Ухвала суду № 71612953, 26.09.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19528/17

Провадження 2/127/5460/17

УХВАЛА

26 вересня 2017 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бойко В.М., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Кей-Колект» про визнання частково недійсним договору факторингу суд, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Кей-Колект» про визнання частково недійсним договору факторингу.

У вищевказаній заяві заявник просить суд вжити заходів для забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження ВП №31437310.

Заяву мотивує тим, що на даний час Замостянським ВДВС ВМУЮ проводиться виконавче провадження №31437310 по стягненню з позивача боргу за кредитним договором, вважає, що незастосування заходів забезпечення позову може унеможливити або утруднити в подальшому виконання рішення суду, оскільки в даному позові позивач просить суд визнати частково недійсним договір факторингу укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» в частині відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами укладеними між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та визнати частково недійсним договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 12.12.2011р. укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» в частині відступлення права вимоги за іпотечним договором б/н від 30.03.2007р.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

П. 2 ч. 2 ст. 151 ЦПК України встановлено, що – у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Розглядаючи дану заяву суд враховує ч.3 ст. 152 ЦПК України якою визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню оскільки, заява необґрунтована не надано жодного доказу, що підтверджували б доводи зазначені в заяві про забезпечення позову, зокрема докази про загрозу невиконання чи утруднення рішення суду, крім того п. 15 Постанови Пленуму № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» встановлено, що суд не вправі вжити заходів забезпечення шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду, суд враховує також, що дане забезпечення позову призведе до порушення прав інших осіб, що є сторонами виконавчого провадження, а тому суд вважає в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Кей-Колект» про визнання частково недійсним договору факторингу відмовити.

Керуючись ст. 8, 209, 210, 151, 152, 153, ЦПК України, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», п. 15 Постанови Пленуму № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Кей-Колект» про визнання частково недійсним договору факторингу - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали

СУДДЯ :