Рішення № 71611116, 16.01.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"16" січня 2018 р.

Справа №642/3971/17

2/642/21/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2018 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Проценко Л.Г.

при секретарі Канаєвій К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що 09.06.2010р. уклав із відповідачем кредитний договір за яким відповідачка отримала кредит у розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Договір складається з заяви відповідача, а також «умов та правил надання банківських послуг» та «тарифів банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. Відповідачка неналежним чином виконувала обов’язки за кредитним договором, внаслідок чого в неї виникла заборгованість, яка станом на 09.07.2017р. становить 13354,53 грн. та складається з 1025,84 грн. заборгованості за кредитом, 6170,65 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 5045,92 грн. заборгованості за пенею, 500,00 грн. фіксованого штрафу, 612,12 грн. процентної складової штрафу.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав до суду клопотання про слухання справи в його відсутність. За клопотанням відповідачки судом на адресу банку двічі направлялися письмові запити стосовно підстав та способів нарахування відсотків (у тому числі й підвищення процентної ставки у зв’язку яз порушенням боржником умов договору), пені та штрафів. Позивачем надавалися відповіді щодо підстав та порядку нарахування відсотків, пені та штрафів. Проте, позивачем не було надано прямих відповідей – з якого періоду часу та на яке тіло кредиту нараховано підвищений розмір відсотків.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву про розгляд справи в її відсутність, в якій зазначила, що визнає заборгованість із тіла кредиту в розмірі 1025,84 грн., яка утворилася в наслідок тяжкого матеріального стану. Стосовно відсотків, пені та штрафів, відповідачка вважала, що вони суттєво завищені банком та просила застосувати до правовідносин положення ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

09.06.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, який складається з «Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку», «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів банку». Відповідно до заяви, відповідачка отримала кредитний ліміт на платіжну картку у розмірі 5000 грн. (зворотній бік а.с. 13) з процентною ставкою 3% на місяць (а.с. 14). Відповідно до пункту 2.1.1.12.2 «Умов…», в разі непогашення Клієнтом боргових зобов’язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користуванням Кредитом клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування. У разі виникнення прострочених зобов’язань за кредитом згідно п.2.1.1.12.2.1 «Умов…», Клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування. При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п.2.1.1.12.6.1. «Умов…» на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом. Відповідно до п.2.1.1.7.6. «Умов…», при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. (а.с. 13-29)

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 09.07.2017р. становить 13354,53 грн. та складається з 1025,84 грн. заборгованості за кредитом, 6170,65 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 5045,92 грн. заборгованості за пенею, 500,00 грн. фіксованого штрафу, 612,12 грн. процентної складової штрафу. (а.с. 7-12)

Також, позивачем було надано до суду письмові пояснення щодо порядку розрахунку відсотків. В даних поясненнях зазначається, що до квітня 2014р. діяла наступна формула нарахування відсотків: поточне тіло кредиту помножене на відсоткову ставку поділену на 365 помножено на кількість днів поділених на 100. Для нарахування відсотків на прострочену заборгованість діяла наступна формула: прострочене тіло кредиту помножене на відсоткову ставку поділену на 365 помножено на кількість днів поділених на 100. Такі формули зазначену позивачем як N*M/365*Y/100. З квітня 2014р. банком, наказом № СП-2014-6635230 від 02.04.2014р. було внесені зміни до умов та правил надання банківських послуг та тарифів в частині розрахунку відсотків, згідно яких, у разі виникнення прострочених зобов’язань відсотки нараховуються у подвійному розмірі на всю суму заборгованості і нарахування відсотків на поточну заборгованість здійснюється за формулою: (поточне тіло кредиту додати до нарахованих відсотків в санкції в попередньому місяці)помножено на відсоткову ставку поділену на 365 помножено на (коефіцієнт відсоткової ставки) помножено на кількість днів поділену на 100. На прострочену заборгованість відсотки нараховуються за наступною формулою: (прострочене тіло кредиту додати виставлені до сплати та непогашені відсотки і санкції на перше число попереднього місяця) помножити на відсоткову ставку поділену на 365помножене на 2 помножене на кількість днів поділену на 100. Також зазначено, що «сума комісії та пені» у розрахунку стосується нарахування пені, яка нараховувалася з 30.09.2013р. у розмірах 50 грн. у разі виникнення прострочки на протязі 1 місяця та 100 грн. у разі виникнення прострочки на другий місяць поспіль.

Нарахування пені за кредитними картами здійснювалося з 01.05.2009р. в розмірі 1% від суми заборгованості, але не менше 30 грн., що затверджено наказом СП-2009-289 від 07.04.2009р. В подальшому, наказом №СП-2013-6500941 від 28.01.2013р. внесено зміни в частині нарахування неустойки в розмірі 50 грн. у разі несплати щомісячного платежу на суму від 100 грн.№ наказом №СП-2103-6776448 від 19.09.2013р. внесено зміни в частині нарахування неустойки в розмірі 100 грн. у разі не уплати щомісячного платежу на суму від 100 грн. другий місяць поспіль.

В письмових поясненнях зазначається, що надати суду окремий розрахунок заборгованості з пені не уявляється можливим з технічних причин. Також, позивачем надано копію виписки по кредитному рахунку.

Аргументованих заперечень щодо неможливості застосування до договору положень Закону України «Про захист прав споживачів» позивачем в своїх поясненнях не наведено.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідачкою визнається, що її заборгованість за тілом кредиту складає 1025,84 грн. Додатково відповідачкою зазначено, що ця заборгованість утворилася з 01.01.2016р. Позивачем на запити суду не було надано відповіді про дату утворення такої заборгованості.

Разом із цим, не знайшло свого підтвердження посилання позивача на те, що відповідачка отримала кредит у розмірі 10000 грн. В письмових відповідях на запит суду позивач не зазначив, яка конкретна грошова сума була надана відповідачці за даним договором. З поданих позивачем розрахунків та виписки з кредитної справи вбачається, що сума кредиту була 5000 грн.

Сплата пені за несвоєчасне повернення кредиту обумовлена умовами договору але вимоги про стягнення пені та штрафів підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Судом встановлено, що позивачем нараховано неустойку: штраф з фіксованою ставкою в розмірі 500 гривень та штраф з процентною складовою 612,12 грн., а також пеня у розмірі 5045,92 грн.

Виходячи із розміру кредиту та тієї обставини, що він наданий фізичній особі, суд вважає, що кредит є споживчим, і особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів». Крім того, необхідність застосування цього Закону України до споживчого кредитування звернуто увагу у Рішенні Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року (справа про захист прав споживачів кредитних послуг).

У цьому Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що у справі про захист прав споживачів кредитних послуг держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Відповідно до п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п’ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов’язань за договором.

За ч.5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Нарахована сукупна сума пені (500грн.+612,12грн.+5045,92грн.=6158,04грн.) значно перевищує 50% вартості продукції – тобто тіла кредиту, на який було нараховано таку пеню – 1025,84 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. За таких обставин, суд вважає за можливе застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» і зменшити розмір нарахованої пені до 50 % заборгованості за тілом кредиту (яка вказана у 1025,84 грн.), тобто до 512,92 грн.

Таким, чином з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за кредитним договором від 09.06.2010 року у розмірі 7709,41 грн. (1025,84 грн. заборгованості за кредитом + 6170,65 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом + 512,92 грн. неустойки)

З огляду на наведене, позов підлягає частковому задоволенню.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд також враховує і положення п.6 ст.3 ЦК України стосовно загальних засад цивільного законодавства, а саме справедливості, добросовісності та розумністі. Позивачем не наведено обґрунтування тієї обставини, що відповідачка, не повернувши банку своєчасно кредит у розмірі 1025,84 грн. могла спричинити банківській установі шкоду яка б була співрозмірна нарахованій сукупній неустойці 6158,04 грн.

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог. 7709,41 грн. задоволених вимог складає 57,72% від 13354,33грн. задоволених вимог. Судовий збір позивачем було сплачено у розмірі 1600 грн.

Тому, стягненню підлягає 57,72 % сплаченого судового збору, тобто 923,52 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 211, 247, 259, 263, 264, 273 ЦПК України, ст.ст. 3, 509, 525, 526, 625, 1054, 1055 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»,

ВИРІШИВ :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50) заборгованість за договором про надання кредиту у розмірі 7709 (сім тисяч сімсот дев’ять) грн. 41 коп. (яка складається з 1025,84 грн. заборгованості за кредитом + 6170,65 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом + 512,92 грн. неустойки).

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50) понесені судові витрати у розмірі 923 (дев’ятсот двадцять три) гривні 52 копійки.

В задоволенні іншої частини вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Г. Проценко