Постанова № 71608576, 10.01.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1077/18 Справа № 179/303/17 Головуючий у 1 й інстанції - Ковальчук Т. А. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2017 року ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 24 серпня 2016 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту №482283894, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 15979,79 грн. зі сплатою 0,01% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, строком до 25 грудня 2016 року. Однак в порушення норм закону та умов договору ОСОБА_2 зобов'язання не виконує, внаслідок чого станом на 09 лютого 2017 року має прострочену заборгованість в розмірі 16939,70 грн.

У зв'язку з чим, ПАТ «Альфа-Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором №482283894 від 24 серпня 2016 року в розмірі 16939,70 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2017 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Альфа-Банк» було відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове про повне задоволення позовних вимог банку щодо стягнення заборгованості та судових витрат.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін, з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 24 серпня 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту №482283894, згідно умов якого остання отримала кредит у розмірі 15979,79 грн. зі сплатою 0,01% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, строком до 25 грудня 2016 року.

Відповідно до розрахунку заборгованість ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором станом на 09 лютого 2017 року становить 16939,70 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 15979,79 грн.;

- заборгованість по відсотках - 0,52 грн.;

- заборгованість по комісії - 559,39 грн.;

- штраф - 400,00 грн.

Судом було встановлено, що із копії паспорту серії НОМЕР_1, наданого при укладенні кредитного договору вбачається, що фотокартки та відомості внесені до нього, різняться із фотокартками та відомостями із паспортом ОСОБА_2 наданою відповідачем у судовому засіданні.

Крім того, при візуальному дослідженні судом виявлено невідповідність підпису ОСОБА_2 та підпису, який значиться у кредитному договорі.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «Альфа-Банк», суд першої виходив із того, що відповідач не отримувала кредитні кошти та не підписувала спірний договорі, так як паспорт особи на який фактично отримано кредит значно різниться від паспорту ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, оскільки ПАТ «Альфа-Банк» належним чином не доведено своїх обґрунтувань про те, що спірні кошти було отримано саме ОСОБА_2, а не іншою особою із використанням паспортних даних відповідача та наслідуванням її підпису в кредитному договорі №482283894 від 24 серпня 2016 року.

Окрім цього, в матеріалах справи наявні підтвердження щодо втрати відповідачем паспорту, а саме відомості щодо реєстрації Індустріальним ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області заяви ОСОБА_2 про втрату документів, що посвідчують її особу, зокрема, паспорту НОМЕР_1 та ІНН.

А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» - залишити без задоволення.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова