Ухвала суду № 7161292, 08.12.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Справа № 2-а-23206/09/1270 Суддя у 1-ій інст.: Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач: Шаптала Н.К.

донецький апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2009 року місто Донецьк

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шаптала Н.К.

суддів апеляційного суду: Міронової Г.М., Арабей Т.Г.

при секретарі судового засідання: Ковальчук Г.Л.

З участю сторін: представника позивача Жадан О.О., представника відповідача 1 Холода С.М.;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року за позовом Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до 1.Відкритого акціонерного товариства «Лисичанський желатиновий завод»

2.Приватного підприємства «Онік-КМ» про Стягнення на користь держави 75000 грн., які були отримані за нікчемним право чином, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, суд, -;

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року було відмовлено в задоволенні позову Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанський желатиновий завод» та Приватного підприємства «Онік-КМ» про стягнення на користь держави 75000 грн., які були отримані за нікчемним право чином, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Позивач з даною постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та направити справу до суду на новий судовий розгляд.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, представників, сторін, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

3 20.03.2009 року по 26.03.2009 року посадовими особами державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області проведена позапланова виїзна перевірка відкритого акціонерного товариства «Лисичанський желатиновий завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період з 01.01.2006 року по 31.03.2007 року та податку на додану вартість за період з 01.01.2006 року по 30.09.2007 року, за результатами якої складено акт від 31.03.2009 № 30/23-00418030.

За результатами перевірки було встановлено, що між приватним підприємством «Онік-КМ» та відкритим акціонерним товариством «Лисичанський желатиновий завод» було укладено поставки товарів від 25.10.2006 № 374 (сума договору 75000,00 грн.). На виконання умов зазначеного договору ВАТ «Лисичанський желатиновий завод» отримало від ПП «Онік-КМ» основні засоби (ємкості харчові). На відвантажені основні засоби ПП «Онік-КМ» виписано податкову накладну №61025 від 25.10.2006 на суму 75000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 12500,00 грн.

Державна податкова інспекція в м. Лисичанську Луганської області вважає вищезазначену угоду нікчемною, з тих підстав, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2008 у адміністративній справі № 2а-29859/08 визнано недійним запис про державну реєстрацію ПП «Онік-КМ», скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів, припинено підприємницьку діяльність ПП «Онік-КМ» та скасовано його державну реєстрацію.

З матеріалів справи вбачається, що 25.10.2006 року між приватним підприємством «Онік-КМ» та відкритим акціонерним товариством «Лисичанський желатиновий завод» укладений договір поставки № 374.

На виконання умов зазначеного договору ВАТ «Лисичанський желатиновий завод» отримано від ПП «Онік-КМ» ємкості харчові, що підтверджується рахунком-фактурою від 25.10.2006 № 61025, накладною від 25.10.2006 № 61025, податковою накладною від 25.10.2006 № 6102 на суму 75000,00 грн.

Про виконання умов договору поставки від 25.10.2006 № 374 також свідчить акт огляду 3-х біметалевих ємкостей б/д, приходний ордер від 27.10.2006 № 1696, картка № 430 складського обліку матеріалів та залишки товарно-матеріальних цінностей на дату 27.07.2009 за рахунком «152» за всіма місцями зберігання та за всіма товарно-матеріальними цінностями.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України передбачено, що якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. Зазначену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже - нікчемним. Приписами ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України зазначено, що визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що санкції, які вимагає позивач застосувати до відповідачів є конфіскаційними та належать до адміністративно-господарських санкцій, та до правовідносин сторін слід застосувати норми Господарського кодексу України, які регулюють порядок застосування саме адміністративно-господарських санкцій.

Стягнення коштів за нікчемною угодою є адміністративно-господарською санкцією, на застосування якої розповсюджуються строки, передбачені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанський желатиновий завод», Приватного підприємства «Онік-КМ» було подано до суду 2 червня 2009 року, тобто більш як через рік після укладення угоди.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що до відповідача не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, оскільки, строк їх застосування сплинув.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано та апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року щодо відмови в задоволенні позову Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанський желатиновий завод» та Приватного підприємства «Онік-КМ» про стягнення на користь держави 75000 грн., які були отримані за нікчемним право чином, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з дня виготовлення повного тексту ухвали, тобто з 11.12.2009 року.

Колегія суддів: