
Справа № 372/3879/17
Провадження № 2-а-16/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2018 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Бондаренко Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання неправомірними та протиправними дій щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання неправомірними та протиправними дій щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку у відділі пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Київській області. Пенсія за вислугу років йому була призначена внаслідок тривалої служби в різних підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій, на день звільнення зі служби позивач займав посаду заступника Міністра надзвичайних ситуацій України. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, так як 14 червня 2017 року йому за останнім місцем роботи (Державною службою України з надзвичайних ситуацій) була надана довідка для перерахунку пенсії, відповідно до якої розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії визначено на рівні 21 835 грн. Однак заяву позивача не було задоволено, позивачу було роз’яснено, що ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України у Київській області здійснення перерахунку пенсії буде проведено тільки після надходження цільових коштів, призначених для цих виплат та посилаючись на те, що якщо позивачу і буде нараховано основний розмір пенсії в сумі 21 835 грн., то однак цей розмір пенсії його фактично не буде виплачуватись на підставі ст.43 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року, яким встановлено максимальний розмір пенсії 10 740 грн.
Позивач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, представник позивача ОСОБА_3 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутність, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Київській області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки, зробленої у повідомленні про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. В той же час від відповідача на адресу суду надійшов відзив в якому просив відмовити повністю в адміністративному позові ОСОБА_1
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч.3 ст.30 КАС України, справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діє після 15.12.2017 року.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у відділі пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Київській області.
Згідно довідки виданої ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії згідно Постанови КМУ від 27.07.2016 №493 Департаментом економіки і фінансів в тому, що грошове забезпечення за нормами чинним на 01 травня 2016 року за посадою (на день звільнення із служби) заступника Міністра МНС України становить: посадовий оклад в розмірі 14000,00; оклад за військовим (спеціальним) званням полковник в розмірі 135, 00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) в розмірі 7000, 00 грн.; премія (5% до посадового окладу) в розмірі 700,00 грн., всього 21835,00 грн.
Позивач, подавши додаткові документи (довідку з Державної служби України з надзвичайних ситуацій), звернувся з вимогою до відповідача про перерахунок раніше призначеної пенсії.
Відповідач в своєму відзиві на адміністративний позов посилається, що відповідно до ст. 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262 ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 року №45, перерахунок раніше призначених відповідно до
Закону №2262 пенсій проводиться у разі прийняття рішення КМУ про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262, або у зв’язку із введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.2 Порядку №45, на підставі зазначеного в п.1 Порядку №45 рішення КМУ, Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв’язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п’ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям. Державним бюджетом України, відповідно і бюджетом Пенсійного фонду України на 2016-2017 у структурі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсії, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами та дефіциту коштів Пенсійного фонду» видатки на проведення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), виходячи із грошового забезпечення поліцейських, не були передбачені у зв’язку з відсутністю підстав. З метою фінансового забезпечення проведення перерахунків за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України з повідомленням про необхідність виділення додаткових асигнувань по бюджетній програмі за КПКВК 2506080. Відповідно до ст. 8 Закону України «Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Щодо вимог позивача здійснити перерахунок пенсії без урахування обмежень граничного розміру представник відповідача посилався на ч.7 ст. 43 Закону №2262 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тобто по 31 грудня 2017 року не може перевищувати 10740 грн.
Суд вважає, що відмова відповідача, про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивача, з посиланням на вказану норму права необґрунтованим тому, що він застосував нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності. Таке застосування норм права суперечить вимогам ч.1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність.
Відповідно до п.2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2011р. № 3668-УІ обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим законом. Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного грошового утримання). Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія до набрання ним чинності, а тому до даних спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону в редакції, чинній до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», оскільки редакція цього закону звужує права позивача в частині розміру нарахування пенсії.
Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року (справа № 21-348а13) та від 17 грудня 2013 року (справа № 21-445а13).
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтями 22 та 64 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, гарантовано право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України.
У Рішенні Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99зазначено, що зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей.
Згідно ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справах «Кечко проти України», «Ромашов проти України», «Шевченко проти України», «Бурдов проти Росії» зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови у перерахунку та виплаті гарантованих сум, оскільки відсутність виділених з Державного бюджету коштів не може слугувати поважною причиною невиконання покладеного на нього обов’язку по проведенню перерахунку та виплати пенсії у належному розмірі.
Суд зазначає, що ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до наведеного Закону, не може перевищувати 10740 гривень.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII частину 5 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у ч.7 ст.43 слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
В той же час, згідно п.2 р. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п.2 р. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Описана вище правова позиція узгоджується із позовними вимогами позивача та сталою судовою практикою судів різних інстанцій.
З огляду на викладені обставини та враховуючи, що відповідачем на підставі наданої довідки та з урахуванням наявності правових підстав для перерахунку такий перерахунок не проведений, відповідач не вжив заходів для розгляду і задоволення законних вимог позивача, не відновив порушені права позивача у досудовому порядку, суд дійшов висновку про доведеність наявності протиправної бездіяльності відповідача стосовно не проведення перерахунку пенсії позивача та про наявність підстав зобов’язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії.
На думку суду, оскаржувана бездіяльність щодо відмови у перерахунку пенсії відповідачем вчинена без дотримання вказаних приписів законодавства, не може вважатись законною, обґрунтованою і пропорційною, не було дотримано баланс у забезпеченні законних прав та інтересів позивача та держави.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 цієї ж статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Переконливих доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної бездіяльності відповідачем не подано, тому суд вважає, що її правомірність залишилась недоведеною.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Суд вважає, що під час судового розгляду не подано належних доказів правомірності бездіяльності суб’єкту владних повноважень, позов ґрунтується на наявних у справі доказах та законі, а заперечення відповідача, що наведені у відзиві на адміністративний позов недоведені та не ґрунтуються на матеріалах справи і чинному законодавстві, з фактичних обставин справи вбачаються порушення законних прав та законних інтересів позивача, які підлягають судовому захисту.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 19, 77, 90, 241-246, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання незаконною та протиправною бездіяльність щодо здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років, задовольнити повністю.
Визнати незаконною і протиправною бездіяльність щодо здійснення перерахунку ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України у Київській області ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з вимогами чинного законодавства України у відповідності із довідкою Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 14 червня 2017 року.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з вимогами чинного законодавства України у відповідності із довідкою Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 14 червня 2017 року без обмеження максимального розміру.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.В. Кравченко
Судове рішення № 71609200, Обухівський районний суд Київської області було прийнято 15.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 372/3879/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: