопедом марки "Viper", без реєстраційного номера, яким керував ОСОБА_3, що рухався по своїй смузі руху.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого поперечного уламкового перелому шийки лівої стегнової кістки з незначним зміщенням уламків, які згідно висновку судово-медичної експертизи №545 від 19.03.2015 року в своїй сукупності мають ознаки середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров"я і не є небезпечним для життя в момент спричинення.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 10.1 та 11.2 та лінії 1.1 ПДР України знаходиться у прямому причинному зв"язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, та її наслідками.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколами огляду місця ДТП та події від 13.11.2014 року; висновками експертів № 3/845 від 22.01.2015 року, № 3/153 від 07.04.2015 року, № 3 /843, 3/844 від 20.01.2015 року; протоколами проведення слідчих експериментів від 20.02.2015 року, висновком судово-медичної експертизи № 545 від 19.03.2015 року.

Своїми необережними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України.

Обвинувачений постійно ухиляється від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить той факт, що він неодноразово оголошувався в розшук, як на досудовому розслідуванні слідчим постановою від 27.07.2015 року, так і під час судового розгляду ухвалами Червоноармійського районного суду Житомирської області від 11.01.2016 року, 26.05.2016 року та 26.12.2016 року.

Ухвалами Червоноармійського районного суду Житомирської області від 11.12.2017 року та 27.12.2017 року щодо ОСОБА_1 були застосовані приводи в судові засідання, однак вони виконані не були, оскільки останній за місцем проживання був відсутній.

28 серпня 2017 року ухвалою Червоноармійського райсуду Житомирської області ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, однак останній його порушував. Так, відповідно до рапорту ДОП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області від 21.09.2017 року, обвинувачений був відсутній за місцем свого проживання, а також 26 жовтня 2017 року ОСОБА_1, вчинив інший умисний злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України за вчинення якого, йому слідчим СВ Пулинського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області 29 грудня 2017 року повідомлено про підозру.

Крім того, обвинувачений не має міцних соціальних зв"язків, постійного місця роботи, проживання та джерел доходів, може в будь-який момент змінити своє місце проживання, перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання, матиме реальну можливість виїхати за межі Житомирської області і переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків.

З огляду на викладене, є всі підстави вважати, що обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу не пов"язаного з триманням під вартою не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов"язків та уникнення ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а тому стосовно обвинуваченого доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник просили застосувати до нього більш м"який запобіжний захід, не пов"язаний з триманням під вартою, а саме - заставу, оскільки застава може бути внесена його братом - ОСОБА_4

Вислухавши позицію прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження на обґрунтування клопотання у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, визначається у таких межах - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

В судовому засіданні не доведено недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, тому враховуючи, що обвинувачений свою вину визнає, працює неофіційно, має постійне місце проживання, вчинений злочин є невеликої тяжкості, на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей та враховуючи його зобов"язання в подальшому з"являтися на виклики суду, суд вважає обрати відносно ОСОБА_1 більш м"який запобіжний захід у вигляді застави.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, розмір застави має становити 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 17 620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень, оскільки внесення в такому розмірі застави буде гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов"язків. У разі внесення застави на обвинуваченого необхідно покласти слідуючі обов"язки: 1). прибувати на виклики до прокурора або суду; 2). не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; 3). повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 179, 182, 184, 186, 193, 194, 196, 369, 372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в сумі 17 620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Зобов"язати ОСОБА_1 не пізніше п"яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, внести кошти на депозитний рахунок: одержувач - ТУ ДСА України в Житомирській області, код - 26278626, МФО - 820172 в ГУ ДКСУ м. Київ, р/р 37317049000277.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:

1). прибувати на виклики до прокурора або суду;

2). не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

3). повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов"язків, заставу в розмірі 17 620 гривень, звернути в дохід держави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Гуц