Постанова № 71606265, 10.01.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року Справа № 906/694/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (посвідчення № 000735, від 23.02.2015р..);

відповідача: ОСОБА_2.(довіреність б/н від 06.03.2017р.)

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 27.09.17р. суддею Тимошенком О.М. о 10.31 у м.Житомирі, повний текст складено 29.09.17р.

у справі № 906/694/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"

до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Коростишівське ХПП"

про стягнення 306 349,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (надалі – позивач) звернулося до господарського суду Житомирської області до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" (надалі – відповідач) з позовною заявою (а.с. 2-3) про стягнення 306349,04 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, з яких: 142978,75 грн. - борг, 127102,66 грн. - санкції за перевищення договірних величин, 22813,92 грн. - пеня, 11009,36 грн. - інфляційні, 2444,35 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 27.09.2017 у справі №906/694/17, у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, посилаючись на вимоги ст. 35 ГПК України (у попередній редакції), взяв до уваги рішення господарського суду Житомирської області у справі №906/317/17 за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства "Коростишівське ХПП" до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" про спонукання до вчинення певних дій , у якому суд встановив, що 17.11.2011 обладнання споживача по договору №40 від 25.07.03 було відключено від ЗТП 325 та опломбовано згідно з актом збереження пломб № 228 (а.с. 51).

Відтак, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на вищевказані обставини та зазначив, що з 17.11.2011 постачання електроенергії на виробничі потужності позивача припинилось.

Крім того, місцевим господарським судом зазначено, що факту самовільного підключення відповідача не встановлено, тому кількість спожитої електроенергії, яка зафіксована споживачем є такою, що спожита до 17.11.11.

Також місцевим господарським судом застосовано положення ч. 4 ст. 267 ЦК України, так як 3-х річний строк позовної давності щодо вимог позивача сплинув 16.11.14, і позивач звернувся з даним позовом до суду лише 08.08.17, за межами трирічного строку позовної давності звернення до суду для захисту своїх порушених прав, тобто з пропуском строку позовної давності.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою (а.с.67-69) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить поновити строки апеляційного оскарження, рішення господарського суду Житомирської області від 27.09.2017 року у даній справі скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що вищевказане рішення суду постановлено за недоведеністю обставин, що мають значення для справи. Судом не надана всебічна, об'єктивна і повна оцінка усім доказам по справі, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом не надано належної оцінки тій обставині, що 11.01.2017 представниками ПрАТ «ЕК» Житомиробленерго» Коростишівського РЕМ та ВАТ «Коростишівське ХПП» під час обстеження засобів обліку електричної енергії виявлено зміну показників лічильника , про що складено відповідний акт та зафіксовано споживання електричної енергії у кількості 0398,4 кВт/год.

Крім того, апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо застосування позовної давності. Вказує, що позивачу не було відомо про споживання відповідачем електричної енергії у зв'язку з тим, що останній не надавав показники по її споживанню. Відтак, про споживання відповідачем електроенергії позивачу стало відомо лише 11.01.2017, про що був складений відповідний акт.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 906/694/17 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. ( а.с. 62).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.11.2017, колегією суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р . скаржнику поновлено строк апеляційного оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 29 листопада 2017 р. на 11:00 год. (а.с. 66).

22.11.17 р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та визначити Київський апеляційний господарський суд відповідальним за проведення відеоконференції під час розгляду апеляційної скарги (а.с.75-76).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 розгляд апеляційної скарги ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на рішення господарського суду Житомирської області призначено на 29 листопада 2017 року на 09.15 год. в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Київському апеляційному господарському суду (а.с.83-84).

24.11.2017 на адресу суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якій останній заперечує її вимоги, просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 27.09.2017 – без змін (а.с. 85- 87). Вказує, що відповідач із 2011 року господарської діяльності фактично не веде. Також зазначає, що обставини припинення договору та відключення обладнання ПАТ «Коростишівське ХПП» від постачання електроенергії встановлено у судових рішеннях у справах № 906/316/17 та 906/317/17, які були розглянуті господарським судом Житомирської області.

В судовому засіданні 29.11.2017р. представник позивача ОСОБА_4, апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, з підстав, зазначених у ній.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві, та надав пояснення в обгрунтування своєї правової позиції. Заявив усне клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та просить доручити Київському апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Київського апеляційного господарського суду.

Крім того, представник позивача подав заяву про продовження строку розгляду апеляційної скарги на п'ятнадцять днів (а.с.93).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.01.2018 на 11.00 год., проведення відеоконференції у даній справі доручено Київському апеляційному господарському суду (а.с. 97-98).

__немає зазначення про продовження в ухвалі___

10.01.2018 на адресу суду від позивача надійшли пояснення у справі, в яких останній надає розрахунок кількості спожитої відповідачем електроенергії, вартість якої заявлена до стягнення. Крім того, позивачем надано копії актів збереження пломб від 17.11.2011 року та копію акту обстеження засобів обліку та фіксації спожитої електричної енергії від 11.01.2017 р. (а.с. 104-125).

У судовому засіданні 10.01.2018 представник позивача ОСОБА_4, апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, з підстав, зазначених у ній. Просив апеляційну скаргу задоволити, рішення господарського суду Житомирської області скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві, та надав пояснення в обгрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи25.07.2003 між ОСОБА_3 акціонерним товариством "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" (відповідач/споживач) та Коростишівським РЕМ, яке є структурним виробничим підрозділом ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" (позивач/енергопостачальна організація) укладено договір № 40 про постачання електричної енергії споживачам (далі - договір, а. с. 11) зі строком дії по 31.12.2003.

Згідно п. 2.2.3 договору, відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та діючими за період розрахунку тарифами.

Відповідно до п.7.6 договору, якщо розрахункові прилади обліку встановлені не на межі балансового розподілу електромереж, то кількість врахованої ними електроенергії збільшується (зменшується) на величину втрат електроенергії в мережі від місця встановлення приладів обліку до межі балансового розподілу електромереж, враховуючи втрати в головному трансформаторі споживача, якщо такий є (додаток №11.1).

Сторони погодили, що договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п. 9.4 договору).

За умовами договору (п. 5.1) та з метою його виконання, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 грудня поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"). У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії на рівні спожитої електроенергії відповідних періодів поточного року.

Оскільки відповідач відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії на 2011 р. та 2017р. не надавав обсяг споживання електроенергії був встановлений в розмірі 0 кВт.год.

Підпунктом 4.2.6 договору передбачено право постачальника на стягнення зі споживача вартості електроенергії, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.

За розрахунком позивача,відповідачем допущено споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період березень 2011 року на 4430 кВт.год.,червень 2011 року на 4969 кВт.год., вересень 2011 року на 444 кВт.год. та січень 2017 року на 58723 кВт.год. Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" відповідачу нараховано до сплати двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини в сумі 127102.66 грн. з них: 3430.59грн. (4430 х 0.774400 (тариф на електроенергію)), 4 152.09 грн. (4969 х 0,835599 (тариф на електроенергію)), 371.01 грн. (444 х 0.835600 (тариф па електроенергію)), 119148,97 грн. ( 58723 х 2.029000 (тариф на електроенергію)).

Для сплати боргу та санкцій позивач направляв відповідачу рахунки (а.с.22-29), які відповідач не оплатив, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Позивач просить стягнути з відповідача 142978,75грн. боргу за спожиту електроенергію з ПДВ, яка виникла у січні 2017 року та санкції за перевищення договірних величин споживання в розмірі 127102,66грн., з яких: 3430,59грн. у березні 2011, 4152,09грн. у червні 2011, 371,01грн. у вересні 2011, 119148,97грн. у січні 2017.

Розглядаючи позовні вимоги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії, а також з централізованим диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням врегульовані Законом України “Про електроенергетику”.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Частиною 2 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” передбачено, що споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Приписами частини 1 статті 27 Закону України “Про електроенергетику” визначено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною 2 статті 27 Закону України “Про електроенергетику”, правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Відповідно до пункту 1.3 Правил користування електричною енергією (затверджених Постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 далі –Правила), постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

В силу пункту 5.1 Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до приписів Правил:

- недорахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно (пункт 1.2);

- у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень; акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці (пункт 6.41);

- на підставі акта про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачеві. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків (пункт 6.42).

Колегія суддів, розглянувши доводи позивача щодо невиконання умов договору та споживання електричної енергії, вважає їх такими, що не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи, у зв'язку із наступним.

Зокрема, при розгляді справи №906/317/17 за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства "Коростишівське ХПП" до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" про спонукання до вчинення певних дій господарський суд Житомирської області встановив, що 17.11.2011 обладнання споживача по договору №40 від 25.07.03 було відключено від ЗТП 325 та опломбовано згідно з актом збереження пломб № 228 (а.с. 51).

Так, станом на 01.01.2011 на електролічильниках позивача було зафіксовано такі показники споживання електроенергії:

- назва об'єкта (ЗАГОТЗЕРНО 400 кВа), лічильник № 306275 (Тип А) - 1834,00;

- назва об'єкта (Резерв 100 кВа), лічильник № 966554 (Тип А) - 5479,00;

- назва об'єкта (Реактивна), лічильник № 414539 (Тип Р) - 8374,00;

- назва об'єкта (Реактивна резерв), лічильник № 87438 (Тип Р) - 1275,00.

На підставі акту від 16.06.2011, складеного працівниками постачальника, на лічильники споживача було встановлено пломби.

Окрім того, перед опломбуванням відбулася заміна лічильника № 306275 на лічильник № 816996 з показниками спожитої електроенергії у обсязі 9483,00.

17.11.2011 обладнання споживача було відключено від ЗТП 325 та опломбовано згідно з акту збереження пломб № 228 (а. с. 113-114).

Відтак, з 17.11.2011 постачання електроенергії на виробничі потужності позивача припинилось.

У відповідності до п.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі,що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні докази щодо підключення відповідача до споживання електроенергії.

Колегією суддів також беруться до уваги обставини щодо припинення дії договору, встановлені рішенням господарського суду Житомирської області від 19.06.2017 та в подальшому постановою Рівненського апеляційного господарського суду під час розгляду справи № 906/316/17 за позовом ТОВ «Кіаксар» до ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" про визнання договору укладеним.

Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що ВАТ "Коростишівське ХПП" направило Коростишівському РЕМ повідомлення від 17.11.2016р. №2654 про розірвання договору про постачання електричної енергії №40 від 25.07.2003р. та припинення договірних відносин з 01.01.2017р. з посиланням на п. 9.5 договору, відтак даний договір припинив свою дію з 01.01.2017р. у зв'язку із закінченням терміну на який його було укладено.

Вищевказані обставини приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення п.4 ст.75 ГПК України, як обставини, що не потребують доказування.

Крім того, колегією суддів із матеріалів справи вбачається, що 11.01.2017 (тобто після закінчення дії договору) представниками Коростишівського РЕМ та ВАТ "Коростишівське ХПП" було проведено обстеження засобів обліку електричної енергії, що встановлені в ЗТП 325 на території майнового комплексу ВАТ "Коростишівське ХПП", результати якого зафіксовані в акті (а. с. 30).

Так, згідно з актом встановлено, що:

- показники лічильника типу СА4У-И672М за номером 816996 складають 398,4 кВт/год;

- лічильники подальшому використанню не підлягають у зв'язку з виходом терміну державної метрологічної повірки;

- споживачу необхідно замінити засоби обліку;

- в разі невиконання електропостачання буде припинено починаючи з 10:00 18.01.2017.

Як зазначено вище, підпунктом 4.2.6 договору передбачено право постачальника на стягнення зі споживача вартості електроенергії, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.

Відповідно до п.7.6 Правил, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Разом з тим, колегія суддів, проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, умови договору та матеріали справи, зазначає, що останніми, в тому числі і актом від 11.01.2017, не підтверджується факт самовільного підключення відповідача, тому кількість спожитої електроенергії, яка зафіксована споживачем є такою, що спожита до 17.11.11.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі щодо перевищення договірних величин споживання електроенергії відповідачем, невиконання умов договору та нарахування у зв'язку з цим заборгованості 142978,75 грн. та санкцій в сумі 127102,66 грн., не знаходять свого підтвердження, а тому у задоволенні позовних вимог щодо стягнення вказаної заборгованості та санкцій слід відмовити.

Враховуючи те, що позовні вимоги про стягнення пені в сумі 22 813,92 грн, інфляційних в сумі 11009,36 грн. та 2444,35 грн. 3% річних є похідними від основної вимоги, у задоволенні даних позовних вимог також слід відмовити.

При цьому колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо застосування до спірних правовідносин строки позовної давності.

Так, згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Приписами ст. 257 ЦК України унормовано, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як зазначено вище, позивач 17.11.11 припинив постачання електроенергії відповідачу, тому з цього часу позивач мав право звернутися з даним позовом до суду.

Отже, 3-х річний строк позовної давності щодо вимог позивача сплинув 16.11.14. Позивач звернувся з даним позовом до суду лише 08.08.17, за межами трирічного строку позовної давності звернення до суду для захисту своїх порушених прав, тобто з пропуском строку позовної давності, що згідно заяви відповідача є підставою для відмови у позові.

Доводи позивача про те, що йому не було відомо про споживання відповідачем електричної енергії у зв'язку з тим, що останній не надавав показники по її споживанню, колегією суддів не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.

Так, умовами п. 3.1.5 договору передбачено право енергопостачальної організації доступу до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії споживача для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

Відповідно до пункту 7.7 договору, заміна, ремонт, повірка, обслуговування розрахункових засобів обліку електричної енергії здійснюються електропостачальною організацією.

Пунктом 3.24 Правил, електропередавальна організація здійснює контроль за вчасним проведенням повірки розрахункових засобів обліку відповідно дол. Договору. Якщо повірка розрахункових засобів обліку не виконана в передбачені терміни з вини електропередавальної організації, електропередавальна організація не має права на виставлення додаткових рахунків, виставлення яких пов'язане з похибкою показів розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Враховуючи вищевикладене, позивач як електропередавальна організація, був наділений правом здійснення контролю за постачанням електроенергії споживачем протягом тривалого періоду. Разом з тим, позивачем під час розгляду справи не надано доказів, які б свідчили про обмеження такого права чи настання обставин з тих чи інших причин. З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що відповідно кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 74, 76, 77 ,78,86 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст.74,76,77 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" від 18.10.17р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Житомирської області від 27 вересня 2017 року у справі №906/694/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду в порядку та у строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.

Справу №906/694/17 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Василишин А.Р.