Ухвала суду № 71614041, 17.01.2018, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 520/12864/17

Провадження № 2-а/520/169/18

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

17.01.2018 року

Київський районний суд м. Одеси, головуючий суддя Куриленко О.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання представника відповідача ОСОБА_4 міської ради – ОСОБА_2 про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 міської ради, третя особа Департамент комунальної власності ОСОБА_4 міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії ОСОБА_4 міської ради стосовно ненадання ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку або мотивованої відмови у його наданні - неправомірними. Зобов'язати ОСОБА_4 міську раду розглянути клопотання ОСОБА_5. Степановича від 12.05.2016 за вх. №№ 34-0-3084 та 34-0-3084/2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку відповідно до норм діючого законодавства, а саме: у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.

Згідно автоматизованого розподілу справу передано судді Куриленко О.М., яка ухвалою від 26 жовтня 2017 року прийняла справу до свого провадження.

В ході судового засідання, яке відбулось 04 грудня 2017 року, представник відповідача ОСОБА_4 міської ради – ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою, в якій просила суд залучити Департамент комунальної власності ОСОБА_4 міської ради (ідентифікаційний код 26302595; 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1) до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 04.12.2017 року було залучено Департамент комунальної власності ОСОБА_4 міської ради (ідентифікаційний код 26302595; 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача до участі у справі.

В ході судового засідання, яке відбулось 17.01.2018 року, представник відповідача ОСОБА_4 міської ради – ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням про залишення позову без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України, посилаючись на те, що позивач звернувся до суду з даним позовом більше ніж через рік після спливу строку, передбаченого для звернення.

Представник позивача ОСОБА_5 – ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення вказаного клопотання.

Представник третьої особи Департаменту комунальної власності ОСОБА_4 міської ради – ОСОБА_3 підтримала клопотання представника позивача в повному обсязі.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи та наданим клопотанням представника відповідача, вважає його таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.05.2016 року позивач звернувся до ОСОБА_4 міської ради із заявами № 34-0-3084 та № 34-0-3084/2, в яких просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою за адресами: вул. Танкерна, 10, та вул. Докова, 21.

Відповідно до п. 7 ст. 1 18 Земельного Кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Слід зазначити, що 15.12.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та викладено його в новій редакції.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, відповідно до частини 1 статті 122 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII) також встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому згідно частини 3 статті 123 КАС України в наведеній редакції, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідь на звернення ОСОБА_6 від 12.05.2016 року надана Департаментом комунальної власності ОСОБА_4 міської ради листом від 08.06.2016 року № 01 -26/0/34-71 2;71 2/2 (а.с.23).

Крім того, листом від 04.08.2016 року позивача повідомлено про наявність на зазначених ним земельних ділянках будівель та споруд та необхідність у зв`язку з цим надати додаткові документи (а.с.27)

Таким чином, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, обставинами, з якими позивач пов'язує нібито протиправну бездіяльність є сплив місячного строку з дати звернення його з відповідною заявою до ОСОБА_4 міської ради, а саме – 12.06.2016 року. При цьому, вимога про зобов'язання розглянути заяву є пов'язаною з вимогою про визнанням протиправної бездіяльності щодо її не розгляду, а тому підстави для звернення до суду із такими позовними вимогами виникли одночасно.

У той же час, позивач із даним позовом звернувся до суду лише 25.10.2017 року, тобто із значним пропуском строку звернення до суду.

При цьому, протягом усього розгляду справи та після ознайомлення з матеріалами справи та до судового засідання позивач так і не надав пояснень щодо причин пропуску строку звернення до суду, які б можна було визнати поважними, та не надав клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Посилання позивача на те, що відповідь на скаргу від 15.08.2016 року була отримана ним лише 05.09.2017 року (а.с.32) не може бути, на думку суду, підставою для поновлення пропущеного строку.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. При цьому, як вже зазначалося, відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду, а отже, враховуючи значний пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду відповідно до вимог частини 3 статті 123 КАС України.

Керуючись положеннями статей 122, 123, пункту 8 частини 1 статті 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 міської ради – ОСОБА_2 про залишення без розгляду адміністративного позову - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_4 міської ради, третя особа Департамент комунальної власності ОСОБА_4 міської ради, про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Куриленко О. М.