Рішення № 71609195, 10.01.2018, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1061/17

Провадження № 2-83/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Бондаренко Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Халеп’янської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_4, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Київській області, про визнання права власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Халеп’янської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_4, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Київській області, про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій зменшивши позовні вимоги остаточно просив визнати за ним та ОСОБА_2 право власності по 2/18 частині кожному щодо житлового будинку площею 109,3 кв.м з погосподарськими будівлями і спорудами, а саме літньої кухні площею 9,4 кв.м (літера Б), погреба площею 9,2 кв.м (літера В), гаража площею 24,3 кв.м (літера Г), сарая площею 19,2 кв.м (літера Д), туалета площею 1,4 кв.м (літера Т), літньої кухні площею 28,4 кв.м (літера Є), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5. В якому вказав, що з ІНФОРМАЦІЯ_1 він добросовісно, відкрито і безперервно володіє і користується частиною будинку, що належав вітчиму після смерті його матері.

Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, який зменшивши остаточно просила визнати за нею та ОСОБА_1 право власності по 2/18 частині кожному щодо житлового будинку площею 109,3 кв.м з погосподарськими будівлями і спорудами, а саме літньої кухні площею 9,4 кв.м (літера Б), погреба площею 9,2 кв.м (літера В), гаража площею 24,3 кв.м (літера Г), сарая площею 19,2 кв.м (літера Д), туалета площею 1,4 кв.м (літера Т), літньої кухні площею 28,4 кв.м (літера Є), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5. Обґрунтовуючи зустрічний позов посилалася на те, що померла її мати ОСОБА_6, яка склала заповіт, яким все своє майно заповіла їй та ОСОБА_1 в рівних частинах кожному, які в свою чергу отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом по 7/18 частин спірного будинку, спадкоємцем ОСОБА_5 отримано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 2/9 частин спірного будинку. З 2002 року і по даний час ОСОБА_2 проживає у спірному будинку, а позивач ОСОБА_1 проживає у весінньо-літній період. Після смерті ОСОБА_5, із його спадкоємців ніхто право на частку не заявляв. Вважає, що вона з 2006 року і по даний час добросовісно, відкрито та безперервно володіє 3/18 частин житлового будинку, належних померлому ОСОБА_5

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 первісні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечив повністю, однак після зменшення зустрічних позовних вимог визнав їх повністю, посилаючись на відкрите володіння сторонами часткою домоволодіння, що належала померлому ОСОБА_9, відсутність участі його можливих спадкоємців в користуванні та утриманні відповідною часткою майна.

Відповідач ОСОБА_2 первісні позовні вимоги після їх зменшення та уточнення визнала у повному обсязі, зустрічний позов після зменшень також підтримала повністю, посилаючись на відкрите володіння сторонами часткою домоволодіння, що належала померлому ОСОБА_9, відсутність участі його можливих спадкоємців в користуванні та утриманні відповідною часткою майна.

Представник відповідача Халеп’янської сільської ради Обухівського району Київської області та представник третьої особи Головного територіального управління юстиції у Київській області в судове засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, хоч про час і місце слухання справи належно повідомлена, причин неявки не повідомила, заяв, клопотань чи заперечень суду не надала.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає первісний позов та зустрічний позов такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з копії Технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду виготовлений 27.05.2002 року БТІ власниками 7/18 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, вказано: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (тобто по 7/18 кожен), домоволодіння складається із наступних об'єктів: житловий будинок, зазначений у плані під літ. «А», літня кухня площею 9,4 кв.м літ. «Б», погреб площею 9,2 кв.м літ. «В», гараж площею 24,3 кв.м літ. «Г», сарай площею 19,2 кв.м літ. «Д», туалет площею 1,4 кв.м літ. «Т», літня кухня площею 28,4 кв.м літ. «Є».

Відповідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 31.10.2002 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить на праві власності по 7/18 частин кожному житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а інша 2/9 (4/18) частин цього ж об'єкта нерухомого майна належить в порядку спадкування за законом ОСОБА_5 як чоловіку померлої власниці ОСОБА_6.

За змістом ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України висловленою в постанові від 20 травня 2015 року у справі №3-87гс15 за позовом про визнання права власності за набувальною давністю, зазначено, що відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. Отже, задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст. 344 ЦК України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння. Норми цієї статті не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов'язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), чи у будь-який інший передбачений законом спосіб, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.

Факт правомірного заволодіння позивачами спірною частиною домоволодіння підтверджується копією договору №200945146 про користування електричною енергією від 01.08.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Київобленерго»; копією договору № 50182 від23.11.2007 року про надання послуг з газопостачання, укладеного між ОСОБА_2 та ВАТ «Київоблгаз»; копіями квитанцій про оплату житлово-комунальних послуг, сплачених ОСОБА_2

Допитані судом свідки ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 своїми показами підтвердили факт добросовісного, відкритого і безперервного володіння та користування з 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частиною будинку, що належав ОСОБА_5 після смерті їхньої матері ОСОБА_6

Як вбачається із матеріалів справи ні співвласник ОСОБА_5, ні після його смерті його спадкоємці, зокрема спадкоємець за заповітом ОСОБА_4 не вжили достатніх заходів щодо прийняття спадщини, отримання правовстановлюючих документів на нерухоме майно, здійснення державної реєстрації права власності, а також не користувались і не володіли спірним спадкових нерухомим майном протягом більше десяти років, не приймали участі в утриманні цього майна.

Отже, враховуючи, що позивачі за первісним і зустрічним позовом добросовісно заволоділи чужим майном і понад 10 років продовжують відкрито, безперервно володіти 2/9 частиною домоволодіння з відповідними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, суд вважає за можливе визнати за ними право власності в рівних частинах за кожним за набувальною давністю.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, розглянувши справу в межах визначених позивачами предмету спору та підстав для задоволення позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивачі за первісним та зустрічним позовом як на підставу для задоволення позову, знайшли підтвердження під час судового розгляду, оскільки ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, при цьому співвідповідач ОСОБА_4 заперечень проти обох позовів не подавала, а інші відповідачі обидва позови, тому позовні вимоги обох позовів підлягають задоволенню у повному осбязі.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 259, 264-265, 268, 273, 365 ЦПК України, ст.ст. 16, 344 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Первісний та зустрічний позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по 1/9 частині кожному щодо житлового будинку площею 109,3 кв.м з погосподарськими будівлями і спорудами, а саме літньої кухні площею 9,4 кв.м (літера Б), погреба площею 9,2 кв.м (літера В), гаража площею 24,3 кв.м (літера Г), сарая площею 19,2 кв.м (літера Д), туалета площею 1,4 кв.м (літера Т), літньої кухні площею 28,4 кв.м (літера Є), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 за набувальною давністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В.Кравченко