Ухвала суду № 71611696, 11.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 642/9393/15-к Головуючий суддя І інстанції Ольховський Є. Б.

Провадження № 11-кп/790/178/18 Суддя доповідач Плетньов В.В.

Категорія: Невиконання судового рішення

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Плетньова В.В.,

суддів - Люшні А.І. і ОСОБА_1,

секретар - Вакула Н.С.,

за участю: прокурора - Золочевського С.О.,

представника потерпілого - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

його захисника адвоката - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали кримінального провадження № 642/9393/15-к за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст.382ч.2 КК України

за апеляційними скаргами прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 і адвоката ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду міста Харкова від 20 квітня 2017 року,

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Ленінського районного суду міста Харкова від 20 квітня 2017 року щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, працює директором ТОВ «Водолій-М», фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого,

останнього визнано винним і засуджено за ч. 2 ст. 382 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з господарсько - організаційно - розпорядчою діяльністю на 3роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання - до набрання вироком законної сили - залишено без змін. Вирішено долю речових доказів. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення комісійної судової пожежно-технічної експертизи 3993 грн. 60 коп.

З цим вироком не погодилися прокурор Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 і адвокат ОСОБА_4, які подали апеляційні скарги.

Прокурор просить скасувати вирок у частині призначеного покарання в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, постановити новий вирок, призначивши більш сувору міру покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Адвокат ОСОБА_4 просить скасувати вирок у цілому, а кримінальне провадження закрити в зв’язку з відсутністю складу злочину в діях обвинуваченого.

Вислухавши доповідь судді, думки прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого, його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Оскаржуваним вироком суду було встановлено, що ОСОБА_3, який згідно з рішенням № 1 від 17.08.2006 року засновника ТОВ «Водолій-М» (яке продовжено рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Водолій-М» № 2) прийнятий на посаду директора ТОВ «Водолій-М», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, виконуючи організаційно- розпорядчі та адміністративно-господарські обов’язки, скоїв дії, направлені на перешкоджання виконання постанови суду, яка набрала законної сили, за наступних обставин: відповідно акту перевірки № 242 від 29.10 13 року , складеного фахівцями Дергачівського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області в банно-оздоровчому комплексі ТОВ „ Водолій-М ”, розташованому за адресою : Харківська область Дергачівський район смт. Мала Данилівка вул. Кільцевий Шлях 1 (тепер м. Харків Ленінський район вул. Кільцевий Шлях 1), наявні наступні порушення :

-приміщення банно-оздоровчого комплексу не обладнані установкою пожежної сигналізації відповідно до чинних нормативно-правових актів (п. 6.1.2 НАПБ А.01.001-2004 „Правила пожежної безпеки в Україні”, далі - НАПБ А.01.001-2004);

-не витримано протипожежний розрив від будівлі банно-оздоровчого комплексу до хвойного лісу ( п.4.1.4, п.4.1.14 НАПБ А. 01.001-2004);

-під”їзд до будівлі банно-оздоровчого комплексу виконаний по ґрунтовій дорозі не укріпленої шлаком, гравієм або іншим місцевим матеріалом для забезпечення можливості проїзду будь-якої пори року ( п.4.1.8 НАПБ А.01.001-2004);

-ширина евакуаційного виходу в світлі з приміщень бухгалтерії та масажних кімнат менше ніж 0,8 м ( п.4.3.1. НАПБ А.01.001-2004);

-висота евакуаційних виходів в світлі з парильних приміщень менша ніж 2 м. ( п. 4.3. НАПБ А.01.001-2004);

-Будівля банно-оздоровчого комплексу не обладнана пристроєм захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів ( п. 5.1.35 НАПБ А.01.001-2004);

-Не проведено перевірку існуючого пожежного гідранту на тиск та витрату води з оформленням відповідного акту ( п. 6.3.1.5 НАПБ А.01.001-2004);

Постановою Харківського окружного адміністративного суду № 820\10939\13-а від 15 січня 2014 року , зміненою ухвалою від 7 квітня 2014 року, прийнято рішення про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ТОВ „Водолій-М” (код 34466302) , а саме про повну зупинку експлуатації банно-оздоровчого комплексу , розташованого за адресою : Харківська область Дергачівський район смт. Мала Данилівка вул. Кільцевий Шлях 1 ( тепер м. Харків Ленінський район вул. Кільцевий Шлях 1) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей.

В зазначеній постанові суду відображено, що всі перелічені вище порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки несуть реальну загрозу життю та здоров»ю людей( як персоналу об’єкту, так й іншим особам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), а саме :

відсутність пристроїв блискавко захисту створює загрозу виникнення пожежі від розрядів блискавки, може призвести до загибелі людей;

відсутність систем (установок) автоматичної пожежної сигналізації перешкоджає своєчасному виявленню та гасінню пожежі, повідомленню (оповіщенню) про неї, а також повній евакуації людей на ранній стадії пожежі;

відсутність (зменшення) нормативних протипожежних розривів ( відстаней) між об’єктами та лісовими масивами не дозволяє обмежити розповсюдження полум’я як до лісових насаджень, так і до будівель, чим створюється загроза безпеці людей;

порушення щодо влаштування та експлуатації пічного опалення створює загрозу виникнення пожежі від дії відкритого вогню, іскор, теплового випромінювання та нагрітих приладів обладнання,що може призвести до загибелі людей, сприятиме швидкому проходженню полум’я до інших приміщень, чим створюються перешкоди під час гасіння пожежі;

відсутність можливостей для проїзду пожежних автомобілів до будівлі в будь-яку пору року створює перешкоди під час гасіння пожежі та рятування людей;

невідповідність евакуаційних виходів та шляхів (їх кількість, розміри, конструктивні рішення) перешкоджає вільній евакуації людей з будівель та приміщень при виникненні пожежі, а також створює перешкоди під час рятування людей та гасінні пожежі;

несправність та неготовність до використання джерел водопостачання (пожежних гідрантів) не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум’я в первинній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей від її небезпечних наслідків.

Працівниками ВДВС Дергачівського РУЮ 06.02.2014 року керівнику ТОВ „ Водолій - М - ОСОБА_3 було оголошено суть виконавчого листа, та зазначеної постанови суду , вручено копію постанови про відкриття виконавчого провадження, і запропоновано добровільно виконати рішення суду. ОСОБА_6 відмовився виконувати рішення суду добровільно і добровільно відмовився надавати доступ державним виконавцям для примусового виконання рішення суду. Про це державним виконавцем був складений відповідний акт, який був підписаний і ОСОБА_3 у тому числі. Після цього державним виконавцем за допомогою електрика банно-оздоровчий комплекс, розташований за адресою: Харківська область Дергачівський район смт. Мала Данилівка вул. Кільцевий Шлях 1 (тепер м. Харків Ленінський район вул. Кільцевий Шлях 1), який належить ТОВ „ Водолій - М” було відключено від мережі електропостачання.

ОСОБА_6, як посадова особа, ознайомившись з постановою Харківського окружного адміністративного суду № 820\10939\13-а від 15 січня 2014 року про повну зупинку експлуатації банно-оздоровчого комплексу, отримавши її копію, тобто маючи реальну можливість виконати постанову суду та зупинити експлуатацію банно-оздоровчого комплексу ТОВ „Водолій-М”, розташованого за адресою : Харківська область Дергачівський район смт. Мала Данилівка вул. Кільцевий Шлях 1 (тепер м. Харків Ленінський район вул. Кільцевий Шлях 1), який належить зазначеному суб'єкту, але не бажаючи виконувати судове рішення, в період часу з 11.09.2014 року по 20.08.2015 року експлуатацію банно-оздоровчого комплексу ТОВ „Водолій-М” не припинив, та надавав платно послуги по забезпеченню фізичного комфорту та банного оздоровлення: 11.09.14 року громадянам ОСОБА_7 та ОСОБА_8, 26.06.15 року - громадянину ОСОБА_9 . в кінці червня 2015 року (точна дата в ході досудового слідства не встановлена) громадянам ОСОБА_10 та ОСОБА_11, 20.08.2015 року громадянам ОСОБА_9 та ОСОБА_12

Отже, фактично продовжуючи заборонену судом діяльність підприємства ТОВ „Водолій- М”, а саме експлуатацію банно-оздоровчого комплексу, розташованого за адресою : Харківська область Дергачівський район смт. Мала Данилівка вул. Кільцевий Шлях 1 ( тепер м. Харків Ленінський район вул. Кільцевий Шлях 1) директором якого ОСОБА_3 являється, достовірно знаючи , що порушення виявлені і зафіксовані в акті перевірки № 242 від 29.10 13 року укладеного фахівцями Дергачівського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області, які створюють загрозу життю та здоров’ю людей не усунуті, ОСОБА_3, як директор ТОВ „Водолій-М” умисно не виконав постанову Харківського окружного адміністративного суду № 20\10939\13-а від 15 січня 2014 року.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав повністю, та пояснив що про існування постанови суду йому було відомо. Він її сумлінно виконував і по суті лазня не використовувалася. До нього на об’єкт прийшов державний виконавець та запропонував здійснити відключення від мережі електропостачання. Зазначене питання не залежало від ОСОБА_3 оскільки розподільчий щит знаходився на сусідньому об’єктові. Про це він повідомив держвиконавця і останній пішов. Після цього він банно-оздоровчим комплексом не користувався. Свідки обвинувачення йому не знайомі і він їх в банно-оздоровчому комплексі не бачив. ОСОБА_13 повідомив що комплекс ним було віддано в оренду синові.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані сторонами докази і дійшов правильного висновку щодо доведеності вини обвинуваченого в злочині.

Так, свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснила, що приймала участь в засіданнях Харківського окружного адміністративного суду, де позов подавався Головним Управлінням МНС в Харківській області про заборону експлуатації будівлі, яка належить товариству «Водолій-М». Вона представляла 3-тю особу - Попова, як засновника, оскільки той, будучи громадянином іншої держави, вважав, що засновники несуть відповідальність за діяльність товариства. На цьому засіданні були представники МНС, які наполягали на наявності багатьох порушень при будівництві та експлуатації цієї будівлі, із тих, що вона пам’ятає, що там немає під’їзного шляху, тобто на випадок пожежі машина не під’їде. Земельна ділянка, де стоїть баня, оточена довкола іншими чужими земельними ділянками і з шляху загального користування до неї приїжджають поміж інших земельних ділянок, на їх межі, тому цієї дороги там бути не може. ОСОБА_13 висувались такі претензії як невідповідність віконних та дверних пройомів, близьке знаходження до лісу. ОСОБА_13 щось було пов’язано з електрикою, але всіх вона не пам’ятає, бо їх було дуже багато, більше ніж 20 порушень. Судом було прийнято рішення про заборону експлуатації будівлі. На всіх засіданнях, на яких була вона присутня, був присутній ОСОБА_3 Він чув винесене рішення і, на її думку, він повинен був забезпечити його виконання, оскільки він експлуатує, як директор, від імені «Водолія - М» ці приміщення.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснив, що від знайомих йому стало відомо про банний комплекс. Це було в 2014 році, час точно він не пам’ятає, на початку осені. Вони з ОСОБА_7 вирішили сходити до лазні. Заздалегідь про відвідування лазні вони не домовлялись. В банному комплексі вони пробули годину. Коли виходили з бані, їх зустріли працівники міліції та спитали, що вони тут роблять, запропонувала дати пояснення. Він пам’ятає, що вони віддали по 100 грн. за відвідування лазні, їм дали рушник і капці. ОСОБА_13 пояснив, що ця лазня належить ОСОБА_6, вона знаходиться, якщо рухатись в сторону до лісу по окружній дорозі, по лівій стороні;

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим він не знайом. У перших місяцях літа від знайомих та з інтернету йому стало відомо про відкриття нової лазні, назви якої він не пам’ятає, на окружній, яка знаходиться в лісі. Ціна за відвідування бані становить 80 гривень. Зателефонував по телефону, який був вказаний в інтернеті як номер адміністратора. Взяла трубку жінка, яка розповіла про умови, час відвідування та що треба принести. Лазня зі зрубу дерева, головний вхід зі сторони траси. Вони з товаришем посиділи в бані, попарились. Після відвідування лазні ОСОБА_16 залишив відгук в Інтернеті на сайті, бо йому сподобалась лазня та його все влаштувало. Через деякий час, через електронну пошту з ним зв’язались працівники міліції та попросили приїхати в Ленінський райвідділ для проведення слідства. Більше цю лазню він не відвідував.

Свідки ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснили, що про лазню вони дізнались з Інтернету та від знайомих. Зателефонувавши до бані, відповідала жінка. Виходило приблизно по 100 грн. з людини за відвідування. Пояснили, що знаходиться лазня на окружній дорозі, за Берлогою. Лазня зроблена зі срубу, оточує її сосновий ліс. В бані їх зустрічала жінка. Вивіски не було. Все їм сподобалось. ОСОБА_13 свідки пояснили, що ОСОБА_3 бачили в лазні, але не знали ким він там працює.

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні пояснив, що до відділу надійшло рішення суду про відключення електромережі від електроживлення банного комплексу в ОСОБА_19. ОСОБА_20 здійснив виїзд з представником стягувана - це був представник МНС. Вони зайшли до Боржника, який самостійно відмовився виконати рішення суду і надати доступ до приміщення, де знаходиться електроживлення, про що був складений відповідний акт державного виконавця, копію якого було надано і боржнику. Боржник в свою чергу написав свої пояснення, чому він відмовився виконати рішення суду самостійно. Він не повідомляв, чи має він об’єктивну можливість відключити електроживлення в банному комплексі, чи був там відповідний рубильник, цього відомо не було, тому було вирішено їхати безпосередньо до Овочевої бази. Потім ОСОБА_20 разом з представником МНС виїхали, виявили від кого іде відключення електроживлення і відключили електроживлення в банному комплексі. Ці події відбувалися приблизно у 2013-2014 році. Постанова про відкриття виконавчого провадження надсилалась особисто Боржнику (ОСОБА_3Р.) в день виконання. Згідно з виконавчим листом ОСОБА_3 мав надати ОСОБА_20 та представнику МНС доступ до приміщення, звідки йде живлення до цього комплексу, щоб вони могли вимкнути його та опечатати. Живлення йшло від «Овочевої бази», куди вони і поїхали, адже боржник самостійно відмовився виконувати рішення суду. ОСОБА_13 ОСОБА_20 разом з представником МНС показали їм документи, що згідно з рішенням суду потрібно відключити боржника, боржником був «Водолій М», а його директором ОСОБА_3 Овочева база відключала живлення сама, тобто за допомогою їхнього спеціаліста, який відключив від електроживлення ці ящики, їх було опечатано і провадження було закрито приблизно через декілька днів у зв’язку з повним та фактичним виконанням рішення суду.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні пояснив, що в 2013 році він за вказівкою головного управління здійснював позапланову перевірку об’єкта, директором якого являється даний громадянин. Перевірку необхідно було провести на підставі скарги, яка надійшла з Головного управління. ОСОБА_21 проводив перевірку об’єкту, за результатами чого був складений відповідний акт перевірки та припис, які були підписані і ОСОБА_21, і ОСОБА_3, а потім направлені разом з матеріалами до Головного управління в місто Харків для ухвалення подальших рішень. ОСОБА_3 було роз’яснено його право на оскарження акту в 10-денний строк. Під час перевірки були виявлені наступні порушення: приміщення не було обладнано сигналізацією, не було під’їзду до приміщення зі спеціальним твердив покриттям, будівля не обладнана блискавко захисту, також було деякі проблеми з планом евакуації, інструкціями. Під час проведення перевірки ОСОБА_21 керувався Правилами протипожежної безпеки України, ним були запитані відповідні документи, зокрема ті, які підтверджують факт експлуатації об’єкту, який перевіряється. Під час перевірки ОСОБА_21 пред’явив безпосередньо його посвідчення, посвідчення проведення перевірки, наказ. Фото і відео-фіксація здійснювалась на телефон ОСОБА_21 В ОСОБА_20 були визначені та зафіксовані порушення, що були виявлені на об’єкті, на підставі чого був складений припис щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки та цивільного захисту. Строк на усунення виявлених недоліків був встановлений в документі. В акті перевірки було також встановлено таке порушення, як невідповідність розриву між об’єктом будівництва та лісним масивом. Це було зазначено у зв’язку з тим, що сама будівля «Водолій» знаходиться посеред лісного масиву, проектна документація надана не була, хоча будівля фактично знаходилась в лісі, про що і було зазначено в ОСОБА_20. Тому ОСОБА_20 і надано строк на усунення недоліків, щоб директор мав час пред’явити відповідну документацію щодо такого порушення, а саме проект будівлі, виконання правил щодо відстані розриву між об’єктом будівництва та лісним масивом. Відстань між будівлею та лісним масивом встановлювалася особисто ОСОБА_21 за допомогою рулетки, якою він вимірював відстань навколо будівлі. ОСОБА_21 під час перевірки виявлено, що будівля не була обладнана спеціальним захистом. Причому, кожна державна установа, будівля повинна мати відповідний захист, спеціальний у кожному випадку. Необхідність встановлення молнієзахисту була встановлена безпосередньо ОСОБА_21, керуючись вимогами ДСТУ, під час складання акту. Молнія-захист потрібна будівлі у зв’язку з тим, що будівля має 5-ий ступінь пожежостійкості, оскільки будівля дерев’яна, тому наявність такого виду захисту - очевидна. Після одної перевірки протягом місяця була проведена ще одна, за результатами якої був складений відповідний акт перевірки з усунення недоліків, що були запропоновані до виконання. Капіталі запитання ще залишились і не були ще виконані. Цей акт також був направлений до Головного управління. Щодо оскарження вищезазначених актів відсутня будь-яка інформація, оскільки акти та всі матеріали були направлені безпосередньо до Головного управління.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні пояснив, що взимку, в лютому 2014 року він разом з ОСОБА_17 перебував у банному комплексі у ОСОБА_3. Лазня на той час не працювала, людей не було, була тільки дружина ОСОБА_3 Вони розмовляли про спорт, рибалку і таке інше. Потім зайшов ОСОБА_3 і сказав, що до нього хтось приїхав. ОСОБА_23 не було хвилин 15, він розмовляв з цими людьми в іншій кімнаті. Жодних криків, скандалів, конфліктів чутно не було. Було лише чутно, що ці люди просили відключити світло, однак як сказав ОСОБА_3, він не міг цього зробити у зв’язку з тим, що таку процедуру необхідно робити безпосередньо на підстанції. Це ж саме розповів і ОСОБА_23 та ОСОБА_17, коли люди пішли. ОСОБА_24 свідок не бачив в обличчя, хто саме приходив до ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні пояснив, що завжди їздить на рибалку з ОСОБА_3. Коли він прийшов до ОСОБА_3, до його банного комплексу, який знаходиться на Кільцевій дорозі, за рестораном «Берлога», там був ще один знайомий ОСОБА_3. Коли ОСОБА_25 приїхав, окрім ОСОБА_23 та ОСОБА_3 в бані нікого не було. Вони усі обговорювали, що браги на рибалку, коли до банного комплексу під’їхала машина, з якої вийшло дві особи. Як сказав ОСОБА_3, це була якісь перевірка, тому ОСОБА_23 і ОСОБА_25 вимушені були перейти в іншу кімнату. Поки вони були в іншій кімнаті, їм трохи було чутно розмову ОСОБА_3 з двома іншими чоловіками, вони розмовляли про електроенергію, про відключення електроенергії від мережі. ОСОБА_24 не міг відключити електроенергію, оскільки не знав, як це робити і сказав, що це потрібно робити на базі. Свідок знаходився на території банного комплексу приблизно 20-30 хвилин.

Відповідно до вимог ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

Згідно акту перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб ТОВ «Водолій — М» від 29.10.2013 року за №242 та доданими до нього фотокартками;

Судом першої інстанції було досліджено також: свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №162627, витяг та технічний паспортом до нього, декларацією про готовність об’єкта до експлуатації, які підтверджують статус банно-оздоровчого комплексу, постанову Харківського окружного адміністративного суду №820/10939/13а, протокол огляду місця події від 21.08.2015 року, згідно якого у присутності понятих, ОСОБА_3 було оглянуто банно-оздоровчий комплекс «Водолій — М», розташованого по вул. Кольцевий Шлях, 1 м. Харків та доданими до нього фотокартками, на яких відображені вигляд з боку банно-оздоровчий комплекс «Водолій - М», під’їзд до нього, вхід, земельна ділянка, на якій він розташований, приміщення офісу та всі приміщення комплексу, протокол зняття інформації з електронних інформаційних систем від 22.09.2015 року, відповідно до якого через комп’ютер «Рапком» слідчий, скориставшись мережею інтернет «Снорк» через браузер «Яндекс» на сайті знайшов оголошення про діяльність лазні лісової за адресою: м. Харків, вул. Кольцева дорога, 1, висновок судової комісійної пожежно-технічної експертизи №7849 від 18.09.2015 року, відповідно до якого зазначені в акті перевірки №242 від 29.10.13 року фахівцем Дергачівського районного управління Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківскій області, недоліки вимог пожежної безпеки в банно-оздоровчому комплексі ТОВ «Водолій -М», який розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вул. Кільцевий Шлях, 1 в більшій мірі усунені. Обсяг усунених недоліків пожежної безпеки викладений в дослідницькій частині висновку. Технічний стан будівлі банно-оздоровчого комплексу ТОВ «Водолій -М», який розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вул. Кільцевий Шлях, 1 не відповідає вимогам розділу III п.п.1.6, 2.23 та розділу V п.2.21 Правил пожежної безпеки та доданою до неї фото таблицею, результати якого підтвердив у судовому засіданні експерт ОСОБА_26, який також зазначив, що в синтезуючій частині висновку, на 20-ій сторінці висновку є орфографічна помилка, а саме: абз. 2, 5 рядок, а саме розділ 5 п. 2.21 ПДР України, має бути пункт 2.1. ОСОБА_13 сама помилка і в заключній частині висновку (висновках), яку необхідно виправити з п. 2.21 необхідно виправити на п. 2.1 ПДР України; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 17.08.2015 року у присутності нач. відділу реєстрації платників та електронних сервісів ОСОБА_27, двох понятих та доданим описом до нього, відповідно до якого встановлено, ознайомлено та вилучено юридичну справу ТОВ «Водолій-М» в одному томі (завірені копії), а саме: фінансовий звіт суб’єкта малого підприємства, податкова декларації з податку на прибуток підприємства, ідентифікаційні дані, заява, адресні дані платника податків, інформація про засновників, наказ №4 від 10.09.12р.,постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 р.; супровідний лист, ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011 р., довідка встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків, відомості із ЄДР щодо юридичної особи, рішення №13/29- 040, висновок від 28.03.2011 року №3018/29-012; відомості із ЄДР щодо юридичної особи, запит№23; акт незнаходження за юридичною адресою; реєстраційна заява платника податку, платіжне доручення №83,повідомлення, свідоцтво №100290297, повідомлення, заява, лист, заява, адресні дані платника податків, наказ №3 від 26.09.2006 р., повідомлення, конверт, довідка про взяття на облік платника податків, реєстраційна картка, свідоцтво №100290297; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 17.08.2015 року у присутності державного виконавця Сприндис А.С., двох понятих та доданим описом до нього, відповідно до якого встановлено, ознайомлено та вилучено матеріали виконавчого провадження №41802175: постанова про відкриття провадження від 28.01.2014 р., акти державного виконавця, постанова про закриття виконавчого провадження від 27.02.2014 р.; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 01.09.2015 року у присутності державного реєстратора ОСОБА_28, двох понятих та доданим описом до нього, відповідно до якого встановлено, ознайомлено та вилучено справу державного реєстратора по реєстрації юридичної особи ТОВ «Водолій-М.», код ЄДРПОУ 34466302, а саме; рішення Засновника №1 про створення ТОВ ТОВ «Водолій-М., статут ТОВ «Водолій-М., квитанція, статут ТОВ «Водолій-М.», протокол №2 загальних зборів учасників ТОВ «Водолій-М.», заява ОСОБА_3; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 19.08.2015 року у присутності головного спеціаліста відділу ОСП та ІТ ОСОБА_29, двох понятих та доданим описом до нього, відповідно до якого встановлено, ознайомлено та отримано належним чином завірені копії документів до адміністративної справи №820/10939/13.

Суд першої інстанції правильно оцінив показання обвинуваченого ОСОБА_3 як такі, що обумовлені метою захисту, щоб уникнути покарання. Посилання ОСОБА_3 про передачу лазні в оренду власному синові також свідчать про свідоме невиконання рішення суду оскільки згідно до вимог ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або забов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно вимог ст. 773 ЦК України наймач забов’язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Отже передаючи в оренду об’єкт експлуатацію якого заборонено, ОСОБА_3 свідомо порушив судове рішення і зазначений правочин висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого не спростовує.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч.2 ст. 382 КК України як умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили, вчинене службовою особою, відповідає матеріалам кримінального провадження.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання судом було достатньо повно враховано ступінь тяжкості злочину, який відноситься до злочину середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше засуджений не був, однак притягався до кримінальної відповідальності за злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, характеризується формально задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Покарання обвинуваченому призначено з дотриманням вимог ст.ст.50 та 65 КК України – достатнє та необхідне для виправлення обвинуваченого та запобігання новим злочинам.

Згідно з роз’ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про звільнення від покарання з випробуванням, урахував зазначені вище обставини, дані про особу обвинуваченого, його вік, характеристики і дійшов висновку про можливість його виправлення та запобігання нових злочинів без ізоляції від суспільства. Підстав для того, щоб узяти під сумнів ці висновки суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає.

Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для скасування або зміни ухваленого судового рішення немає.

Незважаючи на те, що суд першої інстанції не конкретизував у вироку від якого саме покарання він звільняє обвинуваченого – основного і додаткового, колегія суддів виходить з того, що за сенсом ч.1 ст.75 КК України звільнення з випробуванням може мати місце щодо виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Зазначений перелік є вичерпним. Тому додаткове покарання - позбавлення права має відбуватися реально. Відповідне уточнення може зробити суд першої інстанції шляхом роз’яснення порядку виконання вироку в цій частині, і це не потребує втручання апеляційного суду в суть вироку.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 і адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Ленінського районного суду міста Харкова від 20 квітня 2017 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення ухвали.

Головуючий -

суддя суддя суддя

_____ _______ _______

В.В.ОСОБА_30ЛЮШНЯ ОСОБА_1