Постанова № 71608470, 10.01.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/39/18 Справа № 201/9053/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Батманова В. В. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродпостач», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2015 року ПАТ «Банк «Київська Русь» звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 22 серпня 2013 року між ним та ТОВ «Електродпостач» було укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії №71689-20-13-2, відповідно до умов якого останньому було відкрито відновлювальну кредитну лінію в гривнях в розмірі 3800000,00 грн., зі сплатою 21% річних із кінцевим терміном повернення до 21 серпня 2016 року. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань ТОВ «Електродпостач», 22 серпня 2013 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Внаслідок неналежного виконання кредитних зобов'язань, станом на 13 травня 2015 року утворилась заборгованість в розмірі 3649778,76 грн.

У зв'язку з чим, ПАТ «Банк «Київська Русь» просило суд стягнути солідарно з ТОВ «Електродпостач» та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №71689-20-13-2 від 22 серпня 2013 року, а також судові витрати по справі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Банк «Київська Русь» було задоволено:

- стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором №71689-20-13-2 від 22 серпня 2013 року в сумі 3649778,76 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом - 3341250,00 грн.; заборгованість за процентами - 250078,99 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами - 14623,66 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 11338,36 грн.; 3% річних - 7375,43 грн.; інфляційні втрати - 19400,00 грн.;

- стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654,00 грн.

Провадження в частині позовних вимог ПАТ «Банк «Київська Русь» до ТОВ «Електродпостач» закрито ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2016 року.

Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк «Київська Русь».

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін, з таких підстав.

Положеннями ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 22 серпня 2013 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Електродпостач» було укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії №71689-20-13-2, відповідно до умов якого банк надав позичальнику відновлювальну кредитну лінію в гривнях в межах сумі 3800000,00 грн., а ТОВ «Електродпостач» зобов'язався щомісяця повертати наданий кредит та сплачувати проценти шляхом сплати платежів в розмірі із кінцевим терміном повернення 21 серпня 2016 року.

За користування кредитним коштами відповідач зобов'язався сплачувати проценти у розмірі 21% річних, яка договором про внесення змін була змінена до 25% річних.

Згідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника, 22 серпня 2013 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №71694-20-13-5.

Відповідно до ст. ст. 526, 610 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором №71689-20-13-2 від 22 серпня 2013 року, у відповідачів станом на 13 травня 2015 року утворилась заборгованість в розмірі 3649778,76 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 3341250,00 грн.;

- заборгованість за процентами - 250078,99 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами - 14623,66 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 11338,36 грн.;

- 3% річних - 7375,43 грн.;

- інфляційні втрати - 19400,00 грн.

Положеннями ст. ст. 623, 625 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Банк «Київська Русь» про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, як поручителя, суд першої інстанції керувався положеннями Цивільного кодексу України та виходив із того, що факт виникнення кредитних правовідносин, неналежне виконання кредитних зобов'язань та розмір заборгованості підтверджується наявними достовірними в матеріалах справи доказами, а тому вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.

Зокрема, основним доводом апеляційної скарги відповідача є посилання на те, що він не підписував спірний договір поруки №71694-20-13-5 від 22 серпня 2013 року.

Так, з метою з'ясування вказаних обставин ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2017 року було задоволення клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та призначено у справі за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» до ТОВ «Електродпостач», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості почеркознавчу експертизу.

На вирішення експертам було поставлено наступні питання:

- Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2 в тексті Договору поруки №7164-20-13-5 від 22 серпня 2013 року саме ОСОБА_2?;

- Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2 в тексті Договору від 25 червня 2014 року Про внесення змін до Договору поруки від 22 серпня 2013 року, саме ОСОБА_2?

Згідно висновку судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Соколенко Л.О. №29/1.1/470 від 04 жовтня 2017 року вбачається, що підписи в тексті договору поруки №7164-20-13-5 від 22 серпня 2013 року в графі «поручитель» виконані власноруч ОСОБА_2

Таким чином, доводи апелянти щодо необізнаності договору поруки №7164-20-13-5 від 22 серпня 2013 року, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2 з метою забезпечення кредитних зобов'язань ТОВ «Електродпостач», спростовуються висновками судового експерта.

Щодо доводів апелянта в частині незгоди з розміром заборгованості, то колегія суддів відхиляє такі доводи, оскільки розмір заборгованості підтверджується наданим ПАТ «Банк «Київська Русь» розрахунком заборгованості.

Будь-яких інших доказів на спростування такого розрахунку апелянтом надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної не було.

А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2016 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова