Вирок № 71615714, 16.01.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10178/17

Провадження № 1-кп/161/164/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 16 січня 2018 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - Ясельського І.В.,

з участю секретаря - Соколової К.Ю.,

прокурора - Гуцуляка Т.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017030000000197 від 05.06.2017, який надійшов до суду 05.07.2017 від прокуратури Волинської області, про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 04 червня 2017 року, близько 23 години 50 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись поблизу будинку №31, по вул.Ранкова, с. Радомишль, Луцького району, Волинської області, зі сторони с.Баківці, Луцького району, Волинської області в напрямку на с.Суховоля, Луцького району, Волинської області, проявив безпечність, не уважно стежив за дорожньою обстановкою, відповідним чином не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, виїхав на праве по напрямку руху транспортного засобу узбіччя, потім перетнув проїзну частину дороги, виїхав на ліве по напрямку руху узбіччя, далі на присадибні ділянки, де перекинувся.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку експерта №227 від 23 червня 2017 року Волинського обласного бюро судово-медичних експертиз, пасажир автомобіля марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої хребетно-спинномозкової травми у вигляді розгинального зламу 2-го шийного хребця із забоєм спинного мозку, відкритої черепно-мозкової травми у вигляді зламу основи черепа, забою головного мозку, крововиливів під оболонки мозку, скальпованої рани волосистої ділянки голови, подвійного закритого зламу нижньої щелепи зліва, крововиливів в корені легень, множинних саден та синців тіла, що згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», наказ №6 від 17 січня 1995 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, і в даному конкретному випадку спричинили смерть потерпілого.

Причиною смерті громадянина ОСОБА_3 є отримана в результаті дорожньо-транспортної пригоди закрита хребетно-спинномозкова травма у вигляді розгинального зламу 2-го шийного хребця із забоєм спинного мозку. Відкрита черепно-мозкова травма у вигляді зламу основи черепа, забою головного мозку, крововиливів під оболонки головного мозку, скальпованої рани волосистої ділянки голови суттєво сприяла настанню смерті.

В прямому причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_1 п.2.3 б), п.2.9 а), п.12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме:

п. 2.3 б) - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну…;

п. 2.9 а) - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

п. 12.1. - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю. Суду дав показання, що дійсно, він, 4 червня 2017 року, близько 23 години 50 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись поблизу будинку №31, по вул.Ранкова, с. Радомишль, Луцького району, Волинської області, зі сторони с.Баківці, Луцького району, Волинської області в напрямку на с.Суховоля, Луцького району, Волинської області, не дотримався вимог пунктів 2.3 б), 2.9 а), 12.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого не впорався з керуванням транспортного засобу та перекинувся. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження. Від отриманих у ДТП травм потерпілий ОСОБА_3 згодом помер. У вчиненому розкаявся, просив суд суворо не карати.

Допитана в судовому засіданні як потерпіла ОСОБА_4 показала, що факту дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо не бачила. Дізналася, що в даній дорожньо-транспортній пригоді загинув її брат. Шкода їй повністю відшкодована, претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 не має, а тому просила суд суворо не карати останнього.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми необережними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Обговорюючи питання про вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, на утриманні двоє малолітніх дітей, характеризується позитивно, потерпіла на суворому покаранні обвинуваченого не наполягала, однак злочин згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, при цьому, у даному конкретному випадку потягнув невідворотні наслідки у вигляді смерті людини, а тому, з врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, та йому слід призначити мінімальне основне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі. При цьому, враховуючи також те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин у сфері безпеки дорожнього руху, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, а тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому також додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на максимальний строк, встановлений санкцією статті кримінального закону, за яким ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності.

Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні, що підтверджені документально, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Речові докази: автомобіль марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 – повернути за належністю законному володільцю ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи (висновок експерта №258 від 22 червня 2017) у сумі 1979 (одна тисяча дев’ятсот сімдесят дев’ять) гривень 20 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий