Рішення № 71606652, 12.01.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/2947/17

Провадження № 2-а/209/9/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року м. Кам′янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Маслова Д.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Кулік О.О.,

позивач ОСОБА_1,

представник позивача ОСОБА_2,

представник відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради про визнання протиправними дій, щодо відмови в призначенні державної соціальної допомоги та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернулась до суду із позовом, в якому зазначила, що 10.07.2017 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї. При цьому, на вимогу працівника Управління соцзахисту , до заяви надала всі необхідні документи, а саме: декларацію про доходи, довідку про склад сім’ї з місця реєстрації та довідку з Управління соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Дніпровської міської ради про те , що не отримує соціальної допомоги за місцем реєстрації.

Довгий час вона не отримувала ані соціальної допомоги, ані будь-якого рішення щодо відмови у призначені допомоги.

Після її звернень до відповідача наприкінці серпня та звернення на телефон урядової «гарячої лінії», вона отримала листи від відповідача, з яких дізналась, що їй було відмовлено в призначені відповідних видів соціальної допомоги через непроведення обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.

Вважає, що дії по відмові у призначені їй соцальної допомоги є протиправними. Тому просила суд задовольнити адміністративний позов.

Представник позивача – в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити. Ще раз зауважив, на розбіжностях в датах оформлення документів, зокрема протокол про відмову № 04/2446 датований 12.07.2017р., в той час як акти про факт відсутності № 492 складено 25.07.2017, а № 541 від 09.08.2017. Отже виходить, що позивачу було відмовлено в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї та державної допомоги на дітей одиноким матерям ще до того, як державним соціальним інспектором проводились перевірки її фактичного місця проживання разом з дітьми та обстеження матеріально-побутових умов сім’ї. Наголосив на тому, що матеріали справи містять достатні докази на спростування висновків відповідача. Позивач дотрималась всіх залежних від неї вимог для призначення соціальної дпомоги.

Представник відповідача – в судовому засіданні 12.01.2018 року участі не приймала, просила суд провести засідання без її участі. Раніше надала суду письмові заперечення та пояснення. Проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі. Зазначила, що відповідно до п.4 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250, рішення про призначення соціальної допомоги за місцем фактичного проживання приймається органом соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яке проводиться соціальними інспекторами цих органів, із складанням акта за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Для підтвердження фактичного місця проживання разом з дітьми та обстеження матеріально-побутових умов сім’ї Позивача, 17.07.2017 року та 25.07.2017 року державним соціальним інспектором було здійснено вихід за адресою: вул. Воїнів-афганців, 16-46, та складено акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї. Але за вказаною адресою ніхто двері не відкривав.

На залишені повідомлення від 17.07.2017 року № 08/2499, від 25.07.2017 року № 08/2682 про необхідність надання адреси фактичного місця проживання. Позивач не вчинив жодних дій.

Контактний телефон зазначений Позивачем в заяві при зверненні до управління виявився недійсним.

У зв’язку із неможливістю встановлення факту проживання Позивача за адресою: вул. Воїнів-афганців, 16-46; матеріально-побутових умов сім’ї та факту проживання дітей з Позивачем за вищевказаною адресою, управління було змушено відмовити в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям та допомоги на дітей одиноким матерям, що підтверджується протоколом про відмову від 12.08.2017 року та повідомлення про відмову в наданні державної допомоги сім’ям з дітьми від 12.08.2017 року №04/2446.

Дослідивши в судовому засіданні надані сторонами докази, врахувавши пояснення учасників справи, судом встановлено, що 10.07.2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї, що підтверджується копією заяви №675 від 10.07.2017 року (а.с. 27) та не заперечувалось відповідачем.

05.09.2017 року позивач отримала поштовий конверт з Управління соцзахисту із штемпелем поштового відділення від 01.09.2017 р. (а.с. 12), в якому знаходилося повідомлення про відмову в наданні державної допомоги сім’ям з дітьми за № 04/2446 від 12.07.2017 року, де зазначено, що підставою для відмови є пункт 4 Постанови КМУ № 250 від 24.02.2003 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям» (а.с. 11). Відповідно до його змісту, зазначено, що соціальна допомога може бути призначена і виплачена за місцем фактичного проживання уповноваженого представника сім’ї за умови подання довідок про склад сім’ї і про неотримання такої допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Рішення про призначення соціальної допомоги приймається органами соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яке проводиться соціальними інспекторами цих органів, із складенням акта за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

З означеного та пояснень представника відповідача, суд встановив обставину, що єдиною підставою для відмови у призначені відповідних видів соціальної допомоги, стало нескладення акту обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.

15.09.2017 року з Управління соцзахисту надійшов поштою конверт із штемпелем від 13.09.2017 р. (а.с. 14), в якому знаходилась відповідь відповідача на звернення позивача на урядову «гарячу» лінію № С-511 від 11.09.2017 року (а.с. 13). У відповідді зазначено: «Для підтвердження фактичного місця проживання разом з дітьми та обстеження матеріально-побутових умов сім’ї державним соціальним інспектором було здійснено вихід. За вказаною адресою Ви були відсутні. На залишене повідомлення про необхідність надання адреси фактичного місця проживання Ви не відреагували. Контактний телефон зазначений Вами в заяві недійсний. Про факт відсутності складено акти від 25.07.2017 № 492, від 09.08.2017 № 541.

У зв’язку із неможливістю скласти акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, Вам було відмовлено в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї та державної допомоги на дітей одиноким матерям, що підтверджується протоколом про відмову № 04/2446 від 12.07.2017р.»

Суд погоджується із позивачем, щодо наявності очевидної неузгоджженості в датах документів, на які посилається відповідач, так протокол про відмову № 04/2446 датований 12.07.2017р., в той час як акти про факт відсутності № 492 складено 25.07.2017, а № 541 від 09.08.2017. В судовому засіданні представник відповідача підтвердила той факт, що як державним соціальним інспектором проводились перевірки фактичного місця проживання позивача разом з дітьми та обстеження матеріально-побутових умов сім’ї вже після того як їй на ці підставі було відмовлено в призначені соціальної допомоги.

При цьому, обставина постійного проживання позивача за вказаним фактичним місцем проживання разом з дітьми, зокрема в період червень-липень 2017 року підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

- актом про проживання від 22.09.2017 р., в якому зазначено, що позивач фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; довідкою КЗ «Середня загальноосвітня школа « 25» Кам’янської міської ради, яка розташована по вул. Воїнів-афганців, буд. 10 в м. Кам’янське про те , що її донька-Скрипник ОСОБА_4 навчається в 5 «в» класі (а.с. 15).

амбулаторною картою дочки ОСОБА_4, на якій зазначена адреса проживання : вул. Інтернаціоналістів (Воїнів-афганців), 16-46 (а.с. 17).

амбулаторною картою сина ОСОБА_5, на якій зазначена адреса : вул. Інтернаціоналістів (Воїнів-афганців), 16-46 (а.с. 18).

Також зазначена обставина підтверджується показами свідків, допитаними в судовому засіданні.

Так свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні надала наступні покази. Що із позивачкою вона знайома із 2007 року, перебувають в дружніх стосунках. Їх діти раніше разом ходили до школи. Їй відомо що позивач постійно проживає в місті Кам’янське за адресою: вул. Інтернаціоналістів (Воїнів-афганців) АДРЕСА_1. В період липня 2017 року позивач проживала за даною адресою і нікуди не виїжджала. Свідку не відомо про обставину того, щоб приходили працівники відповідача чи інші особи шукали в той період позивача.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні надала наступні покази. Що із позивачкою вона давно знайома, перебувають в дружніх стосунках. Вони мешкають поруч. Адже свідок мешкає у квартирі №47 по вул. Воїнів Інтернаціоналістів (Воїнів Афганців) буд. 16 в місті Кам’янське. В них спільний тамбур. В липні-серпні 2017 року позивач знаходилась дома, нікуди не виїжджала. Працівники відповідача не приходили, записок чи повідомлень не залишали, позивача не шукали і не питали.

Спірні правовідносини врегульовані, зокрема Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250. Так в п. 9 зазначено, що рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом десяти календарних днів. У разі прийняття рішення про відмову в наданні соціальної допомоги орган соціального захисту населення письмово повідомляє про це уповноваженого представника сім'ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення.

Оскільки позивач звернулась до відповідача 10.07.2017 року, то кінцевий строк призначення соціальної допомоги чи відмови у її призначені сплив 20.07.2017 року.

Відповідачем не надано доказів того, що в цей строк, або в інший розумний строк ним було направлено чи іншим чином письмово повідомлено позивача про відмову у призначені соціальної допомоги відповідних видів.

З огляду на те, що виходи соціального інспектора відбулись 25.07.2017 та 09.08.2017, це означає, що 12.07.2017 року не існувало підстави для відмови у призначені відповідних видів соціальної допомоги позивачу.

Пояснення представника відповідача про те, що соціальні інспектори, через короткі терміни і завантаженість не встигають провести відповідні обстеження, судом не можуть бути прийняті як поважні і такі що спростовують доводи позивача. Адже незабезпечення державою механізмів виконання норм законодавства не є підставою для звільнення її від відповідальності за порушення прав осіб.

Інших підстав для відмови у призначені відповідних видів соціальної допомоги, як повідомив представник відповідача в судовому засіданні – не було. Не вбачається цього і з доказів, які містяться у матеріалах справи.

Отже, суд приходить до висновку про порушення відповідачем п. 9 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250 (в редакції діючій на час виникнення спірних відносин).

Суд звертає увагу, що позивач в позові не ставив питання стягнення конкретних сум відповідної допомоги. Питання призначення і обчислення розміру кожного конкретного виду соціальної допомоги є компетенцією відповідача.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що ефективним способом захисту прав позивача в дані справі буде зобов’язання відповідача вчинити ті дії які він мав вчинити і не вчинив.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.241-246 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради про визнання протиправними дій, щодо відмови в призначенні державної соціальної допомоги та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати дії Управління соціального захисту населення адміністрації Дніпровського району Кам’янської міської ради щодо відмови у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї та державної допомоги на дітей одиноким матерям по заяві ОСОБА_1 від 10.07.2017 р,- протиправними.

Зобов’язати Управління соціального захисту населення адміністрації Дніпровського району Кам’янської міської ради призначити ОСОБА_1, державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім’ї та державну соціальну допомогу на дітей одиноким матерям за липень 2017 року та виплатити її в порядку встановленому законодавством.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 640 (шістьсот сорок) гривень, 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

При цьому, відповідно до п.п.15.5. п.15 Розділу ХІІІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ КАС України, встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду. Отже, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на дане судове рішення може бути подана, протягом зазначених строків, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: 51928, АДРЕСА_2 (інші відомості суду невідомі).

Відповідач: Управління соціального захисту населення адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради, ЄДРПОУ 03192537, місцезнаходження юридичної особи: 51937, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, проспект Перемоги, будинок 45 (інші відомості суду невідомі).

Дата складення повного рішення суду 16.01.2018 року

Суддя Д.В. Маслов