Рішення № 71608257, 11.01.2018, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1984/17

Провадження № 2/192/140/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.01.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання – Савчукової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Солоне в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Нью Файненс Сервіс» звернулось до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 05 грудня 2014 року між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 13885 гривень 00 копійок зі сплатою 14 % річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені договором.

Станом на 17 листопада 2016 року відповідач кредит не повернув та не сплатив нараховані відсотки та комісію на загальну суму 16 508 гривень 71 копійка.

За умовами договору факторингу №17/11-1 від 17 листопада 2016 року ПАТ «Ідея Банк» передало, а ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє»» прийняло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором.

Також, 28 лютого 2017 року між ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє»» та ТОВ «Фінансова компанія «Серет», яке змінило назву на ТОВ «Нью Файненс Сервіс» було укладено договір факторингу №28/02-1, за умовами якого позивач набув право вимоги за кредитним договором від 05 грудня 2014 року, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем.

Разом з тим, відповідач свої зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 28 лютого 2017 року склав 15 858 гривень 71 копійка. Після відступлення права вимоги відповідачем здійснено сплату на загальну суму 2750 гривень, останній платіж здійснено 23 серпня 2017 року. Станом на 07 листопада 2017 року заборгованість за кредитним договором становить 13 108 гривень 71 копійка, яку позивач просить стягнути з відповідачки.

Представник позивача в позовній заяві просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.5).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (а.с.42,44), звідки повістка про виклик до суду повернулася з відміткою «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.46), а про зміну місця проживання ні позивача, ні суд не повідомила, про причини своєї неявки суд не повідомила, як не подала і заперечень проти позову та доказів, що їх обґрунтовують.

У зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа є малозначною, а також в заочному порядку відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як встановлено судом, 05 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Р20.173.74325 (а.с. 12-14), відповідно до п. 1.1. якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 13 885 гривень 00 копійок, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов’язувалась одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) і комісіями згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 1.2. кредитного договору, банк надав кредит у день підписання даного договору строком на 60 місяців, а згідно п.1.3 договору позичальник сплачує процентну ставку в розмірі 14,0000%. Договір між сторонами був укладений відповідно до вимог ст. 634 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 17 листопада 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» було укладено договір факторингу № 17/11-1, відповідно до якого банк, як первісний кредитор, відступив факторові, як новому кредитору, право грошової вимоги за кредитним договором №Р20.173.74325 від 05 грудня 2014 року (а.с.49-54,56).

Також судом було встановлено, що 28 лютого 2017 року між ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» та ТОВ «Серет», яке змінило найменування на ТОВ «Нью Файненс Сервіс» (а.с.16-17), було укладено договір факторингу № 28/02-1, відповідно до якого позивач набув право вимоги за кредитним договором №Р20.173.74325 від 05 грудня 2014 року, укладеним з відповідачкою (а.с.16-33).

Відповідачці на виконання вимог ст. 1082 ЦК України були направлені повідомлення про зміну кредитора та вимога про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором за новими рахунками (а.с.10,11), однак вказані повідомлення та вимога залишено нею без реагування та задоволення.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Згідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» визначено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК України і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Судом встановлено, що позивач виконав договірні зобов’язання повністю, проте відповідач свої зобов’язання за кредитним договором №Р20.173.74325 від 05 грудня 2014 року виконує неналежним чином, у зв’язку з чим станом на 28 лютого 2017 року р. (дата відступлення права вимоги) заборгованість за кредитним договором склала 15 858 гривень 71 копійку, а після сплати відповідачкою 2750 гривень, станом на 07 листопада 2017 року заборгованість відповідача по кредиту складає 13 108 гривень 71 копійка, з яких: за тілом кредиту - 10 858 гривень 59 копійок, за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями - 2250 гривень 12 копійок (а.с.4,7-9).

Оскільки судом було встановлено факт невиконання належним чином зобов’язань по поверненню кредитних коштів за кредитними договором №Р20.173.74325 (а.с. 12-14), тому виходячи з викладеного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Крім того, у зв’язку із задоволенням позовних вимог, згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, у зв’язку із задоволенням позовних вимог, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений ним під час звернення з позовом до суду пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст. ст. 514, 516, 525, 526, 530, 536, 610, 625 ЦК України, та керуючись ст.ст. 10, 12,13, 247, 274, 263, 265, 280-289 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 (52421 Дніпропетровська область, Солонянський район, с.Незабудино, вул. Привокзальна, буд. 9, РНОКПП НОМЕР_1), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» (01004 м. Київ, вул.Велика Васильківська, буд.23 Б, код ЄДРПОУ 39691431) заборгованість за кредитним договором №Р20.173.74325 від 05 грудня 2014 року станом на 07 листопада 2017 року за тілом кредиту в розмірі 10 858 (десять тисяч вісімсот п’ятдесят вісім) гривень 59 копійок, за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями в розмірі 2 250 (дві тисячі двісті п’ятдесят) гривень 12 копійок, а всього – 13 108 (тринадцять тисяч сто вісім) гривень 71 копійка.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина