Постанова № 71613638, 26.05.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/3543/17 від26.05.2017

н\п 3/490/1497/2017

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 490/3543/17

3/490/1497/2017

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 травня 2017 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Скрипченко С.М., за участі адвоката ОСОБА_1, розглянувши справу про притягнення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого фізичною особою-підприємцем, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

11.04.2017 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Миколаївській області ОСОБА_3, після проведення позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на предмет додержання вимог законодавства України про працю, відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, перевіркою встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2В.) здійснює свою підприємницьку діяльність за адресою: пр. Центральний, 82-А, м. Миколаїв, Центральний район, Миколаївська область, кафе «Самовар», вид діяльності: обслуговування напоями.

В порушення вимоги ч.1 ст.116 КЗпП України про нараховані суми, належні працівникам при звільненні, письмово не повідомлено звільнених працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, перед виплатою зазначених сум - не видано довідки.

В порушення вимог пункту 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58, ФОП ОСОБА_2 не ознайомлює працівників із кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу про призначення на роботу і звільнення. Працівники ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 не ознайомлені під розписку з записом, що був внесений до трудової книжки, у типовій формі № П-2 не мас підпису вищезазначених працівників.

В порушення вимог ст.107 КЗпП України, згідно наданої розрахункової відомості за травень 2016 року №00005, оплата праці офіціанту ОСОБА_7 за роботу в святкові дні в подвійному розмірі не проводиться. Згідно табелю обліку використання робочого часу за травень 2016 року, ОСОБА_7 працювала 2, 9 травня 2016 року, в дні, які ст.73 КЗпП України встановлені святковими.

В порушення вимог ч. 2 ст. 30 Закону України № 108 «Про оплату праці», не забезпечений достовірний облік виконуваної працівниками роботи, а саме:

- згідно розпорядження від 25.04.2016 року № 2504-01, згідно з затвердженим графіком відпусток на 2016 рік директору ОСОБА_8 надано щорічну відпустку на 24 календарних дні з 10.05.2016 року по 02.06.2016 року, але у табелі обліку використання робочого часу за травень 2016 року навпроти прізвища ОСОБА_8 визначені дні роботи 10, 14, 15, 16, 20, 21, 22, 26, 27, 28, 29 травня 2016 року та дні відпочинку 11, 12, 13, 17, 18, 19, 23, 24, 25, 30, 31 травня 2016 року замість днів щорічної відпустки;

- згідно розпорядження від 25.04.2016 року № 2504-02, згідно з затвердженим графіком відпусток на 2016 рік офіціанту ОСОБА_7 надано щорічну відпустку на 24 календарних дні з 10.05.2016 року по 02.06.2016 року, але у табелі обліку використання робочого часу за травень 2016 року навпроти прізвища ОСОБА_7 визначені дні роботи 10, 14, 15, 16, 20, 21, 22, 26, 27, 28 травня 2016 року та дні відпочинку 11, 12, 13, 17, 18, 19, 23, 24, 25, 29, 30, 31 травня 2016 року замість днів щорічної відпустки.

В порушення вимог ст. 83 КЗпП України, при звільненні наймані працівники ФОП ОСОБА_2В не отримали грошову компенсацію за дні невикористаної ними щорічної відпустки, а саме:

- ОСОБА_4 31.08.2016 року звільнено згідно розпорядження від 31.08.2016 року №3108-01, при звільненні не виплачена грошова компенсація за 4 дні невикористаної ним щорічної відпустки;

- ОСОБА_5 01.09.2016 року звільнено згідно розпорядження від 01.09.2016 року №0109-01, при звільненні не виплачена грошова компенсація за 4 дні невикористаної ним щорічної відпустки;

- ОСОБА_6 30.11.2016 року звільнено згідно розпорядження від 30.11.2016 року №3011-01, при звільненні не виплачена грошова компенсація за 2 дні невикористаної нею щорічної відпустки.

В порушення вимог ст. 106 КЗпП України, оплата праці в надурочний час не оплачена в подвійному розмірі годинної ставки. Так, в липні 2016 року офіціантом ОСОБА_7 згідно табелю обліку використання робочого часу відпрацьовано 169 годин при нормі 168 годин.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши доводи представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного вище правопорушення підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 14-01-132/0043 від 11 квітня 2017 року, копією акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 14-1-132/0077 та іншими письмовими матеріалами справи.

Таким чином, ОСОБА_2 допустив порушення вимог законодавства України про працю та його дії слід кваліфікувати, як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. ст. 33 - 35 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

З урахуванням наведеного вище вважаю, що штраф у розмірі 510 грн. є необхідним і достатнім стягненням за вчинення ОСОБА_2 зазначеного вище правопорушення.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень, що підлягає перерахуванню до місцевого бюджету Центрального району на розрахунковий рахунок № 31115106700006, одержувач УК у м. Миколаєві/Центральний район/21081100, код одержувача 37992781, банк одержувача ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013.

На підставі ст. 40 - 1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_2 в рахунок сплати судового збору у провадженні по цій справі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп., що підлягає перерахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України на розрахунковий рахунок № 31219206700006, ОКПО 37992781, банк ГУДКСУ в Миколаївській області МФО 826013, код 22030001.

Постанову протягом десяти днів з її дня винесення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, чи її захисником.

Штраф має бути сплачений протягом п’ятнадцяти днів з дня одержання копії постанови. В разі несплати штрафу в зазначений термін у добровільному порядку, постанову буде звернуто до примусового виконання та стягнуто: штраф у подвійному розмірі і витрати на облік правопорушень.

Суддя С.М. Скрипченко